Естетичне виховання в сім´ї
Основи естетичної культури та діяльності закладаються з самого раннього віку в сім’ї. Естетичне виховання в сім’ї слід орієнтувати на формування есте-тичного відношення до праці, природи, побуту, одягу, мистецтва, спілкування. Найкраще його вибудовувати на принципах творчого партнерства батьків і дітей, старших і молодших дітей. Основне тут залежить від батьків, їхнього досвіду, підготовки, успадкованості ними національних традицій.
З цією метою педагогіка мобілізує усі можливі засоби і методи, на які має змогу спертися сім’я:
а) у практиці родинного виховання залучення дітей до прекрасного почина-ється дуже рано, з маминої колискової пісні, ладок-потішок, дитячої іграшки і казки;
б) здійснення надзвичайно великої роботи щодо виховання естетичної куль-тури спілкування. Морально-естетичні норми стосунків між людьми мають бути не лише пізнані і зрозумілі, але й глибоко засвоєні дітьми на рівні навичок. Вони повинні стати нормою їхньої поведінки;
в) залучення дітей до прекрасного за допомогою природи;
г) вчити відчувати красу праці, красу людини, яка працює, красу результатів праці;
д) серед основних чинників естетичного виховання дітей у сім’ї є краса побуту,
е) вироблення у дитини здатності розуміти і відчувати мистецтво, прилучати її до активної художньої творчості;
є) формування естетичних смаків щодо чистоти, охайності, краси своєї кімна-ти, будинку, залучення до самостійного створення прекрасного в своїй оселі, але при цьому вчити дотримуватись міри;
ж) відвідання музичної школи, театру, танцювального гуртка тощо – засіб формування естетичних уподобань дитини.
Для того, щоб дана робота була ефективною вчителю необхідно проводити з батьками консультації, бесіди на батьківських зборах, організовувати лекторії, залучати батьків до участі у шкільних святах тощо.
В.О.Сухомлинський про естетичне виховання дітей засобами природи та
мистецтва.
Краса –могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості. Найважливіше завдання морального виховання – навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність і на основі цього утверджувати пракрасне в собі.
Ми з перших днів шкільного виховання навчаємо дітей розуміти красу нако-лишнього світу, природи, суспільних відносин. Сприймання, осмислювання краси – це основа, стрижень естетичного виховання, серцевина тієї естетичної культури, без якої почуття залишаються глухими до всього прекрасного. Ми прагнемо до того, щоб через усі сфери духовного життя дитини: через її розу-мову і фізичну працю, через її творчість, громадську діяльність, морально-есте-тичні відносини, дружбу, любов – проходила червоною ниткою думка: красу треба цінувати і берегти.
Ми вчимо дітей: людина виділилася із світу тварин і стала обдарованою істотою не тільки тому, що зробила своїми руками перше знаряддя праці, а й тому, що побачила глибину синього неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої заграви і ранкової зорі, багряний захід перед вітряним днем, безкрайню далечінь степів, журавлиний ключ у небесній блакиті, відблиск сонця в прозорих краплях вранішньої роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день, ніжне стебельце і голубий дзвіночок проліска – побачила і здивувалася й почала ство-рювати красу.
Споглядання і слухання, переживання побаченого і почутого – це ніби перше віконце в світ краси. І ми вбачаємо дуже важливе завдання в тому, щоб навчити дитину бачити і відчувати прекрасне, а коли в ній будуть пробуджені ці здібно-сті, навчити її на все життя зберегти душевне захоплення і доброту.
Важливу роль у нашій системі естетичного виховання відіграють подорожі в світ краси – екскурсії і походи, спстереження, аналіз явищ природи. Ми йдемо з дітьми в поле, на луки, на берег ставка і річки, у тінисту діброву або в балку, у плодовий сад – краса є скрізь, її треба лише відкрити перед дитиною. Ідемо в різні пори року – восени, узимку, навесні, улітку. Показуємо, як народується і розквітає краса. Діти бачать гру барв і слухають музику природи. З початку осені і до настання зими ми кілька разів водимо дітей у те саме місце в ліс. Щоразу вони помічають нові відтінки в забарвленні листя. До того ж ці відтінки зміню-ються залежно від того, коли ми прийшли в ліс – уранці, в середині дня чи увечері; залежно від погоди, від того, як світить сонечко, який вітер тощо. Тому кожна подорож у свт краси приносить дивні відкриття.
У тихі сонячні дні «бабиного літа» ми звертаємо увагу учнів на дивну прозо-рість повітря, глибину неба, особливу чистоту води в річці. Тихо пливуть срібля-сті нитки павутини, у вечірньому небі курликають журавлині табуни, які відліта-ють у теплі краї, у холодні ранки з’являються перші кристалики інею – на все це треба звернути увагу дітей. Ми показуємо їм кілька відтінків зелених сходів озимини: зелень жита не така, як зелень пшениці. Із задоволенням діти милуються достиглими плодами в саду і на винограднику. В осінньому лісі ми вслухаємося в голоси птахів, у тихий шелест падаючого листя. І на все це дитина зверне увагу, до всього придивлятиметься і прислуховуватиметься тоді, коли вчитель своїм словом відкриває перед нею красу навколишнього світу.
Неповторна й краса зимию Діти милуються дібровою, засипаною лапатим снігом, захоплюються пушкінським сяйвом рожевих снігів, імлою січневіх вечорів, лютневими завірюхами, вслуховуються в щебетання зимових пташок, вдивляються в розцвічені сонцем алмазні бурульки, які звисають з дахів.
Навесні діти бачать пробудження життя. Перші весняні квіти, перші розпуклі бруньки дерев, перші ніжні стрілочки трави, перший метелик, перше кумкання жаби, перша ластівка, перший грім – усе це входить у духовне життя дитини як краса вічного життя.
Справжнє свято для дітей – цвітіння садів. Рано-вранці ми приходимо на шкільну ділянку, йдемо в сад, захоплюємся білим, рожевим, оранжевим убранням дерев, слухаємо дзижчання бджіл.
Улітку діти захоплюються красою хвильного моря пшениці. Ми показуємо дітям, як наливається і достигає пшениця, як цвіте соняшник, починають черво-ніти помідори і жовтіти дині.
Із сприймання і пізнання краси починається виховання естетичної культури, виховання почуттів.
В.О.Сухомлинський «Павлиська середня школа». Розділ VІІ.
Форми роботи з естетичного виховання:
естетична освіта;
розвиток естетичних почуттів;
організація художньо-творчої діяльності.
Форми естетичного виховання
Естетична освіта: Уроки музики, читання, образотворчого мистецтва, лекторії, конкурси, свята, ярмарки, пошукова робота, оформлення альбомів, вечори поезії, пісні, гуртки: драматичні, художньо-творчого мистецтва; балетні студії, об’єднання юних музикантів, художників, Малі академії мистецтв та інш.
Завдання: Одержання знань з основ естетики, світової і національної культури, здатність розуміти і відрізняти дійсно прекрасне у мистецтві, художній творчості, природі, людині від несправжнього. |
Розвиток естетичних почуттів: Через споглядання, слухання творів мистецтва на уроках, екскурсіях, виставках...
Завдання: Формування естетичних смаків, потреб, інтересів І здібностей до художньої творчості. |
Організації художньо-творчої діяльності: Уроки, робота у різнопланових гуртках. Участь у концертах, виставках, святах...
Завдання: Формування способів художньо-творчої діяльності, підтримка творчих дітей, вироблення досвіду організації середовища життя з врахуванням естетичних норм і цінностей. |
Тестові завдання для перевірки знань студентів по темі
"Естетичне виховання"
1 .Який смисл ви вкладаєте у поняття "естетика". Із наведених відповідей оберіть ту, яку ви вважаєте найбільш прийнятою:
а) естетика є наукою про особливості соціальної поведінки людини в житті, її ставлення до природи.
б) естетика - це наука про розвиток емоційної сфери людини.
в) естетика займається вивченням особливостей і закономірностей художньої творчості.
г) естетика - наука, яка займається вивченням зображувальних форм, які відповідають уявленням про прекрасне, піднесене.
2.Етапи естетичного виховання - це:
а) початковий, основний, творчий;
б) підготовчий, проміжний, основний;
в) творчий, теоретичний, практичний.
З.В якому варіанті відповіді правильно перераховані принципи естетичного виховання:
а) принцип комплексного підходу, творчої самодіяльності учнів, естетизація усього життя;
б) принцип доступності, цілеспрямованості, науковості;
в) принцип досконалості, естетизації усього життя, комплексного підходу;
г) правильної відповіді немає.
4.Які судження найточніше і найповніше визначають виникнення і розвиток естетичних почуттів і потреб?
а) естетичні почуття і потреби складаються і формуються в процесі трудової діяльності;
б) естетичні почуття і потреби детерміновані біологічними факторами. У процесі трудової діяльності відбувається лише їхнє удосконалення;
в) естетичні почуття та естетичні потреби формуються під впливом мистецтва;
г) естетичні почуття та потреби розвивалися як наслідок постійного прагнення людини до прекрасного;
д) правильної відповіді немає.
5.У чому ви бачите значення хімії, фізики, математики, біології для естетичного виховання школярів?
а) названі дисципліни не мають прямого відношення до естетичного виховання. Вони сприяють лише розв'язанню завдань розумового виховання;
б) У процесі вивчення хімії, фізики, математики та ін. можна широко використовувати зображувальні засоби, які відповідають вимогам естетики;
в) Значення цих навчальних дисциплін в естетичному вихованні полягає у тому, що учні сприймають точність форм природну симетрію, точність мислення;
г) провідне значення цих дисциплін в естетичному вихованні полягає в тому. Що їх вивчення, правильна організація пізнавальної діяльності учнів наповнюється радістю творчості, переживання, задоволення від краси, пізнавання гармонії природних явищ.
6.В якому варіанті перераховані основні засоби естетичного виховання:
а) мистецтво, природа, праця, народознавство, навчальна діяльність;
б) мистецтво, побут, навчання;
в) праця, література, музика, танці.
7.Дайте точне визначення поняття "естетичної свідомості":
а) це особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва;
б) форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах;
в) здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного;
г) правильної відповіді немає.
8.Що є методологічною засадою естетичного виховання:
а) етика;
б) естетика;
в) мистецтво;
г) культура.
9.Що є основою духовної краси людини, яка виражається в її естетичній свідомості:
а) уміння вчити, мислити, бачити прекрасне;
б) спостережливість, уміння бачити, помічати прекрасне;
в) художнє сприймання, почуття насолоди, позитивні емоції.
10.В чому заклечається принцип комплексного підходу:
а) педагог повинен формувати у школярів здатності переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи;
б) систему естетичного виховання педагог повинен організувати таким чином, щоб різні види мистецтва взаємодіяли між собою у процесі впливу на школяра і використовувати засоби дійсності комплексно.
11 .Які компоненти включає художньо-естетична культура:
а) інформаційний, діяльнісний;
б) естетична свідомість, естетичні потреби, почуття, смаки;
в) інформаційний, емоційно-почуттєвий і діяльнісний.
12.Виберіть із наведених прислів'їв ті, в яких найточніше виражений зміст естетичного виховання:
а) Не одежа красить людину, а добрі діла.
б) 3 ким поведешся, від того й наберешся.
в) Праця годує, а лінь марнує.
г) Пасує як корові сідло.