Методи знешкодження мікроорганізмів.
Антисептика — це комплекс заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів або пригнічення їх росту на об'єкті (рана, організм). З цією метою застосовують бактерицидні хімічні речовини.
Асептика — система профілактичних заходів, спрямована на запобігання мікробному забрудненню рани, операційного поля, культури мікроорганізмів та ін.
Дезінфекція
Дезінфекція є комплекс заходів, які спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб і руйнування на об'єктах зовнішнього середовища токсинів. Для проведення дезінфекції найчастіше застосовують хімічні речовини, наприклад, гіпохлорит натрію або формальдегід, розчини органічних речовин, які наділені дезінфікуючими властивостями: хлоргексидин, надоцтова кислота. Дезінфекція дозволяє зменшити число мікроорганізмів до цілком прийнятного рівня, але повністю їх може і не знищити. Є однією з різновидів знезараження.
Розрізняють наступні види дезинфекції:
- профілактична, яка проводиться регулярно, не озираючись на епідемічну обстановку: миття рук людиною, миття навколишніх предметів із застосуванням миючих засобів, які мають в складі бактерицидні добавки;
- поточна, яку проводять біля ліжка хворого, в лікувальних установах, ізоляторах медпунктів, щоб попередити розповсюдження інфекційного захворювання за межі вогнища;
- заключна, яку виробляють після госпіталізації, ізоляції, одужання або смерті хворого для звільнення епідемічного вогнища від розсіяних їм збудників.
Методи дезінфекції:
Механічний - він передбачає влаштування настилів або видалення зараженого шару грунту.
Фізичний - полягає в обробці лампами, які випромінюють ультрафіолет, або джерелами гамма-випромінювання, а також складається кип'ятіння посуду, білизни, прибиральних матеріалів, предметів догляду за пацієнтом та ін Як правило, використовується при кишкових інфекціях.
Хімічний (головний шлях) - це руйнування токсинів і знищення хвороботворних мікроорганізмів дезінфікуючими речовинами.
Комбінований - метод, який грунтується на поєднанні декількох з перерахованих вище (проведення вологого прибирання з подальшим ультрафіолетовим опроміненням).
Біологічний - даний метод ґрунтується на антагоністичному дії між різними мікроорганізмами, а також дії засобів біологічної природи. Використовується при очищенні стічних вод, на біологічних станціях.
Дезінсекція
Дезінсекцією називають комплекс заходів щодо боротьби і знищення комах в будівлях житлового або нежитлового типу. Дезінсекція заснована на повній обробці всієї площі об'єкта і знищення бліх, тарганів, кліщів та інших комах. Дезінсекція потрібна як т в житлових будинках, так і в медичних установах, школах, місцях громадського харчування та інших закладах:
Виділяють наступні види дезінсекції:
Вогнищева поточна, яка спрямована на знищення шкідливих комах безпосередньо в джерела і його оточенні. Важливе значення цей вид дезінсекції має під час боротьби з рознощиками малярії, тифу і лихоманки.
Вогнищева заключна боротьба - полягає в заходах по знищенню осередків висипного і поворотного тифу.
Профілактична дезінсекція - це попередження хвороб людини в природних умовах, до наприклад, боротьба з комарами, які розповсюджують малярію.
Велике число умов проживання та видів комах вимагає застосування різних методів боротьби з ними. Виділяються 3 головних методу дезінсекції:
1. Фізичний метод - здійснюється з допомогою використання механічних засобів, а також впливом високих температур. До механічного впливу відносяться і звичайні методи збирання: пилосос і витрушування. А ще використання різних пасток, липкої стрічки, сітки на вікнах. Така дезінсекція тільки доповнює головні методи боротьби проти комах, рассматриваясь у вигляді додаткової міри. До температурних методів відносяться: вогонь, сухе гаряче і вологе повітря, пара і гаряча вода. Таке вплив призводить до загибелі паразитів.
2. Біологічний метод дезінсекції являє собою застосування природних ворогів комах.
3. Хімічний метод грунтується на застосуванні інсектицидів, або отрут. Використання отрут викликає порушення функцій в організмі паразитів і їх смерть.
Дератизація
Дератизацією називають комплекс заходів по боротьбі з гризунами, що будується на підставі даних по екології і поведінки тварин, враховуючи конкретну обстановку на об'єкті або в населеному пункті.
Заходи, вироблені при дератизації, діляться на два виду:
1. Профілактичні заходи, які передбачають створення умов, що ускладнюють або ліквідують проникнення і заселення гризунів в різні будівлях або біля них, а ще виключають їх доступ до продуктів харчування. Цей вид боротьби призводить до зміни умов середовища в несприятливу для життя гризунів бік.
2. Винищувальні заходи - це постійна робота по ліквідації гризунів, особливо становлять епідеміологічну небезпеку.
Винищувальні заходи з дератизації увазі такі методи боротьби з гризунами, як:
Біологічний - передбачає застосування птахів і тварин - природних ворогів гризунів, а також бактеріологічних культур, безпечних для людей, але згубних для гризунів.
Фізичний - виловлювання гризунів за допомогою різних механічних пристроїв.
Хімічний - застосування різних отруйних препаратів («ратицидов» або «родентицидів»).
Стерилізація — це повне знезаражування об'єктів навколишнього середовища
(знищення вегетативних і спорових форм мікроорганізмів).
Фізичні методи стерилізації:
– прожарювання в полум'ї;
– стерилізація сухим жаром (гарячим повітрям у сушильній шафі);
– стерилізація кип'ятінням;
– стерилізація насиченою парою під тиском (автоклавування);
– дробова стерилізація (тиндалізація).
– стерилізація ультрафіолетовим опроміненням.
Хімічні методи стерилізації:
– дезінфекція антисептиками;
Механічний метод стерилізації:
– фільтрування за допомогою мембранних фільтрів і фільтрів Зейтця.
Можливість та доцільність застосування того чи іншого способу визначається особливостями матеріалу, що підлягає стерилізації, його фізичними й хімічними властивостями, метою дослідження.
Найчастіше в мікробіологічній практиці застосовується термічна стерилізація.
Стерилізація випалюванням у полум'ї пальника
Невеликі скляні й металеві предмети (голка, петля, пінцет, скальпель, палички, шпатель) стерилізують прожарюванням у полум'ї безпосередньо перед використанням. Стерилізація досягається обвуглюванням мікроорганізмів, що знаходяться на їх поверхнях. Випалюванням у полум'ї користуються для стерилізації поверхні ватяних пробок, горла посуду.
Стерилізація в автоклаві парою під тиском
Найбільш надійний і універсальний метод стерилізації живильних середовищ і матеріалів – стерилізація їх насиченою парою під тиском вище атмосферного. Підвищений тиск пари створюється у спеціальних герметично закритих товстостінних апаратах (автоклавах). Предмети, що підлягають стерилізації в автоклаві, загортають у папір. Повна стерилізація живильних середовищ забезпечується нагріванням протягом 20 хвилин за умови 120°С і надлишкового тиску 1 атм.
Стерилізація кип'ятінням
Стерилізацію металевих інструментів і гумових трубок виконують кип'ятінням. Спори деяких бактерій зберігають життєздатність під час кип'ятіння у дистильованій воді протягом декількох годин, тому рекомендується стерилізацію кип'ятінням виконувати у 2%-ному розчині карбонату натрію протягом 10 хв. У цих умовах спори гинуть.
Стерилізація сухим жаром
Сухим жаром стерилізують в основному скляний посуд. Щоб уникнути зараження предметів, що простерилізовані, із повітря, їх перед стерилізацією загортають в обгортковий папір і виймають із нього тільки перед роботою.
Стерилізація текучою парою. Дробова стерилізація або тиндалізація
Живильні середовища ( молоко, солод, желатину), воду, гумові трубки й інші предмети, що псуються від дії сухого жару, піддають стерилізації текучою парою. Стерилізацію текучою парою роблять у кип'ятильнику Коха чи в автоклаві з відкритим вентилем. Воду в них доводять до кипіння, і пара, що утвориться, обтікає об'єкти. Температура живильних середовищ, що стерилізуються, досягає 100°С. Нагрівання протягом 30-45 хвилин приводить до загибелі вегетативних клітин бактерій, але спори їх не гинуть. Наступного дня нагрівання повторюють. За цих умов гинуть вегетативні клітини, що розвилися зі спор. Для забезпечення повної стерильності рідину залишають ще на добу і знову повторюють нагрівання. Таку стерилізацію називають дрібною або тиндалізацією.
Пастеризація
В основі пастеризації лежить нагрівання рідин до температури менше 100°С. Мета її – знищення безспорових бактерій у рідинах, що втрачають живильні властивості під час кип'ятіння (молоко, пиво, вино та ін.). Здійснюється пастеризація нагріванням рідин при 60°С упродовж 30 хвилин, чи при 75°С упродовж 15 хвилин або при 80°С протягом 10 хв.
Холодна стерилізація
Органічні рідини, що не виносять нагрівання, звільняють від бактерій, пропускаючи через стерильні дрібнопористі фільтри. Ці фільтри затримують мікроорганізми, їх називають бактеріальними фільтрами. Бактеріальні фільтри мають різні номери. Фільтри №1 мають середній діаметр пір 0,3 мкм, вони найбільш надійні. Перед вживанням мембранні фільтри стерилізують кип'ятінням. Фільтри поміщають у теплу дистильовану воду і кип'ятять 30 хвилин, змінюючи її 2-3 рази.
Предмети, що виготовлено з термолабільних пластмас, наприклад, центрифужні пробірки, стерилізують ультрафіолетовими променями. Час опромінення встановлюють експериментально. Воно залежить від потужності бактерицидної лампи й відстані між лампою та об'єктом.