1) Прості, що мають лише один предикативний центр (наприклад: Споконвіку
Прометея там орел карає. — Т. Ш.; Надворі смеркало і сутеніло. — І. Н.-Л.); 2) складні, які мають два або кілька предикативних центрів, що становлять се-
мантичну, граматичну та інтонаційну єдність (наприклад: І колишеться м 'ята,
і тремтить далина, І доріг тих багато, а вітчизна одна. — А. М.).
У кожному зі структурних типів речень, у свою чергу, виокремлюються ще й їх різновиди. Так, складні речення поділяються на складносурядні, предикатив-ні одиниці яких поєднуються сурядними сполучниками, складнопідрядні, преди-кативні одиниці яких поєднуються підрядними сполучниками і сполучними сло-вами, а також безсполучникові, складові елементи яких поєднані за допомогою однієї лише інтонації. Низку різновидів з погляду структурної будови мають і прості речення. Так, залежно від структурних відмінностей серед них виокрем-люють:
1) двоскладні речення, в яких є обидва члени граматичного центру (підмет і при-
судок), два граматичні склади — склад (група) підмета і склад (група) присудка
(наприклад: Світла ніч стояла над горами (О. Г.), де маємо склад підмета світ-
ла ніч і склад присудка стояла над горами);
2) односкладні речення, в яких наявний один склад, один головний член (поши-
рений або непоширений), співвідносний з присудком (наприклад: Уже пахло
морем. — О. Г.) або з підметом (наприклад: Сніг і вітер. Ніч зимова. - В. Сос).
Наявність головних членів (підмета і присудка) у двоскладному реченні або головного члена в односкладному є обов'язковою, бо саме вони становлять основу речення, саме в них виявляється найістотніша його ознака — предикативність.
Окрім головних членів, до складу речення часто входять і другорядні, які, перебуваючи у підрядному зв'язку з головними членами чи між собою, слугують для пояснення, доповнення значень головних членів і є засобом поширення ре-чення. Залежно від наявності або відсутності другорядних членів розрізняють:
1) Непоширені речення, які складаються з одних головних членів (пор. Кінцівку
відомої поезії П. Г. Тичини «На майдані»: Замовкає річ. Вечір... Ніч..., де перше
речення непоширене двоскладне, а друге та третє — непоширені односкладні); 2) поширені, в яких крім головних (головного) є й другорядні члени, що залежать
від головних, певним чином пояснюючи, доповнюючи їх.
Непоширене речення містить у собі граматичний мінімум речення, а поши-рене — його розширений склад.
Завершуючи розгляд класифікації речень за структурною ознакою, зупині-мося на розрізненні їх типів за наявністю або частковою відсутністю необхідних членів певної структури речення. За цією ознакою всі речення поділяються на:
1) неповні, що характеризуються неповнотою граматичної структури (складу),
внаслідок того що в них відсутній один або кілька членів (головних або дру-
горядних), які легко відновлюються із контексту чи ситуації мовлення;
2) повні, в яких є всі члени, необхідні для їх розуміння поза контекстом і ситуа-
цією мовлення. Пор., наприклад: У цей вечір ніхто не прилетів. Наступного
теж ніхто. — О. Г. Тут перше речення повне, а друге неповне, бо в ньому
відсутні як присудок не прилетів, так і додаток вечора, які легко відновити з
першого речення.
БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
1. Простим є речення:
А Вітер надув сосни на вершинах скель, і мчить острів на тих чорних вітрилах, як кора-бель.
Б Море запінилось і кипить.
В Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим крилом.
Г Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море, б’ються завзято грудь-ми, піднявши вгору білі широкі крила.
Ґ Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.
2. Простим є речення:
А Вихованцем Острозької колегії був гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний.
Б На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.
В Дорога має свої закони, і ми їм підвладні.
Г День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба.
Ґ Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном, і тільки берізка на узліссі біля-вим станом своїм сяє.
3. Простим є речення:
А Дощ пройшов — і Київ зеленіє.
Б Соломія приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше.
В Вітер війнув — листя з клена жовте полетіло.
Г Я сидів на зеленому килимові моріжка й дивився у воду.
Ґ Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.
4. Розповідним є речення:
А Пригадаймо види ділових паперів.
Б А що ми знаємо про походження українських назв місяців?
В Згадаймо нашого незабутнього Тараса Григоровича Шевченка!
Г Як і коли народжувалася в людини любов до хліба?
Ґ На Тернопільщині росте чимало дерев-довгожителів.
5. Розповідним є речення:
А Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Б Гриць, тремтячи від холоду, горнувся до батька.
В Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти?
Г А чи не годі вже того грання ?
Ґ О земле, велетнів роди!
6. Розповідним є речення:
А В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.
Б Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, і оживи моє побите убоге серце, неукри-те, голоднеє.
В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, в гарячому, гарному слові?
Г Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?
Ґ Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя.
7. Розповідним є речення:
А Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній.
Б Як же харчувалися наші предки, не лише у військових походах, а в будень і в свята, в багатих хоромах і в простій селянській хаті?
В Річка синіє, зітхає, сміється.
Г Так годі спать, виходьте на дорогу!
Ґ Як викотиться вночі місяць, нехай найвищий із вас зійде на нашу гору.
8. Розповідним є речення:
А Скільки буде коштувати, коли змалювати мій портрет?
Б Уклонімося українській хаті, яка вивела нас на безмежні овиди житей-ські!
В Зайшовши до хати, возрадуимося хлібу, освятімося його терпким запа-хом, вшануймо руки, котрі подарували духмяні, схожі на сонце, паляниці.
Г Суха морська трава шелестить під ногами.
Ґ Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською?
9. Спонукальним є речення:
А Чого це не видно ваших буслів?
Б Скільки зворушливих спогадів та образів з народного родинного життя пов’язано з рушником!
В Намалюй мені ніч, коли падають зорі.
Г Батькова хата увібрала наші радощі й жалі, злагоди й клопоти.
Ґ А як потрібна була калина в чисельних обрядах, особливо у весільному!
10. Спонукальним є речення:
А Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться.
Б Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове.
В Чи шпак, чи хом’як, чи перепелиця, що воно за птиця?
Г Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
Ґ Пилип Орлик назавжди пов’язав свою долю з Україною.
11. Спонукальним є речення:
А Ну, а поки що тікаймо по домівках.
Б Небо сіре-сіре, безнадійне.
В Після довгого, як море, літнього дня все на світі ніби потомилось.
Г Гуцульська трембіта — це стародавній подарунок минулих гірських людей своїм нащад-кам.
Ґ Хто з нашого люду не знає Таврійські степи?
12. Спонукальним є речення:
А На Великдень перший раз зозуля закує.
Б На річку налягла ніч — суха й тепла, як перед грозою.
В Слово, чому ти не твердая криця?
Г Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну!
Ґ Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві!
13. Спонукальним є речення:
А Лунає над степом, вище орлиного льоту лунає пісня.
Б Вірний приятель — то найбільший скарб.
В Людину по одежі зустрічають, а по розуму проводжають.
Г На Благовіщення виносять вулики з бджолами.
Ґ І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь.
14. Питальним є речення:
А І сова свої діти хвалить.
Б Що в тебе вийшло — тарантас чи дишло?
В Одним вухом почує — другим випустить.
Г 3 розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш.
Ґ Занадився журавель до бабиних конопель.
15. Питальним є речення:
А Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі.
Б Судіть мене, судді мої, без милості фальшивої!
В Лихий гість і господаря з хати вижене.
Г В одній руці та й не однакові пальці.
Ґ Куди ж поділися святині українського народу?
16. Питальним є речення:
А До свого роду хоч через воду.
Б Добре діло — правду говорити сміло.
В Діти, діти, де вас подіти?
Г За правду стій горою!
Ґ Говорив Мирон рябої кобили сон!
17. Питальним є речення:
А До чужого рота не приставиш ворота.
Б Слухай тисячу разів, а говори один раз.
В Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати.
Г Як тебе не любити, Києве мій?
Ґ Січень не так січе, як вуха пече.
18. Питальним є речення:
А Чи ж мало богатирів полягло в кривавій борні за рідну землю?
Б Любіть Україну, всім серцем любіть!
В Будь славен, день багатого врожаю.
Г Наші предки, освоюючи нові землі, передусім намагалися вибрати зручне місце для житла.
Ґ На святу Катерину ховайся під перину.
19. Двоскладним є речення:
А У січні вночі панують сови і сичі.
Б Без охоти нема роботи.
В Балаканням роботи не зробиш.
Г Без роботи не чекай доброти.
Ґ Без трудів не їстимеш пирогів.
20. Двоскладним є речення:
А За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
Б За один раз не зітнеш дерева враз.
В Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
Г Листопад зимі ворота відчиняє.
Ґ По роботі пізнати майстра.
21. Односкладним є речення:
А Розумний ще з літа думає про зиму.
Б Гостре словечко коле сердечко.
В Слово — не стріла, а глибше ранить.
Г Працю плуга по борозні видно.
Ґ Порожній колосок дере носа в вершок.
22. Поширеним є речення: А Ти стоїш і мовчиш.
Б День був ясний, теплий, весняний.
В Починалося царство очерету.
Г Радюк почав прощатися.
Ґ Життя здавалося щасливим.
23. Поширеним є речення:
А Сурмлять у ріг чотири вітри в полі.
Б Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори!
В Настала ніч.
Г Ліс шумить.
Ґ Минуло чотири хвилини.
24. Поширеним є речення: А Повітря було чисте.
Б Гроза погримувала грізно.
В Ніч здавалась днем.
Г Сонце почало допікати.
Ґ Сніг зробився жовтим.
25. Поширеним є речення:
А Повітря ставало сухим та лагідним.
Б Розмова стала веселою.
В Повітря ставало прозорим.
Г Небо почало червоніти.
Ґ Сонце сховалось за хмари.
26. Поширеним є речення:
А Радість почала зникати.
Б Повітря стало свіжіше.
В Вечір був зоряний, пісенний.
Г Буйний вітер хитає дерева.
Ґ Небо стало сірим.
27. Непоширеним є речення:
А Я буду крізь сльози сміятись.
Б Море — рибальське поле.
В Всі ріки до моря йдуть.
Г Мама з донькою закінчили прибирати.
Ґ Нема села без болота.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
4. Підкресліть головне слово і визначте тип словосполучення за належністю головного слова до певної частини мови.
Лисяча
хитрість, густо розведений, намальований
вранці, зміщений з посади, третій за
списком, пізно вночі, кожен із присутніх,
найщасливіший з-поміж усіх, чергувати
вдвох, стом-лене обличчя, залишитись
у горах, виконуючи пісню, задивившись
у синю далечінь, приготова-ний
для гостей, мокрий від дощу.
9. Згрупувати
подані словосполучення за
семантико-синтаксичними відношеннями
між
головним і залежним словами.
Згадувати батьків, місячна ніч, материнська пісня, сяяти вгорі, людина без досвіду, наша слава, портрет сестри, батькова лінія, розповідати захоплено, діяти наперекір, схвалений урядом, колискова пісня, приготувати дітям, перші четверо, сплачувати борги, надзвичайно уважний, багатий урожай, здібний до навчання, піти прямо, спочивали в полі, човен з мотором, чітко вимовляти, принести квіти, удвічі дорожчий, значно кращий, написання листа, зичити щастя, велич духу.