1.2Розташування та компоновка споруд гідровузла

Компоновку споруд гідровузла слід виконувати з дотриманням вимог [1].

В цілому розміщення гідроспоруд виконують на підставі техніко-економічного порівняння декількох варіантів розташування, а також на основі порівняння умов найбільш оптимального використання водосховища.

Компоновка вузла і склад споруд встановлюється із врахуванням:

• забезпечення найбільш повного і раціонального використання створюваного водосховища;

• забезпечення довговічності споруд;

• найбільш повного використання місцевих будівельних матеріалів;

• заходів, що забезпечують відповідну якість води;

• розвитку зрошення, обводнення та водопостачання;

• умов і методів виконання робіт;

• можливість пропускати будівельні витрати в період будівництва споруди, а також можливість прокладки по гребеню греблі шляхів сполучення;

При виборі створу гідровузла необхідно орієнтуватися на створ, що розміщується в найбільш вузькій частині річкової долини з метою максимального зменшення об’єму робіт під час її будівництва. Слід намагатися отримати водосховище розрахункового об’єму з мінімально можливою площею дзеркала., що дає можливість раціонального використання земельних ресурсів, а також зменшує втрати на випаровування. За можливості вісь греблі повинна бути нормальною до загального напрямку річкової долини і течії річки.

При будівництві гідровузла крім основної задачі повинні бути вирішенні питання охорони і раціонального використання природних ресурсів, інженерного захисту населених пунктів і промислових об’єктів, рибогосподарського використання водосховища.

В даному курсовому проекті розробляємо проект комплексу споруд для потреб водопостачання, такий гідровузол називають водозабірним, до його складу входять такі споруди: гребля, водозабір, водопропускні споруди.

1.3Визначення класу гідротехнічних споруд

Гідротехнічні споруди поділяються на 4 класи наслідків (відповідальності) [1] і в залежності від класу споруди, відповідно до діючих нормативних документів визначається склад та об’єм вишукувань, проектних робіт, встановлюються коефіцієнти запасу при розрахунках міцності та стійкості, визначаються розрахункові витрати води, вибираються вид та якість матеріалів, що використовуються під час будівництва, строки служби споруд.

Клас гідротехнічних споруд встановлюється в залежності від їх значення для народного господарства, а також в залежності від наслідків їх аварії чи порушення експлуатації (табл. 2.1). Для водопідпірних споруд клас визначається також в залежності від їх висоти й типу підвалини (табл. 2.2). Клас основних споруд приймається більший з визначених за цими двома критеріями

В курсовому проекті клас гідровузла встановлюємо за висотою греблі та типом її підвалини, та за об’ємом водосховища.

Таблиця 2.1 – Клас наслідків (відповідальності) основних гідротехнічних споруд в залежності від їх технічних параметрів (висоти і типу ґрунтів основ) ([1] табл.Г.1)

Споруди	Тип ґрунтів основи	Висота споруд, м, при класі наслідків (відповідальності)
		ССЗ	СС2		СС1
			СС2-1	СС2-2
1. Греблі із ґрунтових матеріалів	І	Більше 80	Від 50 до 80	Від 20 до 50	Менше 20
	II	Більше 65	Від 36 до 65	Від 15 до 35	Менше 15
	III	Більше 50	Від 25 до 50	Від 15 до 25	Менше 15

Примітка 1. Ґрунти: І – скельні; II – піщані, великоуламкові і глинисті у твердому і напівтвердому стані; III – глинисті водонасичені в пластичному стані.

Таблиця 2.2 – Класи наслідків (відповідальності) основних гідротехнічних споруд залежно від їх соціально-економічної відповідальності і умов експлуатації ([1] табл.Г.2)

Об’єкти гідротехнічного будівництва	Клас наслідків (відповідальності споруд)
Підпірні споруди гідровузлів при об’ємі водосховища, млн. м3
більше 1000	СС3
від 200 до 1000	СС2-1
" 50 " 200	СС2-2
50 і менше	СС1