- •Конспект лекцій
- •1. Вступ (основні терміни, визначення, поняття).
- •Походження ключового слова у назві курсу:
- •Типи систем керування.
- •Ступені (стадії) автоматизації.
- •4. Терміни і поняття дотичні до керування й автоматизації:
- •5. Класифікація систем автоматичного регулювання.
- •5.4.2.2. В релейних сар квантування сигналу здійснюється за рівнем. .
- •6. Перехідні процеси в системах регулювання.
- •7. Способи автоматичного опису ланок та систем.
- •7.2.1. Диференційні рівняння.
- •7.2.2. Передавальні функції.
- •7.2.3. Часові характеристики.
- •7.2.4. Частотні характеристики.
- •7.3. Типові динамічні ланки.
- •7.3. 1. Підсилювальна ланка.
- •7.3.2. Інтегруюча ланка.
- •7.3.3. Інерційна ланка першого порядку ( аперіодична ланка ).
- •7.3.4. Інерційна ланка другого порядку.
- •7.3.5. Ланка запізнення
- •7.3.6. Диференційна ланка.
- •7.4. З’єднання ланок.
- •7.4.1. Паралельне з’єднання ланок.
- •7.4.2. Послідовне з’єднання ланок.
- •7.4.3. Зустрічно-паралельне з’єднання ланок.
- •Основні закони регулювання.
- •Позиційні регулятори (Пз-регулятори).
- •7.5.2. Пропорційні регулятори (п-регулятори).
- •7.5.3. Інтегральні регулятори (і-регулятори).
- •7.5.4. Пропорційно-інтегральні регулятори (пі-регулятори).
- •7.5.5. Пропорційно-диференційні регулятори (пд-регулятори).
- •7.5.6. Пропорційно-інтегрально-диференційні регулятори (під-регулятори).
- •7.5.7. Програмні регулятори.
- •7.6. Об’єкти регулювання.
- •7.6.1. Об’єкти регулювання зі зосередженими параметрами.
- •7.6.2. Об’єкти регулювання з розподіленими параметрами.
- •7.6.3. Динамічні властивості об’єктів регулювання.
- •8. Регулюючі органи.
- •8.1.2. Регулюючі обертові заслінки.
- •8.1.3. Регулюючі шибери.
- •8.1.4. Регулюючі крани.
- •8.2. Регулюючі органи об’ємного типу.
- •Характеристики та показники регулюючих органів.
- •9. Виконавчі механізми регулюючих органів.
- •10. Стійкість та якість регулювання.
- •10.1. Критерії стійкості систем автоматичного регулювання.
- •10.1.1. Кореневий критерій.
- •10.1.2. Алгебраїчний критерій.
- •10.1.3. Частотний критерій Михайлова.
- •10.1.4. Амплітудно-фазовий критерій Найквіста.
- •11. Показники якості і типові перехідні процеси.
- •11.1. Показники якості перехідного процесу.
- •11.2. Типові перехідні процеси:
- •12. Поняття про вибір типу і розрахунок параметрів настроювання регуляторів.
7.3.5. Ланка запізнення
В ланці запізнення початок зміни вихідної величини не співпадає в часі з моментом подання збурення на вході. Розрізняють два типи запізнення: транспортне (чисте) і ємнісне (перехідне).
Транспортне запізнення зумовлене часом, необхідним для переміщення речовини з місця подання збурення на вході до місця вимірювання вихідної величини. Наприклад, в стрічковому транспортному дозаторі (конвеєрі) або в баці, до якого рідина подається довгою трубою.
Для
зазначених випадків величина транспортного
запізнення τтр
визначається,
як відношення довжини Ɩ
конвеєра чи труби до швидкості v
переміщення
конвеєрної стрічки або руху потоку
рідини в трубі:
.
Часові перехідні характеристики в даних об’єктах мають такий вигляд:
|
|
В першому випадку стрибкоподібна зміна кількості Х сипкої речовини на вході конвеєра приводить до такої самої зміни за величиною кількості Y речовини на виході, але зі затримкою в часі, що дорівнює транспортному запізненню τтр. |
В другому випадку рівень Y води в баці при стрибкоподібному збільшенні її витрати Qпр і незмінній витраті Qв на виході з бака, яка забезпечується помпою, безперервно зростає. Але збільшення рівня Y води в баці починається не з моменту подання збурення, а через проміжок часу, що дорівнює транспортному запізненню τтр.
Особливістю роботи ланки запізнення є те, що вхідний сигнал, проходячи через неї на вихід не змінюється за амплітудою, але зсувається в часі. Математично ланка запізнення описується такими залежностями:
Y(t)
= 0 при t
‹
Y(t) = x(t) при t ≥
Ємнісне запізнення спостерігається в об'єктах, які складаються з декількох послідовно розташованих ємностей, що мають здатність акумулювати (запасати) речовину або енергію. В цьому випадку швидкість зміни вихідної величини наростає в часі поступово від нуля до максимального значення, а не стрибкоподібно . Відхилення вихідної величини спостерігається лише через деякий час після подання збурення. Цей час отримав назву ємнісного запізнення.
|
|
Прикладом ємнісного запізнення може бути система трьох баків з вільним витіканням води з кожного попереднього бака в наступний. Зміна витрати Qв витікання попереднього бака є збуренням за витратою Qпр притікання для наступного бака, яке відбувається не стрибкоподібно. а за законом експоненти. |
Передавальна
функція ланки запізнення
визначається, як
W(p)=
,
де τ - час запізнення, а її амплітудно-фазова
характеристика - як W(iw)=1
e
- iw.
За
формулою Ейлера
є годографом вектора W(iw),
який при зміні ω від 0 до ∞ описує на
комплексній площині коло з центром в
початку координат:
Амплітудно-частотна характеристика ланки запізнення описується виразом M(w) = 1, а її фазо-частотна характеристика - φ(w) = - wτ:
