НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра військової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова ПМК тактики та ЗВП

________________І.М. Скворок

" ___ " __________ 20___ ­року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення практичного заняття

з розділу „Вогнева підготовка ”

Тема №3 Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї

Заняття № 5 Правила стрільби з автомата АК74 (кулемета РПК74) та підствольного гранатомета ГП-25.

Розробку склав: РОЗГЛЯНУТА І СХВАЛЕНА

старший викладач на засіданні ПМК тактики та ЗВП

Герасименко О.І. „_____” ________________ 20 р.

Протокол №

Київ

I. Mета заняття .

- вивчити правила стрільби з автомата АК74 (кулемета РПК74) та підствольного гранатомета ГП-25.

II. Навчальні питання .

1. Вибір цілі , прицілу та точки прицілювання по цілях, що з’являються та рухаються.

2. Вибір моменту для відкриття вогню ,ведення вогню, спостереження за його результатами і корегування.

3. Рішення вогневих задач по цілях, що з’являються та рухаються.

III. Матеріальне забезпечення заняття.

1.Стенд "Правила срільби зі стрілецької зброї"

2. Комплект слайдів

3. Графопроектор.

4. АК74 навчальні.

5. 5,45-мм патрони навчальні.

6. ГП-25 навчальний

7. Мішені.

IV. Методичне забезпечення заняття.

1. Вогнева підготовка. Навчальний посібник (з методичними рекомендаціями). –К.: Вид.Палива А.С.,2003- с.65 - 71.

V. Література:

1.Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (КС С3 і БМ-09).- Київ.: Управління бойової підготовки Командування СВ ЗС України, 2009,с. 95-98;

2. Настанова зі стрілецької справи. 5,45- мм автомати Калашнікова та 5,45-мм ручні кулемети Калашнікова.-Київ.: Управління бойової підготовки Командування СВ ЗС України, 2010., с. 38-50, 156 -169;

3.Руководство по 40 -мм подствольному гранатомету ГП-25.- Воениздат.,1983,с. 75-78;

4.Василенко В.В. Вогнева підготовка. Навчальний посібник (з метод. рекомендаціями).-К.: Вид. Паливода А. В., 2003, с. 98-100, 215-221;

5. Герасименко О. І., Рахманов В.О. Вогнева підготовка. Навчальний посібник. – К.: НАУ, 2007.], с. 53-60;

6. Методичні рекомендації Головного командного центру ГШ Збройних Сил України щодо застосування підрозділів ЗС України в антитерористичній операції. –К.:, 2014, с. 107-111.

VI. Загальні організаційно-методичні вказівки.

Дане заняття повинно бути всебічно і ретельно підготовлене викладачем з мельного матеріалу і ефективного використання відведеного навчального часу.

За 3-4 дні до проведення заняття дати заявку начальнику РАО на матеріальне забезпечення заняття.

Заняття проводити в навчальній аудиторії та вогневому містечку військової частини у складі навчального взводу методом розповіді , показу навчальної зброї, боєприпасів, наочних посібників , а також відпрацювання практичних навчальних питань заняття .

Заняття складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.

Вступна частина заняття включає прийняття навчального взводу, перевірку наявності студентів, перевірку ступеня засвоєння студентами матеріалу попереднього заняття шляхом усного опитування, застосування ТЗК, виконання письмової експрес-контрольної роботи, тестів.

На початку основної частини заняття викладач повідомляє тему, мету, основні питання заняття, порядок його проведення, а також викладає студентам новий навчальний матеріал, який закріплюються ними на занятті шляхом самостійної роботи, а також відпрацювання практичних навчальних питань заняття .

При викладанні нового навчального матеріалу викладач повинен розкрити його найбільш складні положення, а по менш складним надати студентам основні напрями їх подальшої самостійної роботи.

Після пояснення нового матеріалу надати студентам час для самостійної роботи, напротязі якої вони закріплюють знання, які отримали від викладача, детально вивчають цей матеріал, під керівництвом викладача тренуються в виборі прицілу, точки прицілювання по цілях, що з’являються та рухаються, в корегуванні стрільби , а також в рішенні вогневих задач по цілях, що з’являються та рухаються.

В ході самостійної роботи студентів викладач надає ім допомогу в вивченні матеріалу , а також контролює ступінь його засвоєння.

Заключна частина включає висновки по проведенню заняття, відповіді на питання студентів, перевірку ступеня засвоєння ними нового навчального матеріалу, завдання на самостійну роботу.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Дії викладача:

1. Прийняти навчальний взвод.

2. Перевірити наявність студентів.

3. Перевірити ступінь засвоєння ними матеріалу попереднього заняття.

Контрольні запитання

- назвати способи визначення дальності до цілей; як визначається дальність до цілі і місцевих предметів окомірним способом?

- встановити за допомогою формули тисячної відстань до

людини ,якщо кутова величина людини, за якою спостерігають у бінокль (середній зріст 1,7м ) дорівнює однієї малої поділки шкали бінокля (0-05).

- визначити за допомогою лінійки відстань до противника , який наближається на полі бою до стрільця, якщо ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. ;

- визначити відстань до цілі противника за допомогою мушки автомата, якщо вона перекриває 25 см відрізка цілі; -

- в яких випадках застосовується стрільба в точку, з розсіюванням куль по фронту й глибіні цілі ?

- на яких дальностях використовується стрілецька зброя - автомати і ручні кулемети для знищення живої сили противника і яким вогнем?

- що повинен пам'ятати автоматник (кулеметник), який веде запеклий бій в умовах повного оточення ?

- порядок зміни вогневих позицій.

4. Перейти до основної частини.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основна частина включає:

• виклад викладачем нового навчального матеріалу;

• закріплення студентами нового навчального матеріалу .

Вступ

Правила стрільби - основні положення й рекомендації з підготовки й ведення стрільби з різних видів зброї.

Правила стрільби містять рекомендації з вибору цілі, точки прицілювання, виду вогню й способу стрільби, корегування стрільби, а також по способах стрільби по різним наземним і цілям, які знаходяться на воді.

Для вдалого виконання завдань в бою необхідно:

- безперервно спостерігати за полем бою;

- швидко та правильно готувати дані для стрільби;

- вміло вести вогонь по різноманітних цілях у різних умовах бойової обстановки , як вдень , так і вночі; для ураження групових і найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;

- спостерігати за результатами вогню і вміло його коректувати;

- стежити за витратою патронів в бою і приймати міри до своєчасного їх поповнення.

Стрільба з автомата ведеться, как  правило, с чергуванням зі стрільбою з підствольного гранатомета, тому автоматник, озброєний автоматом з підствольним гранатометом, завжди повинен бути готовим до ведення вогню ,як із автомата, так і з гранатомета.

Вогонь зі стрілецької зброї ведеться в основному на дальності, що не перевищують 800-1000 м, на яких траєкторії куль зберігають настильность, і мало змінюються під впливом зовнішніх умов стрільби. Це забезпечує високу ефективність вогню, особливо зосередженого, а на дальностях до 400 м для автоматів і до 800 м для кулеметів забезпечує надійність ураження одиночних цілей, близьку до 90 відсоткам, при витраті 15-25 патронів.

Така дійсність вогню сучасного автоматичної стрілецької зброї, з одного боку, і короткочасність появи живих цілей на полі бою, з іншого, вимагають простих правил стрільби, що дозволяють за короткий час здійснювати підготовку вихідних даних для відкриття вогню і введення поправок в ході стрільби.

Підготовка вихідних даних для стрільби зі стрілецької зброї включає визначення вихідних установок прицілу (цілика) і точки прицілювання з урахуванням метеорологічних умов стрільби. Крім того, важливе місце у якісному вирішенні вогневих задач займає корегування стрільби, а також якісне рішення вогневих задач по цілях, що з’являються та рухаються.