- •1.Обгрунтування необхідності створення зйомочної мережі
- •2. Вибір способу створення зйомочної мережі
- •3. Попередній розрахунок точності
- •4. Закріплення центрів знаків.
- •Вибір інструментів та методики для польових вимірювань
- •6. Визначення планових координат пунктів
- •Визначення висотних відміток пунктів зйомочної основи
- •8.Заходи з техніки безпеки та охорони праці
- •Основними задачами охорони праці є:
- •Висновки
- •Список використаної літератури
6. Визначення планових координат пунктів
Для
рішення прямої геодезичної засічки
достатньо на місцевості виміряти два
кута
,
або β і Ɣ , а третій кут трикутника
визначити як додаток до
, також виміряють третій кут Ɣ .
При вимірі всіх трьох кутів в трикутнику маємо :
(6.1)
Де
-
кутова нев'язка трикутника , яку при
рівно точному вимірі кутів розподіляють
на всі три кута порівну .
(6.2)
Згідно загальному правилу середня квадратична похибка кута трикутника буде :
(6.3)
.
рис.6.1
Виміряють
кути
–
на пунктах опорної сітки . Для підвищення
точності визначають координати точки
Р
– можна виміряти кути
. Існує декілька способів рішення прямої
геодезичної засічки . Наприклад :
(6.4)
Но так як
(6.5)
то підставляючи отримані значення у вираз матимемо
(6.6)
Отже ,
(6.7)
Координати пункту Р
(6.8)
Точність прямої геодезичної засічки характеризується величиною похибки , положення визначеного пункту Р
– с.к.п
вимірювання горизонтального кута
В - базисна сторона
рис.6.2
Х
У
А
= 1591,74 439,36
В
= 1061,93 1009,86
С
= 1825,17 1328,78 β'
=
Таблиця (6.1)
Назва пункта |
Кути β
, |
Координати х, м. |
Ctgβ , ctg |
Координати у , м. |
А В Р |
|
1591,74 1061,93 1749,93 |
1,119291 0,571849 1,69114 |
439,36 1009,86 945,55 |
В С Р |
|
1061,93 1825,17 1747092 |
0,67664 1,88028 2,55692 |
1009,86 1328,78 945,88 |
Контроль
Доведено
,що найбільша точність буде коли -
Визначення висотних відміток пунктів зйомочної основи
Висотною опорою на відкритих розробках є репери і стінні марки нівелювання ІІІ або ІV класів , безпосередньо пов'язані відповідними нівелірними ходами з державною нівелірною мережею вищих класів в єдину систему висот z .
Висотні відмітки планових опорних пунктів ( тріангуляції і аналітичних сіток , полігонометрії ) , а також пунктів зйомочного обґрунтування (експлуатаційних сіток , теодолітних ходів ) визначають геометричним нівелюванням , прокладкою замкнутих нівелірних ходів ІV класу і технічним нівелюванням .
Для
замкнутих нівелірних ходів ІV
класу встановлена допустима нев'язка
не більше ± 20мм.
або ± 5 мм.
(L-
довжина ходу , км; n
-
число станцій в ході ) .
При створенні сіток пунктів зйомочного обґрунтування в кар'єрі полярним способом або геодезичними засічками передачу висотних відміток на окремі вставляються пункти часто проводять тригонометричним нівелюванням з визначенням планових координат Х , У знімального пункта , одночасно визначають і координату z .
Вимірявши кут нахилу і визначивши горизонтальне розходження від опорного до знімального пункту , перевищення визначають по формулі
Де d – горизонтальне розходження між пунктами , м ;
– виміряний
кут нахилу
i – висота інструмента
h- висота спостережуваного сигналу відносно центра пункту
При
визначеннях висот пунктів тригонометричним
нівелюванням вертикальні кути виміряють
теодолітами типу Т30 двама прийомами ,
теодолітами типу Т15 і більш точними –
одним прийомом . Висоту інструменту і
візирної цілі виміряють з округленням
до сантиметрів .
Ходи тригонометричного нівелювання повинні опиратись на пункти маркшейдерській опорній геодезичній сітці , висоти яких визначені геометричним нівелюванням точності IV класу. Довжина тригонометричного нівелювання не повинна перевищувати 2,5 км .
