- •1. Процес пізнання
- •2. Наука як соціальний інститут. Наукова творчість.
- •3. Наукова діяльність
- •4. Види та ознаки наукових досліджень
- •5. Системність, доказовість та теоретичність наукового дослідження.
- •6. Фундаментальні наукові дослідження.
- •7. Прикладні наукові дослідження
- •8. Організація науки та підготовка наукових кадрів вУкраїнї
- •9. Поняття “інформаційний пошук” та його етапи.
- •10. Види та джерела наукової інформації.
- •11. Пошук і накопичення наукової інформації
- •12. Бібліографічний пошук інформації з суспільних наук. Робота з джерелами
- •13. Основні правила бібліографічного опису.
- •14. Поняття методології наукових досліджень.
- •15. Поняття методики наукових досліджень
- •16. Два рівні пізнання в методології наукових досліджень: емпіричний і теоретичний.
- •17. Загальнонаукові методи
- •18. Методи та техніка наукових досліджень, їх класифікація.
- •19. Методи емпіричного дослідження
- •20. Методи теоретичного дослідження
- •21. Експеримент та його характерні особливості в процесі дослідження.
- •22. Аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний методи дослідження.
- •23. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна, узагальнення, апробація, реалізація результатів.
- •24. Принципи системного, комплексного та цілісного підходу в науковому дослідженні.
- •25.Принципи психології у працях о.М.Ткаченко.
- •26.Сутність принципу детермінізму
- •27. Загальна характеристика магістерської роботи
- •28. Завдання магістерської роботи.
- •29. Вступ до магістерської
- •30. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і завдань наукового дослідження
- •31. Гіпотеза, докази та формування теорій
- •32. Структура магістерської роботи.
- •33. Організація психологічного дослідження.
- •34. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи.
- •35. Типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.
- •36. Вимоги до оформлення роботи. Цифрова інформація.
- •37.Вимоги до оформлення магістерської роботи
- •38. Форми звітності при науковому дослідженні та апробація результатів дослідження
- •39. Сутність наукової публікації, її основні види.
- •40. Особливості усної передачі інформації про результати наукової діяльності.
- •41 Наукова стаття. Її структурні елементи
- •42 Тези науової доповіді.
- •43. Наукова монографія.
- •44. Методика написання тексту. Літературна обробка наукового тексту. Редагування тексту і підготовка його до друку.
- •45. Вимоги до написання «ваКівської» статті. Науковий збірник НаУоа, серія «Психологія і педагогіка»
- •46. Вимоги до підготовки та виголошення доповіді на конференції
- •47. Підготовка наукових кадрів в Україні (аспірантура, докторантура)
- •48. Види десертацій. Загальна cхема наукового дослідження
- •49. Основні етапи підготовки та написання кандидатської дисертації з психології
- •50. Апробація результатів кандидатського дослідження
- •51. Вимоги до автореферату дисертації.
- •52. Підготовка до захисту дисертації кандидата наук
- •53. Нострифікація
38. Форми звітності при науковому дослідженні та апробація результатів дослідження
Виконуючи науково-дослідну роботу, студенти оформляють реферати, курсові (дипломні) роботи, виступи на семінарі, конференції, наукові статті; наукові працівники, спеціалісти готують інформації, дисертації, звіти, аналітичні записки тощо.
Наукові результати - це нові знання, отримані в процесі виконання науково-дослідної роботи.
Наукові результати повинні пройти апробацію, бути опублікованими в спеціальній науковій літературі, мати відповідні рецензії.
В процесі апробації з метою інформування про результати виконаних наукових досліджень, розробки рекомендацій за напрямами подальшої роботи використання їх в навчальному процесі чи в умовах виробництва організується обговорення проблеми на кафедрі, на семінарі, симпозіумах спеціалістів, науково-практичних конференціях (схема 14).
Схема 14. Форми звітності та впровадження результатів дослідження.
Інформація про дослідження є документом, в якому містяться результати дослідження без їх інтерпретації (пояснення числових даних):
- стисле викладення проблемної ситуації;
- перелік цілей та завдань НДР;
- описання соціально-демографічних характеристик вибіркової сукупності;
- розподіл відповідей на запитання анкет чи інтерв´ю та результати аналізу документів у вигляді таблиць.
Інформаційна записка про дослідження є невеликою за обсягом, має ті ж вимоги, що й інформація, але більш детально коментуються підсумки дослідної діяльності з конкретними висновками.
Аналітична записка про дослідження може завершувати значні етапи досліджень чи бути основним підсумковим документом невеликих науково-дослідних робіт. Вона має більший обсяг і таку структуру:
1) вступ;
2) основна частина;
3) заключна частина.
У вступі обґрунтовується необхідність проведеного дослідження, використання тих чи інших методів збору, обробки та аналізу інформації; описується мета, завдання, дається характеристика техніки дослідження.
Основна частина включає аналіз досягнутих результатів дослідження, обробку та систематизацію кількісних і якісних понять, встановлення закономірностей.
У заключній частині наводяться основні висновки та шляхи розв´язання виявлених проблем, рекомендації для практичного застосування. При проведенні фундаментальних наукових досліджень, головним підсумковим документом є звіт про НДР. Він містить такі обов´язкові елементи:
- титульний лист;
- список виконавців;
- зміст;
- перелік умовних позначень та символів;
- вступ;
- основну частину;
- заключну частину;
- список використаної літератури;
- додатки (таблиці, схеми).
При виконанні та оформленні звіту щодо проведеної науково-дослідної роботи необхідно дотримуватись загальних вимог, передбачених державним стандартом до відповідного виду робіт.
Обсяг звіту не перевищує 90-100 сторінок одного тому, а томів має бути декілька. При складанні звіту, слід дотримуватись таких вимог: чіткість, логічність, конкретність викладення, аргументованість висновків, точність формулювань, обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.
Значну частину наукових інформацій та звітів використовують для удосконалення управління процесом, підвищення ефективності діяльності підприємств, організацій та установ.
Широко використовується така форма впровадження як доповіді, виступи, лекції на наукових та практичних заходах.
Нарада - це форма колективних контактів вчених і фахівців одного наукового спрямування.
Колоквіум - це форма колективних зустрічей, де, як правило, обмін думками вчених різних напрямів, тобто це форма невимушеної дискусії, але де є офіційні доповідачі.
Симпозіум - це напівофіційна бесіда за завчасно підготовленими доповідями, а також виступами експромтом. Це можуть бути і бесіди в кулуарах.
Конференція - найбільш поширена форма обміну інформацією за певною тематикою. Одна частина доповідачів повідомляє певні наукові ідеї, результати дослідження, досвіду роботи, інша - більша частина є слухачами, сприймають інформацію беруть участь в обговоренні.
Тут на доповідачів і слухачів велике інформаційне навантаження, тому встановлюються регламент в виступах і обговоренні, організовується секційна робота.
На конференціях може використовуватись стендова інформація, виставка літератури, зразки матеріалів, оформлюються тематичні експозиції конференції, зазвичай приймаються рішення і рекомендації.
З´їзди, конгреси, виставки, ярмарки, фестивалі є найбільш високою і представницькою формою спілкування, вони носять національний або міжнародний характер. Тут відпрацьовується стратегія певної галузі науки і економіки, здійснюється обмін досвідом та науковими напрацюваннями фахівців, забезпечується координація наукових досліджень в широких просторих межах світової спільноти. Ці форми спілкування особливо є характерні і перспективні для розвитку туристської інфраструктури України. Вони сприяють розширенню міжнародних контактів, взаєморозумінню між народами, створюють необхідні передумови успішного розвитку вітчизняної індустрії туризму та додатковому надходженню коштів до державної скарбниці.
