Обставина
Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.
Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають:
де? куди? звідки? — обставини місця: Додому я прийшов пізно (Стельмах). Ми в юності ранній блукали світами (П. Тимочко).
коли? відколи? доки? — обставини часу: А йому ж уставати рано (В. Чухліб). І з того часу наш ворог приймаком в чужинця жив (Олександр Олесь).
для чого? з якою метою? — обставини мети: Та бичка ми для потіхи добули з цієї стріхи (Олександр Олесь). Бурлаки звернули в яр на відпочинок (І. Нечуй-Левицький).
чому? з якої причини? — обставини причини: Маковейчик мало не крикнув з несподіванки (Гончар). Гнат зрадів, побачивши Настю та сина (Коцюбинський).
за якої умови? — обставини умови: Лежачи й сокира іржавіє (Народна творчість). Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді (Панас Мирний).
незважаючи на що? — обставини допуску: Було, незважаючи на таку рань, душно (Коцюбинський). Усупереч хворобі хлопець продовжував навчання.
як? яким способом? — обставини способу дії: Маю я святе синівське право з матір'ю побуть неї самоті (Симоненко). Полудень люто шолом пропіка (В. Олійник).
наскільки? у якій мірі? — обставини міри і ступеня: І на тім рушникові оживе все знайоме до болю. (Малишко). Ти аж надто вже стомилась (Шевченко).
Обставини виражаються:
прислівниками: Додолу падатиму рясною росою (Шевченко). Спросоння він голосно закричав (І. Нечуй-Левицький).
іменником (із прийменником або, рідше, без нього): Шумить весна у силі й цвіті(Рильський). Душа сполохана тремтить листком берези (Олександр Олесь).
дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: У казані дозріває, булькочучи, каша (Малишко). Важкодихаючи, працювали бійці (Гончар).
неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини послухати. (Рильський). Павло пішов до машини знімати акумулятор (Г. Тютюнник).
словосполученням: Другого дня був бій (Скляренко). Стоять жінки у три ряди (Малишко).
Як і інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологізмами: Мандрівники вимокли (наскільки?) до нитки; Жив собі (як?) якваренику маслі. (Збанацький).
Окремим видом обставини є порівняльний зворот — частина простого речення, що містить у собі порівняння і зв'язується з пояснюваним словом порівняльними сполучниками як, мов, немов, неначе, мовби: А вдома чекає відпочинок і сон, короткий (наскільки?), яклітняніч (Коцюбинський). Пасма вулиць сплетені (як?), мов нерви (Б.-І. Антонич).
Порівняльний зворот від решти речення відокремлюється комою або (у середині речення) двома комами (порівняйте: Сплетені, мов нерви, пасма вулиць) – Борошно, мов біла кров, лилось (Симоненко).
Примітка
Порівняльний зворот може також виконувати роль означення: Пущу над сонцем хмару, (яку?) як брову (Тичина). та іменної частини складеного присудка: Хлопець був наче молодий дубок. В останньому випадку кома перед сполучником не ставиться.
Якщо перед порівняльним сполучником стоять слова зовсім, майже, то порівняльний зворот комою не відокремлюється: День був майже як влітку теплий.
Не виділяється і зворот, що став фразеологізмом: Товариства виникали по селах як гриби після дощу (В. Минко).
Серед обставин трапляються синонімічні — однакові за значенням, але різні за способом вираження: Біль у душу мою закрадається вужем (Симоненко) — ... закрадається, як вуж;Гості приїхали легковоюмашиною — > на легковій машині.