9. Поняття “інформаційний пошук” та його етапи.

Інформаційний пошук (ІП) (англ. Informationretrieval) — наука про пошук неструктурованої документальної інформації.Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет. Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, бібліотечної справи, та статистики.Автоматичні системи інформаційного пошуку використовують для зменшення так званого «інформаційного перевантаження». Багато університетів та публічних бібліотек використовують системи ІП для полегшення доступу до книжок, журналів та інших документів. Найвідомішим прикладом систем ІП можна назвати пошукові системи в Інтернеті.

Об’єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.

Завданням інформаційного пошуку є знаходження відповідних (до пошукового запиту) інформаційних об’єктів, або документів серед доступного для пошуку матеріалу. Завдання для інформаційного пошуку задається у вигляді інформаційного запиту (query), який може містити слова, фрази чи речення або комбінацію їх. Переважна більшість пошукових систем орієнтована на роботу з пошуковими термінами — словами або словосполученнями, які пошукова система розпізнає як одне ціле. Для здійснення інформаційного пошуку потрібно мати збірку інформаційних об’єктів (бібліотека, комп’ютерні файли) і систему (алгоритм або програму) яка здійснює пошук. Для здійснення інформаційного пошуку користувач (людина або інформаційна система) формує інформаційний запит (information query). Результатом пошукової роботи є список документів який укладається згідно з певним принципом. Такий список називають впорядкованим (ranked list, ranked results).

 У загальному випадку пошук інформації складається з чотирьох етапів:

• визначення (уточнення) інформаційної потреби і формулювання інформаційного запиту;

• визначення сукупності можливих власників інформаційних масивів (джерел);

• вилучення інформації з виявлених інформаційних масивів;

• ознайомлення з отриманою інформацією і оцінка результатів пошуку.

10. Види та джерела наукової інформації.

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображаєзакономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

Основні джерела науково-технічної інформації мож­на згрупувати в такому вигляді:

Монографія - це наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу в конкретній, зазвичай вузькійгалузі науки. Це наукова праця одного або декількох авторів. Вона має достатньо великий обсяг: не менше 50 сторінок машинописного тексту. Це наукове видання, щомістить повне й вичерпне дослідження якоїсь проблемитеми.

Збірник ~ це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закін­чені праці зрекомендацією їх використання.

Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періо­дичних виданнях можуть друкуватись праці і резуль­тати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, дос­тупній формі. Спеціальні випуски технічних видань - це доку­менти інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетні).

Стандарти - це нормативно-технічні документи щодо єдиних вимог допродукції, її розробки, виробниц­тву та застосуванню.

Навчальна література — це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.  Надруковані документи — це дисертації, звіти пронауково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи для студентів, аспірантів, які займаються науково-дос­лідною роботою: планові, звітні документи, статистичні та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні ма­теріали.

Науково-інформаційна діяльність – сукупністьдій, спрямована на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Інформаційні ресурси науково-технічної інформації - це систематизовані зібрання науково-технічноїлітератури і документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

Довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошу­кового апарату, призначених для задоволення інформа­ційних потреб

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел

Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека,фірми, організації)

Інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Розрізняють галузі інформації:

• політична;

• духовна;

• науково-технічна;

• соціальна;

• економічна;

• міжнародна.

Інформацію поділяють на: - оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів; - релеративну, що міститься в описах прототипів на­укових завдань; - реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях,резюме, рефератах;

- сигнальну (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення;

- довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.

Отже, при опрацюванні інформації її можна поділи­ти на дві групи.

^ Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

^ Вторинна інформація - це результат аналітичної об­робки та публікації інформації з теми дослідження.