2.3 Граматичні засоби вираження прагматичної інтенції жінки-політика

На граматичному рівні також простежується ряд компонентів, що відіграють важливу роль при вираженні прагматичної інтенції мовця. Беручи до уваги саме жіночий дискурс, види та дожина речень є типовими. У промовах Гілларі Клінтон та Маргарет Тетчер речення можуть кардинально варіюватися від простих до складних, повних та неповних. Це ще раз доводить, що жіночий дискурс відрізняється надмірною емоційністю, але це якнайкраще допомагає донести відповідну прагматичну інтенцію. Гілларі Клінтон зазвичай починає промову з окличних, коротких речень, а її промови базуються на різкому перепаді простих та складних речень, наприклад:

(19) We need to ask ourselves, "How would it feel if it were a crime to love the person I love? How would it feel to be discriminated against for something about myself that I cannot change? Thank you! Thank you so much! Thank you all! Thank you! I got to tell you, it is so great, so great being back here with you (RBE).

Адресант починає свою промову із риторичного запитання, що слугує немов тезою для усієї її подальшої промови. Таким чином вона зацікавлює аудиторію та налаштовує на відповідну тематику. Далі ми бачимо повтори thank you у вигляді окличних речень, що надає мовленню виразності, динаміки і привертає увагу слухачів. Наступне речення починається із вставної конструкції I got to tell you – типової для жіночого дискурсу –яке звучить немов зізнання та наголошення на подальших словах, які підкріплюються знову ж таки повтором. Таким чином, використовуючи запитальні, окличні речення та повтори на початку промова Гілларі Клінтон є динамічною, жвавою, що успішно створює основу для вираження своєї прагматичної інтенції та без проблем налаштовує адресатів на її сприйняття.

Використовує окличні речення у своєму мовленні і Маргарет Тетчер:

(37) But with confidence in ourselves and in our future what a nation we could be! (SCP) Окличне речення, в основі якого лежать емотивно забарвлені слова із досить сильною конотацією confidence, future, what a nation допомагає реалізувати стратегію заспокоєння аудиторії та вказує на непоборну віру адресанта у світле майбутнє своєї нації.

На граматичному рівні важливе значення має модальність та часові форми дієслова, яка зазвичай відображає розуміння оратором стану речей, його емоції та наміри, розкриваючи при цьому спроможність критично оцінити ситуацію. Tpaдиційно, в граматиці модальність реалізується шляхом використання модальних дієслів. Саме через аналіз різних типів модальності можна краще зрозуміти наміри та цілі адресанта, його ставлення до того чи іншого питання. Наприклад:

(67) Because of what happened at that conference, there has been, behind all our deliberations this week, a heightened awareness that now, more than ever, our Conservative Government must succeed. We just must, because now there is even more at stake than some had realised. So let us resist the blandishments of the faint hearts; let us ignore the howls and threats of the extremists; let us stand together and do our duty, and we shall not fail (SWP).

Поданий фрагмент є вдалим прикладом реалізації стратегії та інтенції умовляння. Адже адресант не лише гарно і правильно говорить для того, щоб люди його розуміли, але й для того, щоб в майбутнього певним чином вплинути на їхню свідомість. У даному випадку Маргарет Тетчер перед виступом поставила перед собою ціль, а саме, домогтися співпраці з населенням населення. Спонукального відтінку у вище зазначених прикладах надають модальні дієслова, наприклад: must та shall. Вони звертаються до свідомості людей та спонукають їх до певних дій. Не менш важливу роль відіграє багаторазове повторення дієслова let, у такому контексті, як let us resist, let us ignore, let us stand, що також за своєю природою має спонукальний характер. Сильне лексичне наповнення фрагменту емотивно забарвленою лексикою (heightened awareness, succeed, stand together) та метафорами (resist the blandishments of the faint hearts, ignore the howls and threats of the extremists) надає фрагменту виразності та емоційності.

(100) I will have a little more to say about that strange assembly later, but for the moment I want to say just this (SWP). Ця фраза є реалізацією інтенції замовчування фактів та створення інтриги. За допомогою частки майбутнього часу will, Маргарет Тетчер вдалося створити певну інтригу, що є досить популярним прийомом серед політичних діячів, «напускати туман» на публіку. Вищезгаданий прийом є елементом маніпуляції, адже таким чином «залізна леді» змушувала реципієнта чекати, здогадуватися, що ж буде далі.

Ще одним важливим синтактико-стилістичним показником прагматичної спрямованості політичних промов є широке застосування займенників, які слугують засобом ототожнення. За допомогою використання займенників, політичний текст набуває образності та змістовності.

(24) And the way we are is, we’re going to stand up for our companies and our workers, and we’re not going to let China continue to dump cheap steel into the American market (RBE). У цьому сегменті промови на особливу увагу заслуговує повтор особового займенника we зі значенням інклюзивної адресатності, що сприяє ефективному навіюванню. Займенники we, our роблять мовця частиною соціуму. Клінтон закликає усіх до підтримки своїх намірів та виявляє таким чином цілісність народу та свою відданість Америці.

(2) I’ve got a plan to encourage businesses to pay to train people, and to support union apprenticeship programs so that we get those skills and get ready to make a good future (RBE). У даному фрагменті адресант починає зі вживання особового займенника I, виявляючи те, що саме у неї є цей план, але далі I перетворюється на we, таким чином Клінтон наголошує, що за виконання цього плану мають відповідати усі і брати активну участь у його реалізації. Знову ж таки, сильні емоційно забарвлені лексичні одиниці encourage , support, та метафора to make a good future підсилюють емоційне навантаження та надають промові контрасту. Це – ще один приклад типової стратегії навіювання своєї думки.

Політичні промови, жінок зокрема, характеризуються інтенціями звернення до майбутнього та планів на майбутнє. Це реалізується за допомогою використання майбутніх часових форм та конструкцій, що мають значення виконання дій у якнайближчому майбутньому та наміри щось реалізувати:

(23) We’re going to invest, we’re going to work the public and the private sectors to make sure, number one, that businesses get the support they need in order to have the kind of plant and equipment that will enable them to be more competitive. We are going to make sure that people have the skills that they can immediately put to work (RBE).

Умовні речення – ще один засіб вираження намірів стосовно майбутнього:

(38) If spending money like water was the answer to our country’s problems, we would have no problems now. If ever a nation has spent, spent, spent and spent again, ours has (SWP).

У цьому випадку умовні речення мають іронічний підтекст та виявлення причини не раціонального використання коштів. Таким чином адресант засуджує такого роду причини та виявляє готовність до подолання цих умов, причин у майбутньому та створення новх можливостей для покращення економіки країни.

Висновки до розділу 2

1. Англомовний жіночий політичний дискурс відрізняється високою емоційністю, експресивністю, які виражаються за допомогою використання різноманітних стилістичних засобів, таких як метафора, епітет, метонімія, персоніфікація, повторення, риторичні запитання, еліпсис, порівняння, гіпербола.

2. Дослідження показало, що для промов Маргарет Тетчер та Гілларі Клінтон характерне використання великої кількості концептуальних метафор, які належать до певних груп, кожна з яких відповідає за певний архетип та навіює потрібні для політика настрої серед слухачів. Зокрема мовлення Гілларі Клінтон насичене метафорами спортивної тематики, оскільки спорт є дуже поширеним серед жителів США, що дає змогу таким чином стати ближчою до аудиторії. У той час промовм Маргарет Тетчер сповнені метафор воєнної тематики, що ще раз доводить серйозність адресанта та підкреслює образ «залізної леді». Досить часто у виступах англомовних жінок-політиків спостерігається тенденція до “накладання” стилістичних засобів один на одний з метою підвищення емоційності та динаміки промови.

3. Лексичними особливостями вираження прагматичної інтенції в англомовному жіночому політичному дискурсі є вживання слів-термінів, емоційно-забарвленої лексики, слів із сильною, позитивною конотацією, які надають промові емоційності та динаміки. Крім того, промови зазначених жінок-політиків переповнені абстрактною лексикою, яка створює емоційне поле (позитивне або негативне), необхідне для навіювання. Наприклад, промови Маргарет Тетчер та Гілларі Клінтон насичені лексикою політичної та економічної сфери, яка допомагає виразити прагматичну інтенцію політиків.

4. До лексичних особливостей промов Гіларі Клінтон відносимо колоквіалізми, розмовну лексику та вставні слова і конструкції. Таким чином вона з легкістю встановлює контакт з аудиторією, руйнуючи надто офіційний стиль та стаючи ближчою до людей. Проста мова посилює шанси на повне розуміння та усвідомлення інтенції мовця. У той час, як Маргарет Тетчер дотримується офіційно-ділового стилю мовлення, а використання складних речень, інколи окличних речень ще раз підкріплює її образ «залізної леді».

5. На граматичному рівні важливе значення у жіночому політичному дискурсі має модальність та часові форми дієслова, які зазвичай відображають розуміння оратором стану речей, його емоції та наміри, розкриваючи при цьому спроможність критично оцінити ситуацію. Часто спостерігається контраст міє простими та складними реченнями. Політичні промови жінок характеризуються зверненням до майбутнього та планів на майбутнє. Це реалізується за допомогою використання майбутніх часових форм та конструкцій (зокрема, to be going to), що мають значення виконання дій у якнайближчому майбутньому та наміри щось реалізувати:

6. Розповсюдженими синтаксичними засобами реалізації прагматичної інтенції серед жінок-політиків є повтори. Використання повторів є ефективним засобом впливу на свідомість, оскільки одна й та ж інформація поступово перестає усвідомлюватися і починає впливати на підсвідомість. Це сприяє асоціативному закріпленню певної інформації в потрібному емоційному контексті. Далі таке закріплення починає діяти у зворотному напрямку, тобто знову на свідомість. Повтори наповнюються асоціаціями й набувають особливої психологічної та символічної глибини, що створює міцну основу для сприйняття навіювання.

7. Дослідження показали схильність жінок-політиків до використання великої кількості особових займенників, зокрема we, з метою зближення з аудиторією. Широке застосування займенників слугує засобом ототожнення. За допомогою використання займенників, політичний текст набуває образності та змістовності.