- •1. Процес пізнання
- •2. Наука як соціальний інститут. Наукова творчість.
- •3. Наукова діяльність
- •4. Види та ознаки наукових досліджень
- •5. Системність, доказовість та теоретичність наукового дослідження.
- •6. Фундаментальні наукові дослідження.
- •7. Прикладні наукові дослідження
- •8. Організація науки та підготовка наукових кадрів вУкраїнї
- •9. Поняття “інформаційний пошук” та його етапи.
- •10. Види та джерела наукової інформації.
- •11. Пошук і накопичення наукової інформації
- •12. Бібліографічний пошук інформації з суспільних наук. Робота з джерелами
- •13. Основні правила бібліографічного опису.
- •14. Поняття методології наукових досліджень.
- •15. Поняття методики наукових досліджень
- •16. Два рівні пізнання в методології наукових досліджень: емпіричний і теоретичний.
- •17. Загальнонаукові методи
- •18. Методи та техніка наукових досліджень, їх класифікація.
- •19. Методи емпіричного дослідження
- •20. Методи теоретичного дослідження
- •21. Експеримент та його характерні особливості в процесі дослідження.
- •22. Аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний методи дослідження.
- •23. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна, узагальнення, апробація, реалізація результатів.
- •24. Принципи системного, комплексного та цілісного підходу в науковому дослідженні.
- •25.Принципи психології у працях о.М.Ткаченко.
- •26.Сутність принципу детермінізму
- •27. Загальна характеристика магістерської роботи
- •28. Завдання магістерської роботи.
- •29. Вступ до магістерської
- •30. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і завдань наукового дослідження
- •31. Гіпотеза, докази та формування теорій
- •32. Структура магістерської роботи.
- •33. Організація психологічного дослідження.
- •34. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи.
- •35. Типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.
- •36. Вимоги до оформлення роботи. Цифрова інформація.
- •37.Вимоги до оформлення магістерської роботи
- •38. Форми звітності при науковому дослідженні та апробація результатів дослідження
- •39. Сутність наукової публікації, її основні види.
- •40. Особливості усної передачі інформації про результати наукової діяльності.
- •41 Наукова стаття. Її структурні елементи
- •42 Тези науової доповіді.
- •43. Наукова монографія.
- •44. Методика написання тексту. Літературна обробка наукового тексту. Редагування тексту і підготовка його до друку.
- •45. Вимоги до написання «ваКівської» статті. Науковий збірник НаУоа, серія «Психологія і педагогіка»
- •46. Вимоги до підготовки та виголошення доповіді на конференції
- •47. Підготовка наукових кадрів в Україні (аспірантура, докторантура)
- •48. Види десертацій. Загальна cхема наукового дослідження
- •49. Основні етапи підготовки та написання кандидатської дисертації з психології
- •50. Апробація результатів кандидатського дослідження
- •51. Вимоги до автореферату дисертації.
- •52. Підготовка до захисту дисертації кандидата наук
- •53. Нострифікація
22. Аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний методи дослідження.
Аналіз - це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини з метою його детального вивчення. Синтез, навпаки, є наслідком з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.
Аналіз та синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей. Залежно від рівня пізнання об'єкта та глибини проникнення в його сутність застосовуються аналіз і синтез різного роду.
Прямий, або емпіричний, аналіз і синтез використовуються на стадії поверхового ознайомлення з об'єктом. При цьому здійснюється виділення окремих частин об'єкта, виявлення його властивостей, проводяться найпростіші вимірювання, фіксація безпосередніх даних, що лежать на поверхні. Цей вид аналізу і синтезу дає можливість пізнати явище, однак для проникнення в його сутність він недостатній.
Зворотний, або теоретичний, аналіз і синтез широко використовуються для вивчення сутності досліджуваного явища. Тут операції аналізу і синтезу базуються на деяких теоретичних міркуваннях, тобто припущеннях і причинно-наслідкових зв'язках різноманітних явищ.
Найглибше проникнути в сутність об'єкта дає змогу структурно-генетичний аналіз і синтез. При цьому поглиблено вивчають причинно-наслідкові зв'язки. Цей тип аналізу і синтезу потребує виділення в складному явищі таких елементів, таких ланцюгів, які є центральними, головними, що вирішально впливають на всі інші сторони об'єкта.
Індукція являє собою умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Як метод дослідження індукції - це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень.
Дедукція - це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Дедуктивним у широкому розумінні вважається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і найбільш поширеному розумінні - доведення або виведення твердження (наслідку) з одного або кількох інших тверджень (посилань) на основі законів логіки, що мають достовірний характер. У випадку дедуктивного висновку наслідок міститься у посиланнях приховано, тому вони повинні бути одержані з них на основі застосування методів логічного аналізу. Змістом дедукції як методу пізнання є застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Важливою передумовою дедукції у практиці пізнання є зведення конкретних завдань до загальних і перехід від розв'язання завдання у загальному вигляді до окремих його варіантів.
Серед великої різноманітності загальнонаукових методів окремо виділяють історичний і логічний методи дослідження, які дозволяють мислено відтворити досліджуваний об'єкт у всій його об'єктивній конкретності, уявити і зрозуміти його в розвитку. За допомогою логічного методу дослідник на основі опрацювання, критичного аналізу і формулювання своїх пропозицій розвиває існуючі теоретичні уявлення або висуває нові теоретичні припущення. Історичний метод надає можливість для всебічного дослідження явищ і подій у хронологічній послідовності, щоб відкрити їх внутрішні зв'язки та закономірності розвитку.
