2.2.5. Поняття про процес ґрунтоутворення

Ґрунтоутворювальний процес, або ґрунтоутворення - це складний природний процес утворення ґрунтів із гірських порід земної поверхні, їх розвитку, функціонування та еволюції під дією комплексу факторів ґрунтоутворення в природних чи антропогенних екосистемах Землі.

Ще В.В.Докучаев ув питаннях пізнання ґрунту як природно-історичного тіла та як об'єкта для сільськогосподарського використання дотримувався такої логічної схеми: фактори ґрунтоутворення - процеси ґрунтоутворення - властивості ґрунтів - заходи щодо збереження та підвищення родючості. Між окремими елементами цієї схеми існують чіткі причинно-наслідкові зв'язки.

Генезис будь якого ґрунту складається, як мінімум, із трьох послідовних стадій:

• початок ґрунтоутворення, або первинний ґрунтоутворювальний процес;

• стадія розвитку ґрунту;

• стадія зрілого ґрунту.

Стадія первинного ґрунтоутворення досить тривала, оскільки глибина субстрату (породи), охопленого ґрунтоутворенням - мала. Акумуляція елементів ґрунтової родючості відбувається повільно. Профіль ґрунту дуже слабо диференційований на генетичні горизонти. Біологічна продуктивність організмів низька, тому і потоки речовин та енергії біологічного кругообігу теж невисокі. Перші наземні екосистеми заселяються переважно різними видами нижчих організмів (бактерій, водоростей, грибів, лишайників).

Крім процесів, що протікають в рамках біологічного кругообігу на початковій стадії утворення ґрунту відбуваються процеси і небіологічної природи.

Це процеси розчинення - осадження, випаровування - конденсації, а також сорбція, дифузія, комплексоутворення, тобто такі процеси, які можуть відбуватися не лише в ґрунті, айв інших природних середовищах. Цю групу процесів, в результаті яких здійснюються елементарні акти перетворення та переносу речовин, О.О. Роде запропонував називати мікропроцесами, а І.П. Герасимов - елементарними ґрунтовими процесами першого порядку.

На початковій стадії вони протікають певною мірою незалежно один від одного, не зв'язуючись в єдину систему процесів, що складають біохімічний кругообіг. Мікропроцеси, досягнувши певного рівня узгодженості та організації у просторі і в часі, утворюють якісно нову групу процесів, що формують специфічні ознаки ґрунту. Так починається стадія розвитку ґрунту. Значно зростає біопродуктивність наземних екосистем та обсяг біологічного кругообігу. Розширюються масштаби діяльності вищих рослин. Хімічні елементи повертаються в ґрунт в якісно новому стані, якого не було в породі. Утворюються резервний фонд елементів живлення, обмінний фонд у доступній для рослин формі.

Біологічний кругообіг входить в більш складний біогеохімічний, що включає в себе біологічні та абіотичні процеси трансформації та масопереносу речовини. Ці процеси пов'язані між собою, узгоджені в просторі і часі, вони є новими по відношенню до мікропроцесів. їх об'єднують у 2 групи - ґрунтові мезо- та макропроцеси (О.О.Роде).

Мезопроцеси формують специфічні окремі властивості ґрунтів (або їх типи). До них належить опідзолення,'акумуляція гумусу, лесиваж, торфоутворення, агрегатоутворення та інші. Виникає просторова диференціація властивостей ґрунтів, їх анізотропність на агрегатному, мікроагрегатному, горизонтному рівнях структурної організації.

В певному розумінні ґрунтоутворення можна розглядати як співвідношення процесів виносу та акумуляції. Виносяться одні речовини, акумулюються інші. Протилежність явищ ґрунтоутворення - рушійна сила цього процесу. Це такі явища: 1) руйнування первинних та вторинних мінералів - синтез нових мінералів; 2) біологічна акумуляція елементів у ґрунті - споживання цих елементів організмами із ґрунту; 3) розклад одних та синтез інших органічних сполук; 4) вбирання іонів із розчину твердою фазою - перехід іонів з твердої фази у розчин; 5) розчинення одних речовин та осадження інших; 6) пептизація колоїдів -коагуляція колоїдів; 7) низхідний та висхідний рух ґрунтового розчину; 8) зволоження - висихання; 9) нагрівання - охолодження; 10) окислення -відновлення; 11) азотфіксація - денітрифікація. Багато з цих протилежних явищ мають циклічний характер, добові, сезонні, річні, багаторічні цикли.

О.О.Роде назвав протилежні процеси, з яких складається ґрунтоутворення, загальними ґрунтоутворювальними процесами, оскільки вони мають місце в будь-яких ґрунтах. Процеси, які охоплюють профіль ґрунту у цілому, О.О.Роде назвав макропроцесами.