3. Правила оформлення бакалаврської роботи

3.1. Загальні вимоги

Обсяг бакалаврської роботи на здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня “бакалавр” повинен становити для денної форми навчання – 60 – 80 сторінок і для заочної – 30 – 40 сторінок.

Кваліфікаційну роботу друкують за допомогою комп’ютера (шрифт – Times New Roman, № 14) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових.

Окремі слова, формули, знаки, які вписуються в надрукований текст, мають бути чорного кольору.

Помилки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображенням від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслювати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову бакалаврської роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Великі таблиці й ілюстрації можуть бути подані в додатках, у тому числі і на форматі А3.

Текст бакалаврської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:

= лівий – 30 мм;

= правий – 10 мм;

= верхній – 20 мм;

= нижній – 20 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим продовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см(.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору. Щільність роботи повинна бути однаковою продовж усієї роботи.

3.2 Оформлення та нумерація структурних частин роботи

Титульний лист та Бланк індивідуального завдання – це стандартні бланки, які видаються ВНЗом та заповнюються дипломником вручну за зразком. Ніякого додаткового оформлення не потребують.

Всі інші структурні частини бакалаврської роботи окрім основної (“АНОТАЦІЯ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ”) не нумеруються, а їх назви використовуються як заголовки структурних елементів.

Основна частина загального заголовка не має: вона складається з розділів, які нумеруються в межах всієї основної частини. Розділи повинні мати заголовки, які складаються з номера розділу арабськими цифрами без знака “№.” і без крапки після номера та власне тексту заголовка. В кінці заголовка крапка не ставиться.

Кожну структурну частину роботи, а також кожний розділ основної частини треба починати з нової сторінки.

Заголовки структурних частин роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати прописними (великими) літерами без крапки в кінці і не підкреслюючи.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Після заголовку структурної частини, заголовку розділу пропускається один пустий рядок.

3.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Кожний розділ має складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, пункти – в межах підрозділів, підпункти – в межах пунктів. Для нумерації використовуються арабські цифри без знака “№.”. Один рівень нумерації від іншого відокремлюється крапкою. У кінці номера підрозділу (пункту, підпункту) крапка не ставиться.

Підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовок складається з номера структурного елемента (підрозділу, пункту, підпункту) та власне тексту заголовка цього елемента.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів друкують рядковими (маленькими) літерами (крім першої прописної) з абзацного відступу не підкреслюючи, без крапки в кінці заголовка

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Перед та після заголовку підрозділу пропускається один пустий рядок. Перед та після заголовків пунктів та підпунктів пропуск не робиться (за винятком пункту, який йде зразу після заголовка підрозділу – адже пропускається рядок після заголовка підрозділу).

Текст починається в новому рядку з абзацного відступу.

Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

3.4. Нумерація сторінок

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака “№.”, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи.

Першою сторінкою вважається титульний лист бакалаврської роботи, другою – індивідуальне завдання по бакалаврській роботі. Далі розміщують анотацію українською та англійською мовами, а також зміст бакалаврської роботи. На цих сторінках номер не ставиться. На інших сторінках номер ставиться в правому верхньому куті без крапки в кінці.

3.5 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Громіздкі рисунки краще розміщувати в додатках. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Назву ілюстрації поміщають після пояснювальних даних. Ілюстрація позначається словом «Рисунок» (але не «Малюнок») яке пишеться без скорочень. Далі ставиться номер ілюстрації, який складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації в межах розділу, відокремлених крапкою. За ним через тире – назва ілюстрації. Після номера ілюстрації та в кінці її назви крапка не ставиться. Наприклад:

Рисунок 1.1 – Аналіз динаміки продажу

Допускається нумерувати ілюстрації наскрізною нумерацією

На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі, яке складається з слова «рисунок» (можна скроювати – ”рис.“) та його номера.

Перед ілюстрацією і після підпису під нею пропускається один рядок.

Для того, щоб діаграми, гістограми і т.д. легко читалися, вони можуть бути виконані в кольоровому вигляді.

3.6 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблиці варто розміщувати нижче по тексту відразу після згадування або на наступній сторінці. Громіздкі таблиці краще розміщувати в додатках.

Таблиці розташовують по центру, підписують вгорі по правому краю із зазначенням приналежності до розділу, підрозділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу, розділених крапкою. В кінці номера крапка не ставиться. Назву таблиці поміщають через тире після слова «Таблиця» і її номера.

Наприклад:

Таблиця 1.1 – Аналіз конкурентів

Обсяг продажу	Конкурент 1	Конкурент 1	Конкурент 1	Конкурент 1
1	2	3	4	5
Алюміній, тис. т.	2000	5000	2000	2000
Чавун, тис.т.	3000	7000	2000	2000

Якщо таблицю необхідно перенести на наступну сторінку, необхідно попередньо відразу після її заголовка вставити рядок з номерами стовпців. Потім таблицю розбивають і на новій сторінці починають з рядка з номерами стовпців. Над таблицею по правому краю слід розташувати текст «Продовження таблиці» і вказати номер таблиці.

На всі таблиці мають бути посилання у роботі, яке складається з слова «таблиця » (можна скроювати – ”табл.“) та її номера.

У таблицях можна використовувати одинарний інтервал, а розмір шрифту скоротити до 12 пт. або навіть до 10 пт. У всіх таблицях і рисунках повинні бути проставлені одиниці виміру.

3.7 Формули

Невеликі формули і ті, що не мають принципового значення можна розміщати по тексту.

Формули, які є особливо важливими чи довгими, краще поміщати на окремих рядках безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище та нижче кожної формули в такому випадку повинно бути залишено по одному вільному рядку.

Формули, на які доведеться посилатися надалі, слід пронумерувати, а ті, на які посилань не буде, нумерувати необов'язково. Нумерація здійснюється в межах розділу. Порядкові номери формул, які складаються з номера розділу та відокремленого крапкою порядкового номеру формули в розділі, позначаються арабськими цифрами в круглих дужках у правому куті рядка. Якщо номер не уміщається в одному рядку з формулою, його розташовують у наступному рядку нижче формули.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони приведені в формулі.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснень починається з абзацу словом ”де” без двокрапки.

3.8 Переліки

Переліки можуть бути маркованими або перелічуваними. В першому випадку для їх позначення використовуються спеціальні символи – маркери (тире, диск, коло, квадратик, то що). В другому випадку – літери української чи латинської абетки з дужками, або арабські цифри з дужками. Слід додержуватися одного й того ж стилю оформлення переліків упродовж всього тексту роботи.

Допускаються дворівневі переліки. Більший рівень вкладеності не рекомендується.

Переліки першого рівня друкують з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

3.9 Посилання

При написанні бакалаврської роботи студент обов’язково повинен давати посилання на джерела, які наводяться в роботі, або ідеї і висновки, на яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена бакалаврська робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування відомостей, дають необхідну інформацію про документ, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в бакалаврській роботі. Посилання в тексті бакалаврської роботи на джерела слід зазначати порядковим номером згідно з переліком посилань, що виділяється двома квадратними дужками, наприклад,…[1 – 7].

Допускається наведення посилань на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису відповідно до переліку посилань із зазначенням номера.

3.10 Використання числівників

Кількісні числівники записуються цифрами, якщо вони є багатозначними, і словами, якщо вони однозначні; наприклад: десять автомобілів (не: 10 автомобілів). Якщо при числівнику даються в скороченому позначенні одиниці величини, то такий числівник завжди записується цифрами, наприклад: 28 кг, 5 л і т.п. Після скорочень одиниць міри, довжини, маси, обсягу крапка не ставиться. При перерахуванні однорідних величин і відносин скорочене позначення одиниці величини ставиться тільки після останнього числа.

Порядкові числівники пишуться словами: сьомий, двадцять п'ятий, сто сорок перший. Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться, наприклад: у розділі 2, на рис. 9, у таблиці 6, і мають відмінкові закінчення, якщо вони стоять перед іменником, наприклад: 3-й раунд. Записані римськими цифрами порядкові числівники відмінкових закінчень не мають, наприклад ХХ століття.

3.11 Список використаної літератури

Список використаної літератури нумерується в основному в алфавітному порядку з дотриманням правил бібліографічного опису. Обов'язковими елементами бібліографічного опису літератури є:

• прізвище та ініціали автора (авторів)

• повна назва

• місце видання

• видавництво (назва періодичного видання)

• рік видання (але номер періодичного видання)

• кількість сторінок

Кількість сторінок книги вказується з маленької літери після цифр (1993. - 121 с.). Якщо використовувалася стаття, то вказується нумерація сторінок розташування цієї статті зі збірки або журналу. В даному випадку нумерація вказується з великої літери перед цифрами (№ 4. - С. 92-95.).

Не слід використовувати абзаци при нумерації списку літератури.