- •1. Процес пізнання
- •2. Наука як соціальний інститут. Наукова творчість.
- •3. Наукова діяльність
- •4. Види та ознаки наукових досліджень
- •5. Системність, доказовість та теоретичність наукового дослідження.
- •6. Фундаментальні наукові дослідження.
- •7. Прикладні наукові дослідження
- •8. Організація науки та підготовка наукових кадрів вУкраїнї
- •9. Поняття “інформаційний пошук” та його етапи.
- •10. Види та джерела наукової інформації.
- •11. Пошук і накопичення наукової інформації
- •12. Бібліографічний пошук інформації з суспільних наук. Робота з джерелами
- •13. Основні правила бібліографічного опису.
- •14. Поняття методології наукових досліджень.
- •15. Поняття методики наукових досліджень
- •16. Два рівні пізнання в методології наукових досліджень: емпіричний і теоретичний.
- •17. Загальнонаукові методи
- •18. Методи та техніка наукових досліджень, їх класифікація.
- •19. Методи емпіричного дослідження
- •20. Методи теоретичного дослідження
- •21. Експеримент та його характерні особливості в процесі дослідження.
- •22. Аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний методи дослідження.
- •23. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна, узагальнення, апробація, реалізація результатів.
- •24. Принципи системного, комплексного та цілісного підходу в науковому дослідженні.
- •25.Принципи психології у працях о.М.Ткаченко.
- •26.Сутність принципу детермінізму
- •27. Загальна характеристика магістерської роботи
- •28. Завдання магістерської роботи.
- •29. Вступ до магістерської
- •30. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і завдань наукового дослідження
- •31. Гіпотеза, докази та формування теорій
- •32. Структура магістерської роботи.
- •33. Організація психологічного дослідження.
- •34. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи.
- •35. Типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.
- •36. Вимоги до оформлення роботи. Цифрова інформація.
- •37.Вимоги до оформлення магістерської роботи
- •38. Форми звітності при науковому дослідженні та апробація результатів дослідження
- •39. Сутність наукової публікації, її основні види.
- •40. Особливості усної передачі інформації про результати наукової діяльності.
- •41 Наукова стаття. Її структурні елементи
- •42 Тези науової доповіді.
- •43. Наукова монографія.
- •44. Методика написання тексту. Літературна обробка наукового тексту. Редагування тексту і підготовка його до друку.
- •45. Вимоги до написання «ваКівської» статті. Науковий збірник НаУоа, серія «Психологія і педагогіка»
- •46. Вимоги до підготовки та виголошення доповіді на конференції
- •47. Підготовка наукових кадрів в Україні (аспірантура, докторантура)
- •48. Види десертацій. Загальна cхема наукового дослідження
- •49. Основні етапи підготовки та написання кандидатської дисертації з психології
- •50. Апробація результатів кандидатського дослідження
- •51. Вимоги до автореферату дисертації.
- •52. Підготовка до захисту дисертації кандидата наук
- •53. Нострифікація
25.Принципи психології у працях о.М.Ткаченко.
Фундаментальну систематизацію загальнопсихологічних принципів здійснив український психолог О.М.Ткаченко. Так, на його думку, принцип детермінізму визначає причини виникнення психіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних властивостей особистості. Детермінантами психіки є процес і продукт взаємодії суб’єкта з об’єктом. Автор виділяє три види детермінації, залежно від рівня розгляду суб’єкта - як організму, як індивіда, як особистості.
Принцип відображення характеризує всі психічні функції, процеси і властивості як відображувальні, сигнальні за своєю природою. Вони випереджають фізичний контакт суб’єкта з об’єктом, вибірково сигналізують про значущі для нього якості об’єктивної дійсності за допомогою нейтральних щодо об’єкта подразників (сигналів). Психічне відображення в людини є знаково-опосередкованим, активним.
Принцип єдності психіки та діяльності стверджує, що психіка та діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній, ідеальний план діяльності, вона моделює дійсність і на основі цього регулює поведінку і діяльність.
Принцип розвитку психіки визначає тип її розвитку на кожному рівні детермінації психіки. На рівні організму суб’єкт розвивається в процесі визрівання і формування психофізіологічних структур мозку, на рівні індивіда - у процесі діяльності присвоєння і репродукування, а на рівні особистості - у процесі перетворювальної діяльності, творення предметного світу і самотворення.
Системно-структурний принцип дозволяє розглядати психіку як складну систему взаємопов’язаних елементів, що виступає як особлива відкрита система зі зворотними зв’язками.
Специфічними для психології праці та інженерної психології є такі принципи:
а) принцип історизму, за яким психологічні особливості трудової діяльності розглядаються в процесі свого історичного становлення, ускладнення, подальшого удосконалення та трансформації;
б) принцип гуманізації праці, що передбачає гармонійність, творчу насиченість трудового процесу, безпеку, поліпшення умов праці, задоволеність людини від процесу трудової діяльності та її результатів;
в) принцип активності працівника (оператора) - людина за будь-яких умов має залишатись повноцінним суб’єктом трудової діяльності, навіть у разі повної її автоматизації, роботизації тощо;
г) принцип психологізації, тобто психологічної доцільності проектування та здійснення трудової діяльності - вона має враховувати закономірності психічної діяльності особистості, її розвитку та самоактуалізації;
д) принцип комплексності, що полягає в необхідності взаємодії психології праці та інженерної психології з іншими науками про людину і техніку;
є) принцип послідовності - інженерно-психологічні вимоги діють на всіх етапах існування системи „людина - машина”: проектування, виробництва, експлуатації тощо;
е) принцип особистісного підходу, за яким психіка працівника розглядається як складне особистісне утворення, що має цілісну
26.Сутність принципу детермінізму
Так, на його думку, принцип детермінізму визначає причини виникнення психіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних властивостей особистості. Детермінантами психіки є процес і продукт взаємодії суб’єкта з об’єктом. Автор виділяє три види детермінації, залежно від рівня розгляду суб’єкта - як організму, як індивіда, як особистості.
Принцип детермінізму – основоположний методологічний принцип матеріалістичної психології, що фіксує причинову зумовленість психіки і включає її у зв’язки і відношення об’єктивних явищ, що існують поза суб’єктом. При цьому кожна наступна форма детерміністичного пояснення включає психіку до більш повної, порівняно з попередньою, системи зв’язків матеріального світу, що відкриває її нові грані. Ідеалістична психологія виборює право на індетермінізм: заперечує зовнішню зумовленість психіки і розглядає її як самодетерміноване явище.
Природничо-наукова (сцієнтистська) психологія сповідує принцип детермінізму, а гуманістична – індетермінізму. Проте, як зазначає В.А.Роменець, при порівнянні навіть протилежних психологічних систем може бути застосований принцип взаємної доповнюваності.
З погляду на психіку як на осередок життя характер її детермінації не може не залежати від рівня життя (організм, індивід, суб’єкт, особистість).
У межах застосування принципу детермінізму психіка постає детермінованим і самодетермінованим явищем, включеним до системи людської активності.
