2.2. Загальна схема процесу ґрунтоутворення
2.2.1. Кругообіг речовин у природі
2.2.1.1. Великий геологічний кругообіг
Рушійною силою ґрунтоутворення є взаємодія малого біологічного та великого геологічного кругообігів речовин та відповідних їм енергетичних потоків на земній поверхні. Ці взаємодії складають комплекс явищ біогеохімії ґрунтоутворення. Це міграція і трансформація хімічних сполук як по вертикалі (в межах профілю), так і по горизонталі в межах ґрунтового покриву планети в цілому, або педосфери.
Хід цих процесів здійснюється за законом В.І.Вернадського, згідно з яким міграція хімічних елементів на земній поверхні і в біосфері в цілому відбувається при безпосередній участі живої речовини, або в тому середовищі (кисню, вуглекислого газу), яке обумовлене живою речовиною, як тією, що зараз населяє нашу Землю, так і тією, що діяла протягом всієї геологічної історії.
Згідно із загальновідомими постулатами геохімії загальна кількість атомів всіх елементів на Землі досить постійна, тобто скінченна. Це справді так, якщо знехтувати відносно невеликим масообміном з космосом (надходження космічного пилу, метеоритної речовини близько 1 млн. т/рік, втрати водню в космічний простір). В той же час вже протягом кількох мільярдів років існування планети на ній не припиняються глобальні процеси, пов'язані з перетворенням і переміщенням земної речовини. Легко зрозуміти, що циркуляція елементів характеризується замкнутістю їх глобальних циклів.
До зародження життя на Землі мав місце лише великий геологічний кругообіг речовин між сушею та океаном. В геологічному кругообізі вода, що випаровується з поверхні океану, випадає на поверхню суші у вигляді атмосферних опадів, руйнуючи пухкі породи і переносячи продукти руйнування, а з ними зольні елементи живлення рослин в ріки, моря та океани. В такому вигляді геологічний кругообіг відбувається в абіотичних умовах до появи життя. Його ще називають геохімічним циклом (маючи на увазі цикли різних речовин). З появою життя на Землі ці цикли перейшли в біогеохімічні, а з утворенням техносфери - в технобіогеохімічні цикли.
Технізація циклів тепер не «відхилення від норми», а потоки речовин та енергії трактуються як норма природи. Але не слід забувати про прогресивно-прискорений розвиток техносфери Землі. Це зумовлено прогресуючим ростом населення світу і подвоєнням енергії світової індустрії кожні 15 років. Це веде до стрімкого росту участі техногенних компонентів в глобальних циклах, Великий геологічний кругообіг складається з ряду самостійних біогенних, абіотичних, геологічних і техногенних циклів (рис 1.).
Головні з цих циклів такі:
Виверження порід на земній поверхні;
Вивітрювання;
Ґрунтоутворення;
Корозія та деградація;
Накопичення континентальних та океанічних осадів;
Метаморфізація осадів;
Вихід на поверхню осадових порід з новим циклом вивітрювання,
Ґрунтоутворення, ерозії деградації, або їх опускання в мантію геосипклинальних областей, переплавка, вихід на поверхню в новому циклі вулканізму.
