3.1. Облік розрахунків підприємства з підзвітними особами

З метою вирішення виробничих потреб підприємтсва, його працівникам можуть видаватися під звіт грошові засоби.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або цен- тралізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відряд- женням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні ви- робничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй ваний звіт про витраченні кошти безпосередньо на відрядження.

Нормативним документом, який врегульовує питання поряд- ку відрядження працівників підприємств усіх форм власності є “Інструкція про службові відрядження в межах України та за кор- дон”, затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року.

Даною інструкцією визначено, що службовим вiдряджен- ням вважається поїздка працiвника за розпорядженням керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (далi — пiдприємство) на певний строк до iншого населеного пункту для виконання службового дору- чення поза мiсцем його постiйної роботи.

Витрати на вiдрядження особи, яка перебуває в трудових вiдносинах з платником податку, включаються до складу валових ви- трат платника податку лише за наявностi документiв, що пiдтверджу- ють зв’язок такого вiдрядження з основною дiяльнiстю пiдприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає i дiяльнiсть якої збiгається з дiяльнiстю пiдприємства, що направляє у вiдряджен- ня; укладеного договору (контракту) та iнших документiв, якi врегу- льовують або засвiдчують бажання встановити цивiльно-правовi вiдносини; документiв, що засвiдчують участь вiдрядженої особи в переговорах, конференцiях або симпозiумах, якi проводяться за тема- тикою, що стосується основної дiяльностi пiдприємства, яке вiдряд- жає працiвника.

Окремим видом витрат, що не потребують спецiального документального пiдтвердження, є добовi витрати (видатки на хар- чування та фiнансування iнших особистих потреб фiзичної особи), норми яких встановленi вiдповiдно до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.04.99 № 663 “Про норми вiдшкодування ви- трат на вiдрядження в межах України та за кордон”.

Добовi витрати в межах України вiдшкодовуються в єдинiй сумi незалежно вiд статусу населеного пункту.

Днем вибуття у вiдрядження вважається день вiдправлення поїзда, лiтака, автобуса або iншого транспортного засобу з мiсця постiйної роботи вiдрядженого працiвника, а днем прибуття iз вiдря- дження — день прибуття транспортного засобу до мiсця постiйної ро- боти вiдрядженого працiвника. При вiдправленнi транспортного засо- бу до 24-ї години включно днем вибуття у вiдрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години i пiзнiше — наступна доба. Якщо станцiя, пристань, аеропорт розташованi за межами населеного пункту, де працює вiдряджений, у строк вiдрядження зараховується час, який

потрiбний для проїзду до станцiї, пристанi, аеропорту. Аналогiчно визначається день прибуття вiдрядженого працiвника до мiсця постiйної роботи.

На працiвника, який перебуває у вiдрядженнi, поширюється режим робочого часу того пiдприємства, до якого вiн вiдряджений.

Якщо працiвник спецiально вiдряджений для роботи у вихiднi або святковi й неробочi днi, то компенсацiя за роботу в цi днi виплачується вiдповiдно до чинного законодавства.

Якщо працiвник вiдбуває у вiдрядження у вихiдний день, то йому пiсля повернення з вiдрядження в установленому порядку на- дається iнший день вiдпочинку.

За вiдрядженим працiвником зберiгається мiсце роботи (по- сада) та середнiй заробiток за час вiдрядження, в тому числi й за час перебування в дорозi.

Середнiй заробiток за час перебування працiвника у вiдряд- женнi зберiгається на всi робочi днi тижня за графiком, установленим за мiсцем постiйної роботи.

Kерiвник пiдприємства може встановлювати додатковi обме- ження щодо сум та мети використання коштiв, наданих на вiдряд- ження. Указанi обмеження встановлюються наказом (розпоряджен- ням) керiвника пiдприємства.

Порядок відрядження в межах України

Направлення працiвника пiдприємства у вiдрядження здiйснюється керiвником пiдприємства або його заступником i оформляється наказом (розпорядженням) iз зазначенням: пункту призначення, назви пiдприємства, куди вiдряджений працiвник, строку й мети вiдрядження.

Строк вiдрядження визначається керiвником або його за- ступником, але не може перевищувати 30 календарних днiв.

Термiн вiдрядження працiвникiв, якi направляються для ви- конання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, не повинен перевищувати термiну будiвництва об’єктiв.

Рiшення про службове вiдрядження керiвникiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади приймається вiдповiдно до вимог постанови Kабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.03.2002 р. №337 “Про службові відрядження в межах України керівників органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України”, яким передбачено, що рiшення про службове вiдрядження в межах Ук раїни приймається щодо:

а) Першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів України, міністрів, Міністра Кабінету Міністрів України, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — Прем’єр- міністром України, а в разі його відсутності — Першим віце- прем’єр-міністром України;

б) керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) — віце-прем’єр-міністрами України згідно з розподілом функціональних повноважень;

в) першого заступника та заступників Міністра Кабінету Міністрів України — Міністром Кабінету Міністрів України;

г) перших заступників та заступників міністрів, перших заступ- ників та заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади — відповідно міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчаої влади;

д) голів районних державних адміністрацій — керівником органу виконавчої влади вищого рівня, а в разі його відсутності — особою, яка його заміщає.

Дані наказу знаходять своє відображення у посвідченні про відрядження, яке видається відрядженому працівнику на руки. Типо- ва форм зазначеного документа наведена у зразку 11.1.

Фактичний час перебування у вiдрядженнi визначається за вiдмiтками в посвiдченнi про вiдрядження щодо вибуття з мiсця постiйної роботи й прибуття до мiсця постiйної роботи. Якщо пра- цiвника вiдряджено до рiзних населених пунктiв, то вiдмiтки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пунктi.

Вiдмiтки в посвiдченнi про вiдрядження щодо прибуття та ви- буття працiвника завiряються тiєю печаткою, якою користується у своїй господарськiй дiяльностi пiдприємство для засвiдчення пiдпису вiдповiдної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керiвника пiдприємства покладено обов’язки здiйснювати реєстрацiю осiб, якi вибувають у вiдрядження та прибувають з нього.

Пiдприємство, що вiдряджає працiвника, здiйснює реєстрацiю особи, яка вибуває у вiдрядження, у “Журнал реєстрації посвідчень про відрядження”, форма якого наведена у зразку 11.2.

За кожний день (включаючи день вiд’їзду та приїзду) перебу- вання працiвника у вiдрядженнi в межах України, враховуючи вихiднi, святковi й неробочi днi та час перебування в дорозi (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добовi в межах гра ничних норм, установлених постановою Kабiнету Мiнiстрiв Ук- раїни вiд 23.04.99 № 663 (із змінами та доповненнями), зокрема:

а) у разi, коли до рахункiв на оплату вартостi проживання у готелях не включаються витрати на харчування — 30 грн.;

б) у разi, коли до рахункiв вартостi проживання у готелях включаються витрати на:

• одноразове харчування — 24 грн.;

• дворазове харчування — 18 грн.;

• триразове харчування — 12 грн.

Для державних службовців, а також працівників підпри- ємств, що повністю, або чатково утримуються за рахунок бюджетних коштів, добові виплачуються у відсотках від норм добових витрат (80% від 25 грн. — при одноразовому харчуванні, 55% — дворазово- му, 35% — при триразовому).

Враховуючи зміни, які періодично відбувають- ся у нормативно-правових актах, розміри добових, які ви- плачуються відрядженому працівнику, у майбутньому можуть змінюватися!

Визначення кiлькостi днiв вiдрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у вiдрядження й дня прибуття до мiсця постiйної роботи, що зараховуються як два днi.

При вiдрядженнi працiвника строком на один день або в таку мiсцевiсть, звiдки працiвник має змогу щоденно повертатися до мiсця постiйного проживання, добовi вiдшкодовуються як за повну добу.

Якщо вiдсутнi вiдмiтки в посвiдченнi про вiдрядження, то до- бовi не виплачуються.

Пiдприємство за наявностi пiдтвердних документiв (в оригiналi) вiдшкодовує витрати вiдрядженим працiвникам на наймання жилого примiщення в розмiрi фактичних витрат з ураху- ванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевiзором.

Працiвниковi, вiдрядженому в межах України, вiдшкодо- вується плата за бронювання мiсця в готелях у розмiрi не бiльш як 50 вiдсоткiв його вартостi за одну добу, згiдно з поданими пiдтвердними документами в оригiналi.

Витрати на наймання жилого примiщення за час вимушеної зупинки в дорозi, що пiдтверджуються вiдповiдними документами, вiдшкодовуються в порядку й розмiрах, визначених вище.

Витрати на проїзд до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодо- вуються в розмiрi вартостi проїзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi) з урахуванням усiх витрат, пов’язаних iз придбанням проїзних квиткiв i користуванням постiльними речами в поїздах, та страхових пла- тежiв на транспортi.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крiм таксi) до станцiї, пристанi, аеропорту, якщо вони розташованi за межами насе- леного пункту, де постiйно працює вiдряджений, або до мiсця пере- бування у вiдрядженнi.

За наявностi декiлькох видiв транспорту, що зв’язує мiсце постiйної роботи з мiсцем вiдрядження, адмiнiстрацiя може запропо- нувати вiдрядженому працiвниковi вид транспорту, яким йому слiд користуватися. У разi вiдсутностi такої пропозицiї працiвник са- мостiйно вирiшує питання про вибiр виду транспорту.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються також вит- рати на проїзд мiським транспортом загального користування (крiм таксi) за мiсцем вiдрядження (згiдно з пiдтвердними докумен- тами) вiдповiдно до маршруту, погодженого керiвником.

Вiдрядженому працiвниковi понад установленi норми ком- пенсацiї витрат у зв’язку з вiдрядженням вiдшкодовуються також ви- трати на оплату податку на додану вартiсть за придбанi проїзнi доку- менти, користування в поїздах постiльними речами та наймання жи- лого примiщення, згiдно з пiдтвердними документами в оригiналi.

У разi тимчасової непрацездатностi вiдрядженого працiв- ника йому на загальних пiдставах вiдшкодовуються витрати на най- мання жилого примiщення (крiм випадкiв, коли вiдряджений працiвник перебуває на стацiонарному лiкуваннi) i сплачуються до- бовi протягом усього часу, поки вiн не може за станом здоров’я при- ступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до мiсця свого постiйного проживання, але на строк не бiльше двох мiсяцiв.

Тимчасова непрацездатнiсть вiдрядженого працiвника, а також неможливiсть за станом здоров’я повернутися до мiсця постiйного про- живання повиннi бути засвiдченi в установленому порядку.

За перiод тимчасової непрацездатностi вiдрядженому працiвниковi на загальних пiдставах виплачується допомога з тимча- сової непрацездатностi. Днi тимчасової непрацездатностi не включа- ються до строку вiдрядження.

Вiдрядженому працiвниковi перед вiд’їздом у вiдрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого примiщення i добовi. Протягом трьох робочих днiв пiсля повернення з вiдрядження працiвник зо- бов’язаний подати затверджений наказом ДПА України від 19.09.2003 р. №440 “Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт” (див. зразок 11.3.) про витрачену у зв’язку з вiдрядженням суму. Разом із звiтом подаються посвiдчен- ня про вiдрядження, оформлене в установленому порядку, i доку- менти в оригiналi про наймання жилого примiщення та проїзд.

Витрати на вiдрядження вiдшкодовуються лише за наяв- ностi документiв в оригiналi, що пiдтверджують вартiсть цих ви- трат, а саме: транспортних квиткiв або транспортних рахункiв (багажних квитанцiй), рахункiв готелiв (мотелiв), страхових полiсiв тощо.

Витрати у зв’язку з вiдрядженням, що не пiдтвердженi вiдповiдними документами (крiм добових витрат), працiвни- ковi не вiдшкодовуються.

Витрати у зв’язку з поверненням вiдрядженим працiвником квитка на потяг, лiтак або iнший транспортний засiб можуть бути вiдшкодованi з дозволу керiвника пiдприємства лише з поважних причин (рiшення про вiдмiну вiдрядження, вiдкликання з вiдряд- ження тощо) при наявностi документа, що пiдтверджує витрати.

Для державних службовцiв, а також iнших осiб, якi вiдряджаються по території України пiдприємствами, що повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за раху- нок бюджетних коштiв, установлюються додатковi обмеження вiдповiдно до чинного законодавства:

вiдшкодування витрат вартостi проживання понад уста- новленi граничнi норми (до 120 грн. на наймання житлового приміщення на добу) та оплата витрат на перевезення понад 30 кiлограмiв багажу для державних службовцiв, а також iнших осiб, якi вiдряджаються пiдприємствами, що повнiстю або частково ут- римуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, здiйснюються згiдно з пiдтвердними документами в оригiналi ли- ше з дозволу керiвника;

витрати на проїзд вiдрядженого працiвника в м’якому ва- гонi, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1–4-ю групами тарифних ставок, на суднах рiчкового флоту в каютах 1-ї i 2- ї категорiй, а також повiтряним транспортом за квитками 1-го класу та бiзнес-класу вiдшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керiвника пiдприємства, згiдно з поданими проїзними документами;

• вiдрядженому працiвниковi за наявностi пiдтвердних доку- ментiв вiдшкодовуються витрати на побутовi послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи бiлизни), але не бiльш як 10 вiдсоткiв норм добових витрат за всi днi проживання;

• вiдшкодування витрат на службовi телефоннi переговори проводяться в розмiрах, погоджених з керiвником;

• керiвники пiдприємств, що повнiстю або частково утриму- ються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, особисто вирiшують питання щодо вiдшкодування своїх витрат на наймання жилих примiщень, що перевищують граничнi норми, встановленi вiдповiдно до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.04.99

№663, та витрат на проїзд у м’якому вагонi, на суднах морського фло- ту в каютах, що оплачуються за 1-4-ю групами тарифних ставок, на суд- нах рiчкового флоту в каютах 1-ї i 2-ї категорiй, а також повiтряним транспортом за квитками 1-го класу та бiзнес-класу

Порядок відрядження за кордон

Вiдрядження за кордон здiйснюється вiдповiдно до наказу (розпорядження) керiвника пiдприємства пiсля затвердження завдан- ня, в якому визначаються мета виїзду, термiн, умови перебування за кордоном (у разi поїздки за запрошенням подається його копiя з пе- рекладом), i кошторису витрат. Термiн вiдрядження визначається керiвником, але не може перевищувати 60 календарних днiв.

Пiдприємство, що направляє працiвника у вiдрядження за кордон, забезпечує його коштами в нацiональнiй валютi країни, ку- ди вiдряджається працiвник, або у вiльно конвертованiй валютi у виглядi авансу на поточнi витрати в розмiрах, якi обумовленi ре- альними потребами в країнi перебування, з дотриманням вимог Нацiонального банку України щодо вивезення iноземної валюти за кордон. Працiвника ознайомлюють з довiдкою-розрахунком на ви- даний йому аванс та з чинними положеннями про звiтування за йо- го використання.

За кожен день перебування працівника у відрядженні за ме- жами України (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та ор- ганізаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів), йому виплачуються добові в межах гра- ничних норм, установлених постановою Kабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. №663, зокрема:

а) у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування — 280 гривень;

б) у разі, коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

• одноразове харчування — 224 грн.;

• дворазове харчування — 154 грн.;

• триразове харчування — 98 грн.

Норми відшкодування витрат на відрядження (добових витрат і витрат на наймання житла) до конкретної країни для держслуж бовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, поміщені у додатку

до постанови Kабінету Міністрів України №663 від 23.04.1999 р. “Про норми відшкодуван- ня витрат на відрядження в межах України та за кордон”.

Для державних службовців, а також працівників підпри- ємств, що повністю, або чатково утримуються за рахунок бюджетних коштів, добові виплачуються у відсотках від норм добових витрат для певної країни (80% — при одноразовому харчуванні, 55% — дво- разовому, 35% — при триразовому).

Враховуючи зміни, які періодично відбувають- ся у нормативно-правових актах, розміри добових, які ви- плачуються відрядженому працівнику, у майбутньому мо- жуть змінюватися!

Працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, установати та організаціями всіх форм власності (крім тих, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.

При видачi авансу в iноземнiй валютi допускається арифме- тичне округлення суми до повної одиницi.

За час перебування у вiдрядженнi працiвниковi вiдшкодо- вуються витрати:

а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квиткiв, користування постiльними речами в поїздах, оплату аеропортних зборiв, перевезення багажу) як до мiсця вiдрядження й назад, так i за мiсцем вiдрядження;

б) на оплату рахункiв за проживання в готелях (мотелях) або наймання iнших житлових примiщень, а також уключених до таких рахункiв витрат на харчування чи побутовi послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, бiлизни, взуття), за користування холодильником, телевiзором (крiм каналiв, за якi встановлено окрему плату), кондицiонером;

в) на оплату телефонних рахункiвг) на оформлення закордонних паспортiв, дозволiв на в’їзд (вiз), на комiсiйнi (в разi обмiну валютних коштiв), обов’язкове страхуван- ня, iншi документально оформленi витрати, пов’язанi з правилами в’їзду та перебування в мiсцi вiдрядження, включаючи будь-якi збо- ри та податки, що пiдлягають сплатi у зв’язку зi здiйсненням таких витрат.Зазначені вище витрати можуть бути вiдшкодованi лише за наявностi документiв (в оригiналi), що пiдтверджують вартiсть цих витрат, у виглядi рахункiв готелiв (мотелiв) або iнших суб’єктiв, що надають послуги з розмiщення та проживання вiдрядженого працiвника, транспортних квиткiв або рахункiв (багажних кви- танцiй), страхових полiсiв тощо. Фактичний час перебування у вiдрядженнi за кордоном визначається:

а) у разi вiдрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, — за вiдмiтками контрольно-пропускних пунктiв Прикордонних вiйськ України в закордонному паспортi або документi, що його замiнює;

б) у разi вiдрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, згiдно з вiдмiтками сторони, яка вiдряджає, та сторони, яка приймає, у посвiдченнi про вiдряджен- ня.

в) у разi вiдсутностi вiдмiток вiдповiдно до пунктiв “а” i “б”добовi витрати вiдрядженому працiвниковi не вiдшкодовуються.

Виїзд у вiдрядження за кордон i повернення в Україну в один

i той самий день вважається одним днем вiдрядження.

в) якщо дата виїзду у вiдрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, або дата повернення з них не збiгається з датами за вiдмiтками в закордонному паспортi чи документi, що його замiнює, то добовi витрати за час проїзду територiєю України вiдшкодовуються вiдповiдно до порядку, передбаченого для вiдряджень у межах України;

г) якщо вiдряджений, перебуваючи в дорозi до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, має транзитну зупинку на територiї України, то вiдшкодування витрат на вiдрядження за перiод проїзду територiєю України здiйснюється в порядку, передбаченому для службових вiдряджень у межах України.

У разi вiдсутностi такої зупинки добовi витрати вiдшкодовуються за кожний день вiдрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для вiдряджень за кордон.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд до вокзалу, аеропорту або пристанi i з вокзалу, аеропорту або пристанi (якщо цi пункти розташованi за межами мiста) в мiсцях вiдправлення, призначення та пересадки, а також витрати на проїзд за мiсцем вiдрядження на мiському транспортi (рейсовi автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо (крiм таксi) за умови, що працiвниковi не надавалися безкоштовно засоби пересування.

У разi потреби пересування країною вiдрядження керiвник пiдприємства може визначити вiдрядженому працiвниковi вид транспорту, яким вiн може користуватися. Якщо така пропозицiя не надходить, працiвник самостiйно розв’язує питання про вибiр виду транспорту.

Витрати за користування таксi або оренду автотранспорту можуть бути вiдшкодованi лише з дозволу керiвника пiдприємства.

Указанi витрати вiдшкодовуються лише за наявностi пiдтвердних документiв.

Працiвнику пiдприємства, який направлений на роботу в зарубiжнi країни термiном, що перевищує 60 календарних днiв, i який отримує в перiод перебування за кордоном заробiтну плату в iно- земнiй валютi, в разi вiдрядження в межах країни перебування та до iнших країн добовi витрати вiдшкодовуються в межах граничних норм. У разi виїзду у вiдрядження iз зарубiжної країни до України вiдшкодування витрат на вiдрядження здiйснюється в порядку, перед- баченому для службових вiдряджень у межах України.

Виїзд у вiдрядження iз зарубiжної країни до України i повернення в один i той самий день до цих країн вважається одним днем вiдрядження.

З дозволу керiвника може братися до уваги затримка у вiдрядженнi (в разi захворювання або з iнших причин, не залежних вiд працiвника) тривалiстю понад добу, але не бiльш як 60 календарних днiв. Потреба затримки повинна бути пiдтверджена довiдкою дипломатичної або консульської установи України за кордоном.

За час затримки в дорозi без поважних причин працiвниковi не виплачується заробiтна плата, не вiдшкодовуються добовi витрати, витрати на наймання жилого примiщення та iншi витрати.

Не дозволяється вiдшкодування витрат на алкогольнi напої, тютюновi вироби, видовищнi заходи, а також суми “чайових”, за винятком випадкiв, коли суми таких “чайових” включаються до рахунка згiдно iз законами країни перебування.

Якщо сторона, яка приймає, забезпечує вiдрядженого за кордон працiвника додатковими валютними коштами у виглядi компенсацiї поточних витрат (крiм витрат на проїзд до країни призна- чення i назад та на наймання житлового примiщення) або добових витрат, то сторона, яка вiдряджає, виплату йому добових витрат зменшує на суму додатково наданих коштiв. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, бiльша або дорiвнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка вiдряджає, виплату добових витрат не проводить.

У разi вiдрядження за кордон на службовому автомобiлi витрати на пально-мастильнi матерiали вiдшкодовуються вiдповiдно до дiючих норм за кiлометр пробiгу та затвердженого маршруту.

Вiдшкодовуються також iншi витрати, пов’язанi з технiчним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобiля. Вiдшкодовуються збори за проїзд грунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

Якщо працiвник отримав аванс на вiдрядження за кордон i не виїхав, то вiн повинен протягом трьох робочих днiв з дня прийняття рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти в тих грошових одиницях, в яких бу- ло видано аванс.

Пiсля повернення з вiдрядження працiвник зобов’язаний протягом трьох робочих днiв подати авансовий звiт про витраченi у вiдрядженнi кошти.

Залишок коштiв понад суму, використану згiдно з авансовим звiтом, пiдлягає поверненню працiвником до каси пiдприємства в грошових одиницях, у яких було видано аванс, але не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля повернення з вiдрядження; в разi застосування корпоративних пластикових карток мiжнародних платiжних систем

— не пiзнiше 10, а з дозволу керiвника (за наявностi поважних при- чин) — 20 робочих днiв.

У межах цих термiнiв керiвник пiдприємства (в разi вiдсут- ностi — його заступник) зобов’язаний прийняти рiшення щодо за- твердження авансового звiту.

Разом з авансовим звiтом подаються документи (в оригiналi), що пiдтверджують вартiсть оплачених витрат, iз зазначенням форми їх оплати (готiвкою, чеком, кредитною карткою, безготiвковим перерахунком). До звiту додається ксерокопiя вiдмiток у закордонному паспортi, яка завiрена вiддiлом кадрiв або керiвником пiдприємства.

У разi неповернення працiвником залишку коштiв у визначений термiн

вiдповiдна сума стягується з нього пiдприємством у

встановленому чинним законодавством порядку.

Якщо для остаточного розрахунку за вiдрядження необхiдно виплатити додатковi кошти або якщо з поважних причин не отримано кошти на вiдрядження, то виплата здiйснюється в нацiональнiй валютi України за офiцiйним обмiнним курсом гривнi до iноземних валют, установленим Нацiональним банком України на день погашення забор- гованостi, але не пiзнiше термiну, передбаченого для здачі авансу.

У разi вiдсутностi пiдтвердних документiв про обмiн валюти, в якiй видано аванс, на нацiональну валюту країни вiдрядження перерахунок витрат, здiйснених у вiдрядженнi, що пiдтвердженi документально, здiйснюється, виходячи з крос-курсу, розрахованого за офiцiйним обмiнним валютним курсом, що встановлений Нацiональ- ним банком України на день затвердження авансового звiту.

Не дозволяється направляти у вiдрядження та видавати аванс працiвнику, який не вiдзвiтував про витраченi кошти в попередньому вiдрядженнi.

Дозвiл (погодження) керiвника пiдприємства на вiдшкодування витрат понад встановленi норми оформлюється письмово за довiльною формою. Для державних службовцiв та iнших осiб, якi направляються у вiдрядження за кордон пiдприємствами, що повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв встановлені певні обмеження.

Для них добовi витрати за час перебування у вiдрядженнi вiдшкодовуються:

а) за кожний день перебування у вiдрядженнi, включаючи день виїзду та приїзду, за нормами, що встановленi для країни, куди вiдряджено працiвника;

б) у разi здiйснення вiдряджень до кiлькох країн протягом доби у розмiрi середнього арифметичного вiд норм, установлених для цих країн;

в) при направленнi у вiдрядження до двох або бiльше країн за нормами, що встановленi для вiдповiдних країн, з дня перетину кордону вiдповiдної країни.

День повернення в Україну (перетину кордону) відшкодовується за нормами останньої країни вiдрядження.

Державним службовцям i працiвникам пiдприємств України, якi перебувають за кордоном тривалий термiн i отримують заробiтну плату в iноземнiй валютi, та працiвникам дипломатичних установ України, якi перебувають за кордоном у довготермiновому вiдрядженнi i отримують виплати в iноземнiй валютi, в разi вiдрядження в межах країни перебування добовi витрати вiдшкодовуються в розмiрi 80 вiдсоткiв норм добових витрат для даної країни, згiдно з додатком до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України № 663. У разi вiдрядження в межах країни перебування термiном на одну добу добовi витрати вiдшкодовуються в розмiрi 50 вiдсоткiв зазначених норм.

За час перебування у вiдрядженнi за кордоном державним службовцям вiдшкодовуються, на пiдставi поданих в оригiналi документiв (рахункiв, квитанцiй, проїзних квиткiв тощо), такi витрати:

а) на проїзд повiтряним, залiзничним, водним та авто- мобiльним транспортом загального користування за тарифом 2–го класу (на лiтаках — економiчного, на суднах — 2-го або туристсько- го класу).

Витрати на проїзд вiдрядженого працiвника в м’якому вагонi, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1–4–ю групами тарифних ставок, на суднах рiчкового флоту в каютах 1-ї i 2-ї категорiй, а також повiтряним транспортом за квитками 1-го класу та бiзнес-класу вiдшкодовуються в кожному конкретному випадку з дозволу керiвника.

Якщо класифiкацiя кают на пасажирських суднах установлена в категорiях, то каюти 1, 2 i 3-ї категорiй вважаються каютами 1-го класу, а каюти iнших категорiй 2-го (туристського) класу.

Вартiсть проїзду залiзницями в країнах Азiї та Африки вiдшкодовується за тарифами 1-го класу.

б) на бронювання мiсць у готелях — у розмiрi не бiльше 50 вiдсоткiв вартостi мiсця за одну добу;

в) на побутовi послуги, вартiсть яких уключена до рахунка про оплату за наймання жилого примiщення (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, бiлизни, взуття), але не бiльше 10 вiдсоткiв вiд норми добових витрат, установленої для країни, куди вiдряджається працiвник, згiдно з додатком до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України № 663, за всi днi проживання;

г) на перевезення до 30 кг багажу, крiм багажу, вартiсть перевезення якого включена до вартостi квитка на той вид транспорту, яким користується працiвник. Зазначенi витрати вiдшкодовуються в кожному конкретному випадку з дозволу керiвника;

г) на наймання житлового примiщення пiд час вiдрядження в разi транзитної зупинки, а також вимушеної затримки в дорозi — у межах граничних норм, визначених для країни, де вiдбулася зупинка, згiдно з додатком до постанови Kабiнету Мiнiстрiв України № 663;

д) на службовi телефоннi переговори — у розмiрах, погоджених з керiвником.

* * *

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субра- хунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” рахунку 37 “Розра- хунки з різними дебіторами”. Сальдо субрахунку може бути як дебе-товим, так і кредитовим.

Узагальнення інформації про стан розрахунків з підзвітними особами знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3, а при використанні спрощеної форми бухгалтерського обліку — у розділі І Відомості 3-М

ДОДАТКИ

ДОДАТКИ

Нумерація додатків залежить від розділу

Питання 2.1 – 2.1.1,2.1.2,2.1.3,

Питання 2.2 – 2.2.1,2.2.2,2.3

Питання 3.1- 3.1.1,3.1.2,3.1.3

Меморальний ордер №1 за січень 2016 р.

№ п\п	Дата	Підстава або зміст запису	На дебет рахунку	На кредит рахунку	Сума грн..
1	2	3	4	5	6
1	03.01.2003.	Виплачено заробітна плата згідно відомості№12 за грудень 2003 року	661	301	14550
		та ін.

Бухгалтер---------------------------------підпис

Головний бухгалтер--------------------------підпис