- •Нікопольський медичний коледж
- •V. План та організаційна структура заняття
- •1. Мікробіологія як наука
- •Медична мікробіологія
- •Історія розвитку мікробіології. Розвиток мікробіології в Україні.
- •Досягнення мікробіології в подоланні інфекційних хвороб, вірусу імунодефіциту та онкогенних вірусів.
- •Морфологія та фізіологія мікроорганізмів.Будова бактеріальної клітини.
- •Характеристика нетипових представників різних груп бактерій.
- •Коротка характеристика грибів, найпростіших, вірусів і пріонів.
- •VII. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції.
- •VIII. Матеріали для самопідготовки студентів:
- •IX. Література для викладачів
Коротка характеристика грибів, найпростіших, вірусів і пріонів.
Спірохети - це спіральне-звивисті рухливі бактерії, що мають розміри 0,1-3 мкм 5-25 мкм (до 500 мкм). Не утворюють спор та капсул.
Хламідії та рикетсії. Це внутрішньоклітинні паразити. Вони не ростуть на штучних живильних середовищах.
Актиноміцети займають проміжне місце між грибами та бактеріями. Вони мають розгалужений міцелій, який може розпадатись, утворюючи паличкоподібні форми.
Мікоплазми не мають клітинної стінки, їх оболонка утворена тришаровою мембраною. Це найдрібніші (0,5 мкм) організми, що здатні до автономного розмноження. Вони нерухливі, поліморфні (кокоподібні, яйцеподібні, ниткоподібні). Мікоплазми - паразити мембран клітин евкаріотів.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИБІВ ТА НАЙПРОСТІШИХ
Гриби - організми рослинного походження. Тіло грибів (міцелій) складається з безбарвних одноклітинних або багатоклітинних ниток, або гіф. За формою розрізняють нитчасті (плісені) та овальні (дріжджі, дріжджеподібні) гриби. Найпростіші - одноклітинні мікроорганізми тваринного походження . У несприятливих умовах деякі з них утворюють цисти (амеби й інфузорії). Вегетативна форма нестійка (це треба враховувати під час забору патологічного матеріалу - багаторазово досліджують свіжі випорожнення). КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІРУСІВ ПРІОНІВ Віруси - це внутрішньоклітинні паразити, що не мають клітинної будови та систем, які синтезують білок та енергію. Вони мають власний геном, який складається з однієї нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). Розміри - від 15 до 400 нм. Вивчають віруси під електронним мікроскопом.
Фізіологія м.о.
Метаболізм – безпреривний обмін речовин.
Ассиміляція – Засвоєння та використання поживн. реч.
Диссиміляція – Розклад п.р.
Хімічний склад мікроорганізмів
вода – 70-90%, вміст сухої речовини від 10 до 30%. Суха частка мікробної клітини на 85-97% представлена органічними сполуками, на 3-15% - мінеральні речовини.
Вміст білків 50-80% сухої речовини. Білки являються будівельним матеріалом, транспортну, регулюючу, антигенну функції. Нуклеопротеїди і нуклеїнові кислоти відповідають за процеси спадковості і мінливості.
Прості і складні вуглеводи виконують запасну, енергетичну. Захисну, будівельну, антигенну та інші функції.
Ліпіди мікроорганізмів входять до складу біомембран і клітинних стінок, являються джерелом енергії, виконують функцію запаса
Концентрація вуглеводів становить 12-28%, вони використовуються клітинами для синтезу різних сполук та як джерело енергії. Ліпіди складають 3-10% на суху речовину, і виконують функції енергетичного матеріала або запасних поживних речовин.
Типи живлення.
щодо джерела вуглецю (автотрофія, гетеротрофія);
щодо донора електронів (органотрофія, гетеротрофія);
щодо джерела енергії (хемотрофія, фототрофія).
Автотрофи застосовують СО2 і самі синтезують органічні речовини.
Гетеротрофи – це мікроорганізми, які для живлення потребують органічні сполуки: амінокислоти, білки, вуглеводи, ліпіди. Вони поділяються на сапрофіти і паразити.
Дихання. За типом дихання мікроорганізми поділяють на 4 групи:
Облігатні аероби. Вони розмножуються тільки за наявності кисню (мікобактерії туберкульозу, бордетели, бруцели).
Мікроаерофіли. Вони потребують менше кисню (актиноміцети, лептоспіри).
Факультативні анаероби. Вони розмножуються як в аеробних, так і в анаеробних умовах (збудники кишкових інфекцій).
Облігатні анаероби. Вони розмножуються лише за відсутності кисню Ферменти та токсини. Швидкість метаболізму та адаптацію мікроорганізмів забезпечують ферменти, які вони виробляють. Ферментний склад визначається його геномом і є достатньо постійною ознакою. За локалізацією розрізняють екзоферменти та ендоферменти.
Екзоферменти виділяються в навколишнє середовище. Ендоферменти локалізуються в цитоплазмі, цитоплазматичній мембрані та периплазматичному просторі.
