- •1Гідротехніка. Загальні відомості
- •Склад курсового проекту
- •Вихідні дані для проектування гідровузла
- •1.1Водосховища
- •1.2Розташування та компоновка споруд гідровузла
- •1.3Визначення класу гідротехнічних споруд
- •2Проектування греблі
- •2.1Вибір класу та типу греблі
- •2.2Конструювання греблі
- •2.3Кріплення укосів греблі
- •2.4Вибір типу дренажного пристрою
- •3Проектування водопропускних споруд
- •3.1Підвідний, відвідний та з’єднувальний канали
- •3.2Багатосходиновий перепад
- •3.3Швидкотік
- •3.4Донний водоспуск
- •Порядок виконання курсового проекту
- •Питання для самоперевірки
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Навчальне видання
- •Хнуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
3.1Підвідний, відвідний та з’єднувальний канали
Підвідний, відвідний канали проектуються трапецієподібної форми поперечного перерізу, з’єднувальний канал може мати також трапецієподібну форму у випадку значної довжини, якщо довжина каналу невелика або за умовами допустимої швидкості він виконується з бетону, приймають прямокутну форму поперечного перерізу.
Підвідний канал приймаємо зі зворотним уклоном дна та таким, що розширюється вверх по течії. Це дає змогу вважати, що втрати напору в цьому випадку несуттєві й ними можна знехтувати, тобто вважаємо вільну поверхню у підвідному каналі горизонтальною по всій його довжині.
З’єднувальний та відвідний канали мають незмінну ширину по всій довжині та додатний уклон, розраховуються на рівномірний рух води в них. Уклони дна приймаються з міркувань забезпечення допустимих нерозмиваючих швидкостей.
Поперечний переріз каналів розраховується на максимальну витрату Q, що скидається у нижній б’єф (максимальна зарегульована витрата)
(3.1)
де Vдоп – максимальна допустима швидкість, за якої не відбувається розмив каналу (приймається за додатком В).
Для трапецієподібної форми поперечного перерізу площа визначається за залежністю
(3.2)
де bк – ширина канала по дну, mк – коефіцієнт закладання укосів канала (приймається залежно від матеріалу канала), hк – глибина води в каналі
Звідси ширина каналу складатиме
.
Глибину води в підвідному каналі перед водозливом приймаємо рівною напору на водозливі Н, якщо гребінь водозливу розташовано на рівні дна підвідного каналу, й сумі напору на водозливі та висоти його порогу – с у випадку, якщо він розташований вище дна підвідного каналу (рис. 3.1, поз. 6). Після водозливу потік потрапляє у з’єднувальний канал й далі у споруду для сполучення б’єфів.
Висоту стінки водозливу
прийняти в межах
.
Водозливна стінка між підвідним та з’єднувальним каналом може бути відсутня, в такому випадку в якості напору Н приймається глибина води у з’єднувальному каналі.
Ширину вхідної частини
підвідного каналу
,
яка розширюється проти течії та довжину
можна прийняти
Перед водозливом за умови що підвідний канал виконано в ґрунті для зменшення фільтрації через підвалину споруд влаштовують понур.
Глибину води у з’єднувальному
каналі (рівень води) назначають таку,
яка забезпечує не підтоплений режим
роботи водозливу. Таким чином за
водозливом створюються сприятливі
умови сполучення б’єфів. Для виконання
цих умов рекомендується призначати
такі перепади рівнів води на водозливі
z:
для випадку водозлива з широким порогом
(стінки нема або її висота дорівнює
нулю) –
для випадку водозлива практичного
профілю (стінка є) –
Перепад на водозливі можна
визначити таким чином
,
де
– відмітка рівня води у з’єднувальному
каналі.
Напір на водозливі приймається таким
. (3.3)
Сполучення прямокутного перерізу споруди для сполучення – перепада/швидкотока з трапецієподібним перерізом відвідного канала слід передбачати через вставку (воронку), довжина якої може бути визначена за залежністю
де
– ширина канала та перепада (або
швидкотока),
–
кут розпуску, що приймається конструктивно
