- •Нікопольський медичний коледж
- •V. План та організаційна структура заняття
- •Короткі дані про хламідій, їх біологічні властивості, роль у патології людини.
- •Диференціальні ознаки патогенних хламідій
- •Короткі дані про мікоплазми.
- •Мікробіологічна характеристика дерматоміцетів, їх роль у патології людини. Трихофітія. Мікроспорія. Фавус. Епідермофітія. Трихофітія
- •VII. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції.
- •VIII. Матеріали для самопідготовки студентів:
- •IX. Література для викладачів
Короткі дані про хламідій, їх біологічні властивості, роль у патології людини.
Хламідіози
Інфекційні захворювання, що викликаються хламідіями, дістали загальну назву хламідіози. До них належить трахома, орнітоз (пситакоз), респіраторний та урогенітальний хламідіоз. З кожним роком ці захворювання зустрічаються все частіше. Рід Chlamydia містить три патогенних для людини види:
C. trachomatis, C. psittaci, C. pheumoniaе.
Трахома - хронічна інфекційна хвороба очей, що характеризується запаленням кон'юнктиви й рогівки з утворенням специфічних фолікулів і наступним їх рубцюванням. Хламідії трахоми мають 15 сероварів, 4 з них викликають трахому, 8 - кон'юнктивіт із включеннями (бленорея з включеннями у новонароджених), решта - запалення сечостатевих органів і венеричний лімфогрануломатоз.
Зараження трахомою відбувається від хворої людини через забруднені руки, рушники, платки, посуд тощо. Бленорея новонароджених із включеннями передається дитині під час пологів від матері, у якої
C. trachomatis зберігається в слизовій сечостатевих органів.
Для лабораторної діагностики трахоми після анестезії ока ватним тампоном видаляють слиз і гній, тупим кінцем скальпеля зіскоблюють епітелій кон'юнктиви. Основні стандартні методи діагностики такі: мікроскопічний ( виявлення тілець Провачека-Хальберштедтера в уражених клітинах), флуоресцентний (виявлення антигенів хламідій за допомогою РІФ), бактеріологічний (виділення збудника зараженням курячих ембріонів або культур клітин), серологічний (визначення специфічних антитіл у сироватці крові). Останнім часом створені й успішно використовуються тест-системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції з метою виявлення збудника.
Бактеріоскопічне дослідження. Зіскоби (не мазки !) із кон'юнктиви наносять на предметні скельця, фіксують рідкими фіксаторами, забарвлюють за Романовським-Гімзою протягом 3-4-х год і мікроскопують. В епітеліальних клітинах видно кокоподібні включення розміром до 10 мкм. Можна досліджувати й нативні препарати під фазово-контрастним чи аноптральним мікроскопом. Ще краще використати метод прямої або непрямої імунофлуоресценції. Для цього препарати-зіскоби фіксують у холодному ацетоні протягом 15 хв, обробляють флуоресцентними антитілами й досліджують під люмінесцентним мікроскопом. При наявності хламідій трахоми видно острівці специфічного світіння в цитоплазмі клітин.
Бактеріологічне дослідження. Культивування збудника трахоми є золотим стандартом лабораторної діагностики захворювання в більшості країн світу. Для виділення хламідій досліджуваним матеріалом заражують курячі ембріони або культури клітин L-929, McCoy, Hela. Матеріал попередньо обробляють гентаміцином, стрептоміцином і канаміцином. Заражені ембріони або культури клітин інкубують 5-6 днів при 35-36 0С. Розвиток хламідій виявляють за допомогою фазово-контрастної мікроскопії або імунофлуоресценції, ставлять пробу на глікоген та ідентифікують в РЗК. Диференціацію різних видів хламідій проводять за спеціальними тестами (табл.).
