НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра військової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

голова ПМК тактики та ЗВП

_______________І.М. Скворок

" ___ " __________ 20___ ­року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення практичного заняття

з розділу „Вогнева підготовка ”

Тема №3 Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї

Заняття № 4 Розвідка цілей і визначення дальності та цілевказання.

Розробку склав: РОЗГЛЯНУТА І СХВАЛЕНА

старший викладач на ПМК тактики та ЗВП

Герасименко О.І. „_____” ________________ 20 р.

Протокол №

Київ

I. Mета заняття .

• вивчити порядок розвідики цілей і визначення дальності та цілевказання; особливості вибору виду , способу ведення вогню зі стрілецької зброї та боєприпасів ,а також порядок зміни вогневих позицій.

II. Навчальні питання .

1. Розвідка цілей і визначення дальності та цілевказання.

2. Вибір виду , способу ведення вогню зі стрілецької зброї та боєприпасів.

3. Порядок зміни вогневих позицій.

III. Матеріальне забезпечення заняття.

1.Стенд.

2. Комплект слайдів.

2. Графопроектор.

3.ТЗН:

3.1Навчальні автомати АК74.

2. Навчальні 5,45-мм патрони.

3.3 Мішені.

IV. Методичне забезпечення заняття.

1. Вогнева підготовка. Навчальний посібник (з методичними рекомендаціями). –К.: Вид.Палива А.С.,2003- с.65 - 71.

V. Література:

1. Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (КС С3 і БМ-09).- Київ.: Управління бойової підготовки Командування СВ ЗС України, 2009 ,

с. 95-98;

2. Збірник нормативів бойової підготовки СВ ЗС України.-Київ.: ЗАТ «ВІПОЛ», 2002,с. 11-13, 42, 43, 45-47.

VI. Загальні організаційно-методичні вказівки.

Дане заняття повинно бути всебічно і ретельно підготовлене викладачем з метою забезпечення напруженої роботи студентів у процесі вивчення нового навчального матеріалу і ефективного використання відведеного навчального часу.

За 3-4 дні до проведення заняття дати заявку начальнику РАО на матеріальне забезпечення заняття

Заняття проводити в навчальній аудиторії у складі взводу методом розповіді та показу навчальної зброї, боєприпасів, наочних посібників та відпрацюванню на місцевості порядку визначення дальності та цілевказання.

Заняття складається з трьох частин:вступної, основної та заключної.

Вступна частина заняття включає прийняття навчального взводу, перевірку наявності студентів, перевірку ступеня засвоєння студентами матеріалу попереднього заняття шляхом усного опитування, застосування ТЗК, виконання письмової експрес-контрольної роботи, тестів, виконання прийомів стрільби.

На початку основної частини заняття викладач повідомляє тему, мету, основні питання заняття, порядок його проведення, а також викладає студентам новий навчальний матеріал, який закріплюються ними на занятті шляхом самостійної роботи.

При викладанні нового навчального матеріалу викладач повинен розкрити його найбільш складні положення, а по менш складним надати студентам основні напрями їх подальшої самостійної роботи.

Після пояснення нового матеріалу надати студентам час для самостійної роботи на протязі якої вони закріплюють знання, які отримали від викладача, детально вивчають цей матеріал, навчаються способам визначення дальності та цілевказання, та переміщення на полi бою.

В ході самостійної роботи студентів і тренування в порядку визначення дальності до цілі та переміщення на полi бою викладач надає ім допомогу в вивченні матеріалу та виконанні прийомів, а також контролює ступінь їх засвоєння.

Заключна частина включає висновки по проведенню заняття, відповіді на питання студентів, перевірку ступеня засвоєння ними нового навчального матеріалу, завдання на самостійну роботу.

Вступна частина

Дії викладача:

1. Прийняти навчальний взвод.

2. Перевірити наявність студентів.

3.Перевірити ступінь засвоєння ними матеріалу попереднього заняття.

Контрольні запитання:

- Назвати способи ведення вогню з автомата (кулемета) в різних умовах;

- З яких прийомі складаєть стрільба з автомата (кулемета) ?

- З яких прийомі складаєть стрільба з пістолета ?

- Спорядити магазин автомата патронами, зарядити його.

- Прийняти положення для стрільби з автомата (кулемета) лежачи ;

- Прийняти положення для стрільби з пістолета стоячи ..

4. Перейти до основної частини.

Основна частина

Основна частина включає:

- виклад викладачем нового навчального матеріалу, закріплення студентами нового навчального матеріалу шляхом самостійної работи та тренування у визначенні дальності та цілі , порядка зміни вогневих позицій .

Питання 1. Розвідка цілей і визначення дальності та цілевказання.

Розвідка цілей, спостереження за полем бою і цілевказання

Розвідка є важливим видом забезпечення бойових дій військ. Вона ведеться безперервно в будь-яких умовах обстановки з метою добування даних про противника і місцевість. Спостереження є одним із способів розвідки.        Розвідка цілей спостереженням одне з найважливіших умов вирішення вогневих завдань в бою.

Спостереження ведеться в цілях своєчасного виявлення розташування і дій противника. Крім того, в бою необхідно спостерігати за сигналами та знаками командира і результатами свого вогню.

Якщо немає особливих вказівок командира, солдати ведуть спостереження у вказаному їм секторі обстрілу.

Спостереження ведеться неозброєним оком. Особливу увагу під час спостереження потрібно звертати на скриті підходи. Місцевість оглядати справа наліво, від ближчих предметів до дальніх.

Огляд здійснювати уважно, так як виявленню противника сприяють незначні ознаки; такими ознаками можуть бути: блиск, шум, качання гілок, дерев і кущів, з’явлення нових місцевих предметів, зміни в положенні та формі місцевих предметів і т.ін.

При наявності біноклю використовують його тільки для більш старанного виявлення окремих предметів або ділянок місцевості; при цьому вживати заходів для того, щоб блиском скла біноклю не виявити місця свого розташування.

Вночі місце розташування і дій противника можуть бути встановлені по звуках і джерелу світла.

Якщо в потрібному напрямку місцевість освітлена освітлювальним патроном або другим джерелом освітлення, швидко оглянути освітлену ділянку.

Особливі вимоги висуваються до вибору і зайняття місця для спостереження автоматником (кулеметником), якого призначено спостерігачем.

Автоматник (кулеметник), якого призначено спостерігачем мусить усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміченим для противника.

Місце має забезпечувати достатній огляд, маскування, укриття від вогню противника і мати зручні підходи. Не потрібно влаштовуватися на вершинах, горбах, біля одинокого дерева чи будинку, в невеликому гаю, тобто поблизу тих об'єктів місцевості, які привертають увагу противника і допомагають йому орієнтуватися.

Найзручнішими для спостереження є окопи, канави, вирви від снарядів тощо. Місце для спостерігача в них обирається так, щоб позаду був насип, горбок чи пустир, і тоді постать спостерігача не вирізнятиметься на тлі неба.

Поблизу предметів на місцевості (стовпа, дерева) спостереження ведеться з тіньового боку в положенні лежачи.

Спостереження ведеться неозброєним оком. Особливу увагу під час спостереження потрібно звертати на скриті підходи. Місцевість оглядати справа наліво, від ближчих предметів до дальніх. Для зручності спостереження і детального огляду місцевості призначений спостерігачеві сектор умовно розбивається на такі три зони спостереження:

1) близька, найдоступніша для спостереження неозброєним оком, на відстані 400-500 м;

2) середня, до 1000 м;

3) далека, до межі видимості.

Межі зон встановлюються за добре видимими орієнтирами або предметами на місцевості. Орієнтири визначаються справа наліво, від себе вдалину. Огляд здійснювати уважно, так як виявленню противника сприяють незначні ознаки; такими ознаками можуть бути:блиск, шум, качання гілок, дерев і кущів, з’явлення нових місцевих предметів, зміни в положенні та формі місцевих предметів і т.ін.

Спостерігач спочатку оглядає усе довкола (в наступі— від себе до противника, в обороні — від противника до себе). Потім уважніше оглядає близьку зону (спостереження ведеться справа наліво за умовно визначеними

орієнтирами від себе вдалину). Відкриті ділянки оглядаються швидше, закриті — детальніше.

Про виявлені на полі бою цілі необхідно своєчасно доповісти командиру і правильно вказати їх розташування. Ціль вказується усною доповіддю або трасуючими кулями.

Доповідь повинна бути короткою, ясною та точною, наприклад: “Прямо - широкий кущ, зліва – кулемет”, “Орієнтир другий, праворуч два пальці, під кущем - спостерігач”.

Під час цілевказання трасуючими кулями здійснити в напрямку цілі одну- дві короткі черги.

Визначення дальності до цілей

У бойовій обстановці завжди можна визначити дальність до об'єкта, за яким спостерігають, і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи якомога меншу кількість боєприпасів.

Способи визначення дальності до цілей :

У стрілецькій практиці основним способом визначення дальності до цілей є окомірний; в деяких випадках дальність до цілі може визначатись і іншими способами : вимірюванням кутових величин предметів (цілей) за допомогою підручних засобів чи приладами (прицілами) ; використанням „формули тисячної”, по карті. Можна використовувати прицільні пристрої (закриваючу величину мушки і прорізі прицілу).

При визначенні дальності до цілей окомірним способом дальність до цілі і місцевих предметів визначається по відрізках місцевості, які добре запам'яталися у зоровій пам'яті, за ступенем видимості і величині цілей (предметів), яка уявляється, а також шляхом поєднання обох способів.

При визначені дальності по відрізкам місцевості необхідно будь-яку звичайну дальність, яка укріпилася у зоровій пам’яті (наприклад: відрізок 100 - 200 чи 300 м) у думці відкласти від себе до предмета (цілі).

При визначенні дальності за ступенем видимості та величині цілей (предметів) яка здається, необхідно порівняти видиму величину цілі з видимими розмірами даної цілі,які відклалися у пам’яті на певних віддаленнях.

Якщо ціль виявлена біля орієнтира або місцевого предмету, відстань до якого відома, то під час визначення дальності до цілі необхідно на око врахувати її віддалення від орієнтиру.

Вночі дальність до цілей,які освітлені визначаютья так ,як і в день.

Простими способами окомірного визначення відстаней є

наступні :

- досвідченим шляхом встановлено, що на відстані 700 м помітні рухи ніг людини, що йде або біжить; на відстані 200 м можна розглянути контури голови і плечей; на відстані 100 м. видно очі, ніс, пальці;

- можна узяти відому вже відстань, наприклад між телеграфними стовпами; ця відстань дорівнює 60 м. Злічити, скільки таких відстаней (проміжків між стовпами) до цілі; отримане число помножити на 60 м. і отримати визначену відстань в метрах.

Під час визначення дальності окомірно необхідно врахувати наступне:

- величина, що уявляється, одного й того ж відрізку місцевості з віддаленням його від автоматника чи кулеметника (у перспективі) повільно скорочується;

- яри, лощини, річки, що перетинають напрямок на місцевий предмет або ціль, зменшують відстань;

- малі предмети (кущі, каміння, окремі фігури) уявляються віддаленіше, ніж великі предмети на тій же відстані (ліс, гора, колона військ);

- однокольоровий, одноманітний фон місцевості (луг, сніг, пашня) виділяє і нібито приближає предмети, які знаходяться на ньому, якщо вони пофарбовані інакше, а різноманітний фон місцевості, навпаки,

маскує і нібито віддаляє предмети, що знаходяться на ньому;

- в похмурий день, в дощ, в сутінках, в туман відстані уявляються збільшеними, а в світлий, сонячний день, навпаки, зменшеними;

- в гірській місцевості видимі предмети ніби наближаються.

Кутові величини цілей у стрілецькій практиці вимірюються або визначаються за допомогою польового бінокля та кутомірних приладів по кутомірним шкалам цих приладів, а також за допомогою елементів зброї. При цьому для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра-тисячними.

Тисячною – називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.

Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів (Рис. 1)

Рис. 1 Поділка кутоміра – тисячна.

Для визначення лінійної величини центрального кута (записується

0 – 01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів:

де : 2π R– довжина кола;

R- радіус кола;

Скоротимо на 6,28. Провівши спрощення матимемо:

У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола R дорівнює дальності стрільби. Для зручності розрахунків 1/955 D округлюють до 1/1000 D. Тоді:

Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (Y):

З цієї формули:

це формули тисячної, де:

• D- дальність до об’єкта, що розглядається;

• В- лінійні розміри об’єкта, що розглядається;

• Y - кут під яким даний об’єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

Так, при вимірюванні кутових величин за допомогою польового бінокля потрібно знати, що величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним.(Рис. 3.8)

Рис. 2 Кутомірні шкали бінокля

Наприклад, кутова величина людини, за якою спостерігають у бінокль (середній зріст 1,7м ) дорівнює однієї малої поділки шкали бінокля (0-05). Встановлюємо відстань до людини :

Кути,які виражені у тисячних, записуються через риску та читаються роздільно: спочатку сотні, а потім тисячі та одиниці.

Якщо при цьому сотень чи десятків не виявиться, то замість них записуються та читаються нулі. Таким чином, відміни кутів отримуємо у вигляді, показаному у таблиці :

Таблиця

Кут у тисячних	Записується	Читається
1750	17-05	Сімнадцять нуль п’ять
130	1-30	Один тридцять
100	1-00	Один нуль
1	0-01	Нуль нуль один

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів( лінійки, олівця, коробки сірників), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних.

Рис. 3 Вимірювання кутових величин.

- 1мм лінійки дорівнює 0-02 (двом тисячним);

- Круглий олівець має діаметр 0-12 ;

- Коробка сірників: довжина – 0-90, ширина – 0-60, висота – 0-30;

- Пальці руки: великий – 0-40, вказівний – 0-30, мізинець – 0-20;

Предмет слід тримати на відстані 50см від ока.

Так, для виміру кутів за допомогою лінійки необхідно тримати її перед собою на відстані 50м від ока, тоді її поділка (1мм) буде відповідати 0-02. У цьому легко переконатися із самої сутності поняття тисячної: у даному випадку D=50см, тобто одна тисячна цієї відстані дорівнює 0,5мм, тому одному міліметру буде відповідати кут, що дорівнює двом тисячним тобто

0-02.

Точність виміру цим способом залежить від навичок віддаляти лінійку точно на 50 см від очей.

Наприклад: на полі бою до стрільця наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки. Визначити відстань до нього:

Відстань до цілі можна визначити також за допомогою прицільного приладдя автомата.

Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок. Це – перекривна величина мушки. Мушка автомата на відстані 100м перекриває 25см, на відстані 200м – 50см, на 300м – 75см і т.д. Використовуючи значення перекривної величини мушки, можна визначити відстань до цілей противника, наприклад: мушка автомата удвічи більша ширини фігури людини (0,5м), тобто мушка перекриває 1 м. У цьому разі відстань до людини становить 400 м (рис. 4).

Рис. 4 Вимірювання відстані до цілі

Висновки з питання

1. Розвідка цілей спостереженням одне з найважливіших умов вирішення вогневих завдань в бою.

2. У стрілецькій практиці основним способом визначення дальності до цілей є окомірний; в деяких випадках дальність до цілі може визначатись і іншими способами : вимірюванням кутових величин предметів (цілей) за допомогою підручних засобів чи приладами (прицілами) ; використанням „формули тисячної”, по карті. Можна використовувати прицільні пристрої (закриваючу величину мушки і прорізі прицілу).