- •Дисципліна : організація юридичної служби в суспільному виробництві Лекційне заняття № 9 ( теоретичне заняття - 2 години, практичне робота – 2 години, самостійне вивчення - 4 години)
- •План заняття:
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Рекомендована література до теми: Нормативно-правові акти
- •Навчальні посібники, статті
- •Системи та види локальних правових актів суб'єктів господарської діяльності.
- •Установчі документи, локальні правові акти, які визначають правовий статус структурних підрозділів, регулюють окремі види господарської діяльності.
- •Локальні нормативі документи в сфері трудових відносин, пов'язанні з організацією та веденням бухгалтерського та податкового обліку.
- •Штатний розпис
- •Локальні нормативні акти щодо охорони комерційної таємниці.
- •Порядок їх підготовки, проведення правової експертизи працівниками юридичної служби.
- •Види правової експертизи
- •Вимоги до оформлення документів організаційно-розпорядчого характеру.
- •Питання, які вирішуються в ході проведення їх юридичної експертизи.
Вимоги до оформлення документів організаційно-розпорядчого характеру.
Організаційна діяльність кожної установи фіксується в організаційно-правових документах, що містять правила, норми, положення, які визначають її статус, компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад, функціональний зміст діяльності установи в цілому, її підрозділів і працівників, їх права, обов'язки, відповідальність та інші аспекти.
До організаційно-правових документів належать статути, положення, інструкції, правила, регламенти, штатні розписи, договори.
Організаційно-правові документи є правовою основою діяльності установ, містять положення, засновані на нормах адміністративного права, та є обов'язковими для виконання. Ці документи залежно від їх виду проходять процедуру затвердження: уповноваженим на це органом вищого рівня; керівником цієї установи; колегіальним органом (наприклад, загальними зборами акціонерів, радою директорів тощо); керівником структурного підрозділу. Організаційні документи можуть затверджуватися безпосередньо керівником, розпорядчим документом або колегіальним органом. Датою організаційно-правового документа є дата його затвердження.
Організаційно-правові документи розробляє керівництво установи або керівники структурних підрозділів із залученням юридичної служби та кваліфікованих фахівців, добре обізнаних із роботою установи.
Текст більшості організаційно-правових документів складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які нумеруються арабськими цифрами.
У процесі підготовки проекти організаційно-правових документів в обов'язковому порядку проходять процедуру погодження (візування) з заінтересованими підрозділами та особами, юридичною службою (юристом), заступниками керівника установи або одним із заступників, що курирує відповідний напрямок діяльності установи.
Розпорядчі документи — це документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі, організації. Підставами для створення розпорядчих документів служать:
закони Верховної Ради,
укази Президента;
постанови й розпорядження Кабінету Міністрів;
вказівки вищих організацій, органів державної влади і управління;
діяльність органів управління, яка передбачена нормативними актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;
інші підстави, що викликають потребу у правовому регулюванні роботи апарату управління.
Вирішення найважливіших питань викладається у таких розпорядчих документах як постанова, рішення, наказ, розпорядження, вказівка.
Видання розпорядчих документів є обов’язковим у таких випадках:
з організаційних питань — створення, реорганізація, ліквідація організацій або структурних підрозділів, затвердження структури організації, визначення прав та обов’язків посадових осіб, підведення підсумків діяльності організації;
у сфері планування — визначення порядку і термінів складання планів, затвердження перспективних і річних планів, зміна орієнтовних показників розвитку організації;
в галузі виробництва — проведення заходів із впровадженням інновацій, випуску продукції або нових спеціалізованих видів послуг;
у сфері розвитку установи та капітального будівництва — затвердження техніко-економічних обґрунтувань нового будівництва, прийняття до експлуатації готових об’єктів;
у сфері фінансів — затвердження фінансових звітів, отримання банківських кредитів;
у галузі управління трудовими ресурсами — затвердження штатного розкладу, посадових окладів і ставок, затвердження розмірів заохочень, покарань, оформлення відряджень тощо.
Наведений перелік не є вичерпним і включає лише найбільш характерні й стабільні підґрунтя для обов’язкового видання розпорядчих документів. У практиці діяльності муніципальних органів управління найчастіше зустрічаються такі розпорядчі документи, як постанова, що видається колегіальним органом управління, та розпорядження, котре видається міським головою в межах його компетенції та розповсюджується на територію, підпорядковану місцевій раді. В діяльності підприємств та організацій найчастіше застосовуються наказ та розпорядження.
Оперограму підготовки розпорядження міського голови представлено на рис.1.
|
