3. Аналіз персоналу підприємства, заробітної плати та продуктивності праці.

3.1 Аналіз персоналу підприємства, заробітної плати та продуктивності праці.

Для того щоб підприємство здійснювало свою діяльність воно повинно мати для цього відповідні економічні ресурси.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили.

У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси — це всі працюючи на підприємстві люди, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей. Робочі, або виробничий персонал, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною долею фізичної праці. Вони забезпечують випуск продукції, її обмін, збут і сервісне обслуговування.

Виробничий персонал можна поділити на дві частини:

• Основний персонал – робочі, які зайняті випуском продукції;

• Обслуговуючий персонал – робочі, які зайняті обслуговуванням в цехах підприємства.

 Керівники — це працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники цехів, головні спеціалісти, начальники управлінь, відділів, майстри тощо), а також їх заступники.

Спеціалісти — працівники, зайняті спеціальними інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів (інженери, конструктори, економісти, адміністратори, бухгалтери, нормувальники, юрисконсульти, технологи тощо).

Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно-господарські роботи (діловоди, агенти, секретарі-друкарки, обліковці, касири, архіваріуси, креслярі, стенографісти тощо).

 Робітники — це працівники, які безпосередньо зайняті створенням продукту, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозом пасажирів, наданням послуг або забезпечують умови для нормального ходу виробничого, процесу. Окрім того, до робітників відносяться прибиральниці, двірники, охоронці, гардеробники, кур'єри.

Успіх будь-якої трудової діяльності характеризується її ефективністю. Під ефективністю праці треба розуміти соціально-економічну категорію, яка визначає ступінь досягнення тої чи іншої цілі, співвіднесеної зі ступенем раціональності витрачання використаних при цьому ресурсів.

Політика підприємства в галузі оплати праці є вагомою складовою частиною управління підприємством, від неї залежить ефективність праці, роль заробітної плати як стимулу в раціональному використанні трудових ресурсів. Заробітна плата — це частина витрат на виробництво та реалізацію продукції, яка йде на оплату праці робітників підприємства. В ринковій економіці заробітна плата виражає головний та безпосередній інтерес найманих робітників, роботодавців та державі в цілому.

Головною умовою розвитку виробництва є предмет функції керування працею та заробітною платою.

У таблиці 3.1.1 можна побачити оцінку трудових ресурсів підприємства протягом трьох років.

Таблиця 3.1.1

Оцінка трудових ресурсів підприємства

Категорії персоналу	Роки
	2013			2014			2015
	осіб	питома вага, %	осіб		питома вага, %	осіб		питома вага, %
Усього персоналу, у т.ч.:	7	100,0	3		100,0	2		100,0
Працівники основної діяльності, із них:	7	100,0	3		100,0	2		100,0
- робітники	3	43,0	2		67,0	1		50,0
- службовці	2	29,0	-		-	-		-
у т.ч.	-	-	-		-	-		-
- керівники	1	14,0	1		33,0	1		50,0
- спеціалісти	1	14,0	-		-	-		-
Непромисловий персонал	-	-	-		-	-		-

Розглянувши таблицю 3.1, можна сказати що з кожним роком чисельність працівників зменшується, у 2014 році на ТзОВ «Дніпро» працювало 3 особи, а у 2015 році – 2. У 2013 році чисельність робітників становила 2 особи, а чисельність службовців 2 особи. Проте в наступному році чисельність працівників значно зменшилась і становила 3 особи з яких 2 робітнків і 1 керівник. Протягом 2015 року кількість працівників основної діяльності зменшилась і вже становить 2 особи.

Важливою передумовою визначення результативності праці є аналіз продуктивності праці підприємства ТзОВ «Дніпро» (таблиця 3.1.2)

Таблиця 3.1.2

Аналіз продуктивності праці на підприємстві

Назва показника	Роки			Абсолютне відхилення			Відносне відхилення
	2013	2014	2015
Обсяг товарної продукції, тис.грн.	1572,0	1430,2	1560,9		-141,8	130,7		-9,9	8,3
Середньоспискова чисельність працівників, чол.	7	3	2		-4	-1		-133,3	-50
Продуктивність праці, тис.грн.	224,5	477,3	780,45		252,8	303,15		52,9	38,8

Проаналізувавши таблицю, можна спостерігати тенденцію до зниження обсягу товарної продукції та середньоспискової чисельності працівників, при цьому темп зниження обсягів товарної продукції значно більший ніж росту чисельності працівників.

Це в свою чергу зумовлює зменшення продуктивності праці і обсягів товарної продукції. В порівнянні з попередніми роками продуктивність праці в 2014 році зменшилась на 252,8 тис. грн..,а у 2015 році даний показник зменшився на 38,8 %.

Ще одним важливим елементом при розробці і обґрунтуванні виробничої програми є трудомісткість продукції, як найважливішого показника ефективності роботи підприємства. Трудомісткість продукції впливає на її собівартість.

Трудомісткість продукції являє собою витрати живої праці на виробництво одиниці продукції. Показник трудомісткості має ряд переваг перед показником виробітку. Він установлює пряму залежність між об’ємом виробництва і трудовими витратами. Аналіз трудомісткості продукції ТзОВ «Дніпро» відображене в таблиці 3.1.3

Таблиця 3.1.3

Показники	Роки			Відхилення
	2013	2014	2015	+,-	%	+,-	%
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн.	1572,0	1430,2	1560,9	-141,8	-9,9	130,7	8,3
2. Відпрацьовано усіма працівниками, тис.люд.-год.	14056	6024	4000	-8032	-133,3	-2024	-50,6
3. Питома трудомісткість на 1000 грн., люд-год.	8941,47	4211,99	2562,62	-4729,48	-112,2	-1649,37	-64,3
4. Середньогодинний виробіток одного робітника, грн.	111,83	237,41	390,22	125,58	52,8	152,81	39,1
5. Середньорічний виробіток одного робітника, грн.	224,50	476,70	780,40	252,2	52,9	303,7	38,9

Аналіз трудомісткості продукції

Наведені в таблиці дані показують, що питома трудомісткість у 2014 році значно зменшилася (-112,2%) в порівняні з 2013 роком, яка становить 8941,47 тис. грн.., а у 2015 році показник знизився на 1649,37 тис. грн.. що зумовлено зниженням товарної продукції. Схожа тенденція до зміни показників спостерігається і у середньоденному і середньорічному виробітку одного робітника, відповідно у 2013 році – 111,83 і 224,50 грн., у 2014 році підвищення середнього динного виробітку на 125,58 грн., а середньорічного на 252,2 грн., у 2015 році дані показники трохи зменшилися і становили 39,1 і 38,9%.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці.

Оплата праці (заробітна плата) — грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення винагороди за виконану роботу працівником. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати.

Аналіз динаміки фонду оплати праці та суми середньорічної заробітної плати працівників на товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпро» відображено в таблиці 3.1.4

Таблиця 3.1.4

Показники	Роки				Відхилення
	2013	2014	2015	+,-		%	+,-	%
1. Фонд оплати праці працівників, тис. грн.	275,6	125,2	100,6	-150,3		-120,0	-24,6	-119,2
2.Середньооблікова чисельність працівників, чол.	7	3	2	-4		-133,3	-1	-50
4. Загальна кількість людино-годин відпрацьованих працівниками, тис. людино-годин:	14056	6024	4000	-8032		-133,3	-2024	-50,6
5. Середньорічна оплата праці працівників, тис.грн.	39,3	35,0	50,34	-4,3		-12,2	15,34	30,4
6. Середньомісячна оплата праці працівників, грн.	3282	3480	4195	198		5,6	715	17,0
7. Середньогодинна оплата праці працівників, грн.	19,6	20,8	25,0	1,2		5,7	4,2	16,8

Аналіз динаміки фонду оплати праці та суми середньорічної заробітної плати працівників.

У таблиці 3.1.4 можна побачити що фонд оплати праці у 2013 році 275,3 тис. грн., і протягом двох наступних років зменшився на 150,4 і 24,6 тис. грн. Загальна кількість відпрацьованих працівниками годин у 2014 році – 6024 люд. год. , що на 133,3% менше в порівняні з попереднім роком, і в 2015 році – 50,6%. Також протягом трьох років спостерігається підвищення середньомісячної заробітної плати у 2014 році на 198 грн., а в 2015 році даний показник підвищився на 715 грн. і становив 4195,00 грн. . За рахунок підвищення заробітної плати за тарифною системою оплати праці, виплата якої здійснюється кожного місяця, зросла і середньогодинна оплата праці, у 2014 році на 1,2 в порівнянні з 2013 роком і становила 20,80 грн., а у 2015 році сума підвищилась на 16,8% порівнюючи з попереднім роком.

Аналіз персоналу підприємства, заробітної плати та продуктивності праці є важливим на підприємствах, оскільки за допомого нього можна побачити зміну структури персоналу відповідно по аналізованих періодах, а також рівень оплати праці працівників, трудомісткість продукції і продуктивності праці. В загальному по аналізу можна зробити висновок , що є не успішна тенденція щодо кількості працівників,адже щороку їхня кількість зменшується,помітно збільшився обсяг реалізації продукції, а це вплинуло на підвищення заробітної плати.