2. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища за умов обраної стратегії розвитку
2.1 Внутрішнє середовище: сильні та слабкі сторони
Будь-яка організація функціонує в рамках внутрішнього й зовнішнього середовища. Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Найбільш вагомим фактором внутрішнього середовища є кадри, фінанси, маркетинг, виробництво, дослідження та розвиток та інформаційні системи.
Охарактеризуємо детальніше найважливіші чинники, які визначають відповідні фактори [1].
Управлінський персонал – це основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів [5]. На підприємстві будуть високваліфіковані працівники, що буде сильною стороною, але слабкою стороною буде високий коефіцієнт плинності кадрів. Також підприємство використовуватиме стимули для мотивування працівників, а саме такими стимулами як: премії, кар’єра, винагорода подяка і т.д., детальніше про стимули для виконавців буде розроблено в розділі 4.
Розглянемо такий фактор як фінанси і найважливіші його чинники. Активи організації - це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку [2]. Сильною стороною буде те, що всі активи будуть придбані за власні кошти.
Чистий прибуток — це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і є джерелом формування фонду споживання і фонду накопичення .Підприємство отримуватиме чистий прибуток що є позитивним фактом.
Показник рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу визначає прибуток, отриманий на одиницю капіталу власника підприємства. Він відображає прибутковість всього капіталу. Оскільки цей показник буде високим, то це є сильною стороною, а це означає що власний капітал на даному підприємстві використовується ефективно.
Оборотні кошти - це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного обігу. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії:
- грошову
- виробничу
- товарну
Грошова - підготовча, де гроші перетворюються у виробничі запаси.
Виробнича безпосередній процес виробництва. Де результатом є випуск готової продукції.
Товарна - авансова оборотні кошти виступають у вигляді готової продукції [3].
Звідси негативною стороною буде те що недостатньо ефективно використовуватимуться оборотні кошти.
Варто врахувати і такий фактор як маркетинг. Дане підприємство займається виробленням молока та сиру.
Слабкою стороною буде те, що дана продукція займатиме малу частку ринку, а також недостатня реклама, тому що вона буде розміщена лише в періодичних виданнях і на бігбордах.
А сильними сторонами буде те що дане підприємство відрізнятиметься від інших високою якістю продукції, і відносно помірними цінами, а також те що матиме власну торгову марку під назвою «Радивилів Молоко», зображену на рис. 1
Рис. 1 Торгова марка ТОВ «Радивилів Молоко»
Щодо виробництва то за рік підприємство реалізовуватиме продукції на 3200,0 тис. грн. основної продукції і на 1070,0 тис. грн. супутньої.
Розглянемо детальніше технологію виробництва молока.
Технологічний процес виробництва пастеризованого питного молока складається із таких операцій:
1) приймання і підготовки сировини;
2) нормалізація за вмістом жиру;
3) пастеризація молока при температурі 76±2 °С з витримкою 20 с.;
4) охолодження до температури 4-6 °С;
5) розлив з упакуванням;
6) зберігання.
Пастеризоване коров’яче молоко зберігають при температурі від 0°С до 8°С не більше 36 годин від моменту закінчення технологічного процесу.
Технологічний процес виробництва стерилізованого молока двоступінчастим способом складається з таких операцій:
1) приймання сировини;
2) якісна оцінка молока;
3) очищення молока;
4) нормалізація;
5) підігрівання (65°С);
6) гомогенізація;
7) нагрівання (до 85°С);
8) стерилізація (до 135°С, 20 с);
9) охолодження;
10) резервування;
11) підготовка тари;
12) розливання в пляшки;
13) закупорювання пляшок;
14) підігрівання;
15) стерилізація (116-120°С, 15-20 хв.);
16) охолодження (35°С);
17) перевірка якості;
18) зберігання.
При виробництві молока топленого, відновленого, а також із підвищеним вмістом жиру (3,5-6 %) нормалізоване молоко обов’язково гомогенізують при температурі 62-63°С і тиску 12,5-15 МПа.
Топлене молоко виготовляють із нормалізованого вершками звичайного молока за такою технологічною схемою:
приймання сировини;
2) якісна оцінка молока;
3) очищення і нормалізація;
4) пастеризація (70-80°С);
5) гомогенізація;
6) підігрівання (95-99°С);
7) топлення (3-4 год.);
8) охолодження (8°С);
9) підготовка тари;
10) розливання в пляшки і пакети;
11) підігрівання (95-99°С).
У результаті тривалої дії високої температури відбуваються фізико-хімічні зміни білків молока і лактози, завдяки чому готовий продукт має виражений смак топленого молока і кремовий із бурим відтінком колір.
Оскільки асортимент продукції не дуже великий, тому рівень диверсифікації є низьким, що є слабкою стороною.
Водночас сильними сторонами буде те що підприємство є цілком екологічним і для нього завжди доступні джерела сировини.
На жаль ТОВ «Радивилів Молоко» не матиме власних лабораторій, що є недоліком. Проте використовуватиме високо технологічне обладнання для виготовлення продукції, що буде сильною стороною.
В своїй діяльності дана організація використовуватиме такі програми як: "1С: Бухгалтерия 7.7", Програмне забезпечення "бест-звіт корпорація", "Клиент-Банк", Microsoft Office.