Самостійна робота №З Кількість годин - З
Тема: ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
ГРАЖДАНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Актуальність теми:
Актуальність вивчення громадянського суспільства зумовлена тим, що ми живемо у нелегку, проте надзвичайно насичену історичними подіями добу переходу від несвободи, гніту, безправ’я до утвердження прав людини, поваги до гідності особистості, усвідомлення того, що людина сама відповідає за себе, за своє сьогодення та прийдешнє.
Нова Україна, яка набула незалежності на зламі століть, проголосила для себе, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються за найвищу соціальну цінність.
Права людини в сучасному світі - це не просто актуальна тема, це проблема. Людство, що пройшло крізь бійню двох світових воєн, безлічі кривавих локальних конфліктів, пережито жорстокі диктатури, дійшло висновку, що не може бути миру и злагоди на Землі, не може бути організованого цивільного життя без поваги до людини, її прав, свобод і потреб. Взагалі - то у статусі особи в кожному суспільстві і в кожній державі відображається її гуманізм та демократизм.
Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
значущість і актуальність документів з прав людини для забезпечення сучасного захисту прав і свобод особистості;
правовий статус особистості в Україні;
шляхи дотримання прав і відповідальність громадянина;
суть та призначення громадянського суспільства.
Студент повинен вміти:
поважно ставитись до прав і свобод людини;
формувати громадську позицію;
формувати правову компетентність у частині захисту основних прав і свобод особистості, закріплених у документах з прав людини;
створювати умови для соціалізації особистості.
Матеріалі самостійної роботи
Базові знання, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни |
Знати |
Всесвітня історія Історія України |
Міжнародні права людини та приклади боротьби на міжнародної арені за їх встановлення Здійснення прав і свобод людини і громадянина в сучасному українському суспільстві. Шляхи становлення громадянського суспільства в Україні
|
Основи сестринської справи |
Дотримання прав і свобод пацієнта |
Основи економічної теорії |
Права людини в економічної сфері |
Зміст теми:
Дотримання прав і відповідальність
Громадянське суспільство в Україні
Права га відповідальність людини і громадянина
Здійснення прав і свобод є невіддільним від виконання обов’язків, що виражають відповідальність людини і громадянина перед державою та суспільством.
Обов'язок — це визначена законом міра обов'язкової поведінки особи, не отримання якої зумовлює правові наслідки.
А оскільки виконання чи невиконання обов'язку від волі особи не залежить, то обов'язки називають юридичними обов'язками особи. Згідно з Конституцією України ними є:
захист Вітчизни, її незалежності и територіальної цілісності;
шанування державних символів України;
незаподіяння шкоди природі культурній спадщині та відшкодування завданих збитків:
сплата податків і зборів,
щорічне подання до податкових інспекцій за місцем проживання декларацій про свій майновий стан та доходи за минулий рік,
неухильне додержання Конституції та інших законів України;
непосягання на честь і гідність інших людей, на їхні права і свободи.
Відповідальність держави перед людиною. Держава є основним
гарантом дотримання основних прав і свобод у суспільстві. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах
Гарантії конституційних прав і свобод — це умови засоби і заходи за допомогою яких ці права і свободи забезпечуються.
Розрізняють такі гарантії прав і свобод:
Особисті гарантії - власні можливості людини і громадянина щодо захисту своїх прав свобод, законних інтересів і обов’язків:
право на захист передбачених законом можливостей людини і громадянина в суді;
в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
у міжнародних судах чи відповідних міжнародних організаціях;
право на відшкодування матеріальних і моральних збитків, заподіяних державними органами, органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами;
право знати свої права та обов'язки;
право на правову допомогу;
право не виконувати явно злочинних наказів;
право не нести відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом;
право засудженого користуватися всіма правами людини і громадянина, крім обмежень, визначених за коном і встановлених вироком суду.
Економічні гарантії — це економічна система суспільства, яка забезпечує певний рівень добробуту як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема і яка, таким чином, є передумовою забезпечення будь-яких прав і свобод:
конституційні положення про рівність усіх форм власності та захист їх державою (ст. 13);
справедливість і неупередженість розподілу суспільного майна (ст. 95)»
гарантування приватної власності (ст. 41) тощо.
Ідеологічні гарантії — це система поглядів, пінні них орієнтирів і традицій які склалися в суспільстві и визначають ставлення його до прав і свобод як соціальних цінностей, а отже, передбачають їх визнання та охорону: «ідеологічна багатоманітність суспільного життя, відсутність державної (обов'язкової) ідеології та цензури (ст. 15):
забезпечення вільного розвитку мов (ст. 10);
сприяння «консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України» (ст. 11)
Політичні гарантії — це діяльність держави та інших політичних сил, які визначають ці права й сприяють їхньому юридичному закріпленню, реалізації і захисту:
політичний плюралізм і свобода політичної діяльності, що не заборонена законодавством і передбачена статтею 15 Конституції України;
обмеження діяльності ультрарадикальних політичних організацій (ст. 37) тощо.
Правові гарантії — це їхнє юридичне закріплення чітке визначення змісту й механізмів їхньої реалізації та захисту.
Організаційні гарантії — це діяльність державних органів і громадських організацій, спрямована на правове закріплення їх, реалізацію й захист. Міжнародні гарантії — це міжнародне визнання їх як загальнолюдських цінностей, закріплення їх у державно-правових документах та діяльність міжнародних організацій, спрямована на здійснення контролю за дотриманням їх та сприяння їхній реалізації й захисту.