6. Визначення планових координат пунктів

Для рішення прямої геодезичної засічки достатньо на місцевості виміряти два кута , або β і Ɣ , а третій кут трикутника визначити як додаток до , також виміряють третій кут Ɣ .

При вимірі всіх трьох кутів в трикутнику маємо :

(6.1)

Де - кутова нев'язка трикутника , яку при рівно точному вимірі кутів розподіляють на всі три кута порівну .

(6.2)

Згідно загальному правилу середня квадратична похибка кута трикутника буде :

(6.3)

. рис.6.1

Виміряють кути – на пунктах опорної сітки . Для підвищення точності визначають координати точки Р – можна виміряти кути . Існує декілька способів рішення прямої геодезичної засічки . Наприклад :

(6.4)

Но так як

(6.5)

то підставляючи отримані значення у вираз матимемо

(6.6)

Отже ,

(6.7)

Координати пункту Р

(6.8)

Точність прямої геодезичної засічки характеризується величиною похибки , положення визначеного пункту Р

– с.к.п вимірювання горизонтального кута

В - базисна сторона

рис.6.2

Х У

А = 1591,74 439,36

В = 1061,93 1009,86

С = 1825,17 1328,78 β' =

Таблиця (6.1)

Назва пункта	Кути β ,	Координати х, м.	Ctgβ , ctg	Координати у , м.
А В Р		1591,74 1061,93 1749,93	1,119291 0,571849 1,69114	439,36 1009,86 945,55
В С Р		1061,93 1825,17 1747092	0,67664 1,88028 2,55692	1009,86 1328,78 945,88

Контроль

Доведено ,що найбільша точність буде коли -

7. Визначення висотних відміток пунктів зйомочної основи

Висотною опорою на відкритих розробках є репери і стінні марки нівелювання ІІІ або ІV класів , безпосередньо пов'язані відповідними нівелірними ходами з державною нівелірною мережею вищих класів в єдину систему висот z .

Висотні відмітки планових опорних пунктів ( тріангуляції і аналітичних сіток , полігонометрії ) , а також пунктів зйомочного обґрунтування (експлуатаційних сіток , теодолітних ходів ) визначають геометричним нівелюванням , прокладкою замкнутих нівелірних ходів ІV класу і технічним нівелюванням .

Для замкнутих нівелірних ходів ІV класу встановлена допустима нев'язка не більше ± 20мм. або ± 5 мм. (L- довжина ходу , км; n - число станцій в ході ) .

При створенні сіток пунктів зйомочного обґрунтування в кар'єрі полярним способом або геодезичними засічками передачу висотних відміток на окремі вставляються пункти часто проводять тригонометричним нівелюванням з визначенням планових координат Х , У знімального пункта , одночасно визначають і координату z .

Вимірявши кут нахилу і визначивши горизонтальне розходження від опорного до знімального пункту , перевищення визначають по формулі

Де d – горизонтальне розходження між пунктами , м ;

– виміряний кут нахилу

i – висота інструмента

h- висота спостережуваного сигналу відносно центра пункту

При визначеннях висот пунктів тригонометричним нівелюванням вертикальні кути виміряють теодолітами типу Т30 двама прийомами , теодолітами типу Т15 і більш точними – одним прийомом . Висоту інструменту і візирної цілі виміряють з округленням до сантиметрів .

Ходи тригонометричного нівелювання повинні опиратись на пункти маркшейдерській опорній геодезичній сітці , висоти яких визначені геометричним нівелюванням точності IV класу. Довжина тригонометричного нівелювання не повинна перевищувати 2,5 км .