Вибір вида зброї та типа боєприпасів для ураження цілей

Вирішивши питання про черговість ураження цілей, вибравши вид и спосіб ведення вогню, командир вибирає вид зброї, яким залежно від дальності стрільби, характеру, уразливості і важливості цілі вогнева задача може бути виконана найбільш ефективно (з найменшою витратою боєприпасів і в найкоротший час).          Швидкість ураження цілі може досягатися зосередженням вогню декількох вогневих засобів або залученням більш потужного виду зброї для вирішення даного завдання.           Стрілецька зброя - автомати і ручні кулемети використовуються для знищення живої сили противника зосередженим вогнем на дальностях до 800 м, окремими автоматами - до 400 м, ручними кулеметами - до 800 м; по повітряних цілях вертольотам і літакам, які низько летять, на відстані до 500 м.

Боєприпаси кумулятивної дії застосовуються , наприклад, для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками і іншими броньовими засобами противника , крім того , вони можуть використовуватися для знищення живої сили противника, що знаходиться в легких укріпленнях, а також в спорудах міського типу.

Висновки з питання

Таким чином, в бойових умовах місце для стрільби автоматник (кулеметник) займає і обладнує за наказом командира відділення або самостійно.

Зайняв та обладнавши місце для ведення вогню , визначивши дальності до цілей, автоматник (кулеметник ) повинен підготувати вихідні данні для стрільби.

Стрілецька зброя - автомати і ручні кулемети використовуються для знищення живої сили противника зосередженим вогнем на дальностях до 800 м, окремими автоматами - до 400 м, ручними кулеметами - до 800 м; по повітряних цілях вертольотам і літакам, які низько летять, на відстані до 500 м.

Питання 3 Порядок зміни вогневих позицій.

При виявленні переходу противника в атаку по команді командира: «Відділення - ДО БОЮ», автоматники (кулеметники) швидко займають своє місце на позиції відділення.           Вогонь по піхоті противника, яка атакує, автоматники (кулеметники) відкривають по команді командира відділення, а якщо противник наблизився на дальність дійсного вогню своєї зброї - самостійно. По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги.           Бій ведеться до повного знищення противника і без наказу командира позиція не покидається. Ні поява противника на флангах відділення, ні оточення не можуть змусити автоматника (кулеметника) відійти з займаної позиції. Автоматник (кулеметник) повинен пам'ятати, що, ведучи запеклий бій в складі відділення навіть в умовах повного оточення, він відволікає значні сили ворога і тим самим надає велику допомогу в повному знищенні увірвався в оборону противника.          Якщо противнику вдалося увірватися на позицію сусіднього відділення, то автоматник (кулеметник) за наказом командира займає запасний окоп в ході сполучення або траншеї і знищує противника влучним вогнем, а на близькій відстані - ручними гранатами і багнетом-ножем.           Відбивши атаку, необхідно негайно привести в порядок зброю, поповнити боєприпаси, виправити пошкодження окопу і приготуватися до відбиття повторної атаки противника.          Відхід на іншу позицію проводиться тільки за наказом командира, під прикриттям вогню артилерії і мінометів. Відхід здійснюється раптово для противника, для цього використовуються дими, туман і інші умови обмеженої видимості.     При відході в розгорнутому бойовому порядку категорично заборонено змінювати своє місце в цепу, щоб уникнути ураження вогнем сусідніх бійців.     Для зміни вогневої позиції подається команда, наприклад, Такому-то (або автоматнику такому-то) вперед. За цією командою автоматник намічає шлях висунення на нову вогневу позицію, місця для зупинок де можна укритися і спосіб пересування, якщо він не був зазначений в команді. Перед початком пересування автомат і гранатомет ставлять на запобіжники.

Переміщення на полi бою здійснюється послідовно: спочатку стрілець , найбільш підготовлений та фізично витривалий солдат) під вогневим прикриттям кулеметника та старшого стрільця (старшого бойової групи), використовуючи різні прийоми і способи пересування на полі бою, двома-трьома „стрибками” повинен вийти на рубіж 50-100 метрів;довжина „стрибків”, в середньому, складає 20-40 кроків (після зайняття вказаного рубежу, стрілець обладнує перед собою бруствер і готується до ведення вогню).

Після переміщення першого стрільця, під вогневим прикриттям його та старшого групи переміщується кулеметник, а потім старший групи.

Пересування повинне бути безсистемним.

Залежно від обстановки і характеру місцевості автоматник в бою пересувається бігом, прискореним кроком і перебіжками або переповзанням. Під час руху бігом, прискореним кроком і при перебіганнях автомат з приєднаним гранатометом утримується однією або двома руками, як зручніше.

Відхід здійснюється перебіжками. Зробивши перше перебігання, автоматник (кулеметник) прикриває вогнем відхід своїх товаришів. Якщо ж противник переслідує, автоматник (кулеметник) вогнем зупиняє його рух і сам відходить, здійснюючи перебіжки під прикриттям вогню відділення.

При відході важливо вміти швидко і непомітно у взаємодії з сусідами відірватися від противника, потай зайняти новий вигідний рубіж, приготуватися до бою і відбити напад противника, завдавши йому втрати.

При переслідуванні противником підрозділів, які відходять, необхідно залишати невеликі групи прикриття.

Якщо автоматнику (кулеметнику) наказано спільно з іншими автоматниками (кулеметниками) відділення прикривати відхід, то він повинен наполегливо утримувати зайняту позицію, не допускаючи прориву противника. Після досягнення тими , хто відходять, наміченого рубежу автоматник (кулеметник) за сигналом командира починає відхід.

Якщо противник, що проник через наш передній край, контратакований підрозділами з глибини і починає відходити, автоматник (кулеметник), що знаходиться в цей час на своїй позиції на передньому краї, надає допомогу контратакуючим, знищуючи вогнем ворога,який відходить. При підході контратакуючих до позиції відділення автоматник (кулеметник) за наказом командира переходить в контратаку.