Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУДИНОВА СВІТЛАНА.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
139.92 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Бериславський педагогічний коледж імені в.Ф.Беньковського»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Предметна (циклова) комісія викладачів дошкільних дисциплін

Курсова робота з методики розвитку мовлення і навчання грамоти:

«ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИРАЗНОСТІ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙСТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ»

Студента ІІІ курсу 31 групи

напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта

спеціальності 5.01010101 «Дошкільна освіта»

___________________________________

( прізвище, ім’я, по-батькові студента)

Керівник:

викладач дошкільних дисциплін

______________________________________________

Загальна шкала – 100 балів

Кількість балів:_______

Оцінка:____________

Члени комісії:

________________ ___________

(підпис)

____________________________

(підпис)

_______ _____________________

(підпис)

м. Берислав, 2016 р.

Y

Головна професія 49

ВСТУП

Розвиток мовлення дітей – одна зі стрижневих проблем дошкільної педагогіки. Її актуальність обумовлена пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законом України «Про дошкільну освіту», «Базовим компонентом дошкільної освіти», спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, вдосконалення форм, методів, засобів і методики навчання дітей рідної мови, формування культури мовленнєвого спілкування.

Дошкільний вік – це період активного засвоєння дитиною мовлення, становлення й розвиток усіх складових частин мови – фонетичної , лексичної, граматичної, синтаксичної, засвоєння її виразності та образності. Крім того, повноцінне оволодіння рідною мовою в дошкільному віці – необхідна умова вирішення завдань розумового, естетичного й духовно-морального виховання, засвоєння культури свого народу, національних та загальнолюдських цінностей у максимально сенситивний період розвитку.

Однією з найважливіших проблем становлення особистості дитини є розвиток її розмовного, живого мовлення, наповненого емоційним змістом. Сьогодні впровадження загальної автоматизації і комп’ютеризації збіднює мовлення дитини. У ситуації, що склалася, заповнити дефіцит емоційного й виразного мовлення дитини може допомогти залучення дітей з дошкільного віку до творів мистецтва (художніх картин, поезії, музики,театру).

Особливістю поетичних образів є те, що вони не стільки впливають на відчуття, скільки на фантазію, подаючи водночас чітко визначені й безмежні образи дійсності. Вони збуджують думку і спрямовують її, а вже від життєвого досвіду залежить, яку ідею або навіть сукупність ідей видобуде з них людина. Життєвий досвід, здобутий засобами чуттє­вого й логічного пізнання, акумулюється, узагальнюється і систематизу­ється на рівні підсвідомості, в інтуїтивній сфері, що Й дає можливість осягнути художній образ навіть за межами існування особистого досвіду.

Сьогодні у нашій країні відбувається ґрунтовне реформування системи освіти. Ведеться пошук варіативних систем та моделей, інноваційних технологій і методик й у дошкільній освіті. Це потребує широкого використання здобутків психолого-педагогічної науки, в тому числі й прогресивної теоретичної спадщини та практичного досвіду відомих українських педагогів.

Проблема виразності мовлення досліджена багатьма психологами, лінгвістами,педагогами, зокрема: О. Ахманова, Н. Бабич, Б. Головін та О. Аматьєва, С. Боднар, О. Говалешко, Б. Головін, Г. Дідук та ін. У дослідженнях учених підкреслюється, що за умови цілеспрямованого навчання сприйманню і декламуванню поетичних творів у дітей дошкільного віку формуються уміння користуватися засобами виразності, такими як: інтонації, дикція,сила голосу,темп мовлення, фразовий і логічний наголос, логічні і психологічні паузи, мелодійність голосу,ритм; дихання, міміка, жести, постава. Діти різними засобами виразності розкривають поетичний зміст вірша, його ідейну і моральну спрямованість. Водночас практика засвідчує, що поетичні твори не посідають належного місця у формуванні виразності мовлення дошкільників. Це визначило вибір теми дослідження «Рівень засвоєння дітьми старшого дошкільного віку компонентів виразності мовлення у процесі декламування поезії»

Мета дослідження: дослідити рівень засвоєння дітьми старшого дошкільного віку компонентів виразності мовлення у процесі декламування поезії

Об’єкт дослідження: компоненти виразності мовлення

Гіпотеза дослідження: для оволодіння дітьми старшого дошкільногь віку компонентами виразності мовлення необхідне систематичне застосування поезії різними методами.

Предмет дослідження: вплив поезії на рівень формування компонентів виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження:

  • теоретичні: вивчення, аналіз й узагальнення методичної та лінгвістичної літератури з проблеми формування виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку;

  • емпіричні: цілеспрямовані спостереження за проявами виразного мовлення старших дошкільників під час декламування ними поезій, анкетування, бесіда, аналіз навчально-виховних програм, календарного плану вихователя, педагогічний експеримент спрямований на виявлення умінь і навичок виразного мовлення;

Практичне значення: визначається необхідністю внесення в практику дошкільного навчального закладу таких методів формування виразності мовлення дітей як: слухання поетичних творів у виконанні артистів, заучуванні напам’ять поезії у поєднанні з музикою, живописом, іграми, зображувальною діяльністю, апробованих в даному дослідженні.

Організація дослідження. Дослідження було проведено у листопаді – грудні 2016 року на базі ясла-садочок № 4 «Рукавичка» в с. Рубанівка Великолепетиського району, Херсонської області в старшій групі дошкільного навчального закладу. Дослідженням було охоплено 17дітей ( 6 дівчаток і 11 хлопчиків) старшої групи дошкільного навчальног озакладу.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.