- •1. Процес пізнання
- •2. Наука як соціальний інститут. Наукова творчість.
- •3. Наукова діяльність
- •4. Види та ознаки наукових досліджень
- •5. Системність, доказовість та теоретичність наукового дослідження.
- •6. Фундаментальні наукові дослідження.
- •7. Прикладні наукові дослідження
- •8. Організація науки та підготовка наукових кадрів вУкраїнї
- •9. Поняття “інформаційний пошук” та його етапи.
- •10. Види та джерела наукової інформації.
- •11. Пошук і накопичення наукової інформації
- •12. Бібліографічний пошук інформації з суспільних наук. Робота з джерелами
- •13. Основні правила бібліографічного опису.
- •14. Поняття методології наукових досліджень.
- •15. Поняття методики наукових досліджень
- •16. Два рівні пізнання в методології наукових досліджень: емпіричний і теоретичний.
- •17. Загальнонаукові методи
- •18. Методи та техніка наукових досліджень, їх класифікація.
- •19. Методи емпіричного дослідження
- •20. Методи теоретичного дослідження
- •21. Експеримент та його характерні особливості в процесі дослідження.
- •22. Аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний методи дослідження.
- •23. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна, узагальнення, апробація, реалізація результатів.
- •24. Принципи системного, комплексного та цілісного підходу в науковому дослідженні.
- •25.Принципи психології у працях о.М.Ткаченко.
- •26.Сутність принципу детермінізму
- •27. Загальна характеристика магістерської роботи
- •28. Завдання магістерської роботи.
- •29. Вступ до магістерської
- •30. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і завдань наукового дослідження
- •31. Гіпотеза, докази та формування теорій
- •32. Структура магістерської роботи.
- •33. Організація психологічного дослідження.
- •34. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи.
- •35. Типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.
- •36. Вимоги до оформлення роботи. Цифрова інформація.
- •37.Вимоги до оформлення магістерської роботи
- •38. Форми звітності при науковому дослідженні та апробація результатів дослідження
- •39. Сутність наукової публікації, її основні види.
- •40. Особливості усної передачі інформації про результати наукової діяльності.
- •41 Наукова стаття. Її структурні елементи
- •42 Тези науової доповіді.
- •43. Наукова монографія.
- •44. Методика написання тексту. Літературна обробка наукового тексту. Редагування тексту і підготовка його до друку.
- •45. Вимоги до написання «ваКівської» статті. Науковий збірник НаУоа, серія «Психологія і педагогіка»
- •46. Вимоги до підготовки та виголошення доповіді на конференції
- •47. Підготовка наукових кадрів в Україні (аспірантура, докторантура)
- •48. Види десертацій. Загальна cхема наукового дослідження
- •49. Основні етапи підготовки та написання кандидатської дисертації з психології
- •50. Апробація результатів кандидатського дослідження
- •51. Вимоги до автореферату дисертації.
- •52. Підготовка до захисту дисертації кандидата наук
- •53. Нострифікація
39. Сутність наукової публікації, її основні види.
Наукова публікація – це доведення інформації до громадськості за допомогою преси, радіомовлення, телебачення; розміщення в різних виданнях (газетах, книгах, підручниках).Науковим вважається видання результатів теоретичних або емпіричних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів, літературних текстів. Публікації відображають основний зміст, новизну наукового дослідження і фіксують завершення певного етапу дослідження абороботи в цілому. Крім цього, публікації забезпечують первинною науковою інформацією суспільство, сповіщають наукове співтовариство про появу нового наукового знання і передають індивідуальний результат у загальне надбання. Існують такі види наукових публікацій: монографія, стаття, науковий реферат, інформативний реферат, тези доповідей, збірник наукових праць.Монографія (наукова праця, присвячена дослідженню однієї теми); стаття(вміщені в науковому журналі чи збірнику результати дослідження конкретного питання, що мають певне наукове йпрактичне значення).науковий реферат– коротке викладення автором змісту наукового дослідження, дисертаційної роботи перед поданням її до захисту;інформативний реферат– коротке письмове викладення однієї наукової праці, що стисло висвітлює її зміст. Він акцентує увагу на нових повідомленнях;тези доповідей, а також матеріали наукової конференції (неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень);збірники наукових праць (збірники матеріалів досліджень наукових статей, виконаних у наукових установах, навчальних закладах).
40. Особливості усної передачі інформації про результати наукової діяльності.
Значну частину наукової інформації вчені і фахівці отримують з усних джерел – доповідей і повідомлень на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях і бесід при особистих зустрічах тощо.Це форми колективних контактів вчених і фахівців одного наукового напряму (галузі). Колоквіум– форма колективних зустрічей, де, як правило, обмінюються думками вчені різних напрямів. На колоквіумах офіційні доповідачі не призначаються.Симпозіум є напівофіційною бесідою з заздалегідь підготовленими доповідями, а також виступами експромтом. Конференція– найпоширеніша форма обміну інформацією. Одна частина учасників – доповідачі, повідомляють про нові наукові ідеї, результати теоретичних і експериментальних робіт, про виробничий досвід, відповідає на запитання. Інша, більша частина – слухачі, що сприймають інформацію. Слухачі можуть задавати запитання і брати участь в обговореннях. Іноді на конференціях організуються стендові доповіді, коли у визначеному місці вивішується ілюстративний матеріал доповіді.
Зїзди і конгреси є вищою, найбільш представницькою формою спілкування і мають національний чи міжнародний характер. Тут виробляється стратегія у визначеній галузі науки і техніки, а також і в суміжних галузях. Дискусія – це корисна форма колективного мислення. Різні точки зору, висловлювані в дискусії, сприяють активному мисленню, змушують ретельно продумувати й обґрунтовувати власну точку зору. Участь в дискусії – кращий метод розвитку навичок критичного судження й міркування, де перевіряється якість накопичених людиною знань. Форми участі в дискусії: слухати і записувати; постановка запитань з метою уточнення незрозумілих моментів чи отримання додаткової інформації; висловлення своєї думки, яка повинна бути досить обґрунтованою. Наукова дискусія є однією з найефективніших форм колективної творчої праці, тому важливо дотримуватися всіх умов, що забезпечують її плідність. Серед цих умов далеко не останнє місце посідає виконання етичних вимог – критикуючи помилки в роботі, учасники дискусії не повинні торкатися особистих якостей і здібностей автора.
