Етіотропні засоби

Останнім часом інтенсивно розробляється лікування, спрямоване на нейтралізацію збудників гепатиту. Але створити високоефективні противірусні препарати ще не вдалось.

Найбільшої уваги заслуговують препарати альфа-інтерферону. Інші фракції інтерферону - бета-інтерферон і гамма-інтерферон володіють переважно імуномодулювальними та антипроліферативними властивостями і значно меншою, ніж альфа-інтерферон, противірусною активністю.

Інтерферон, що виробляється в організмі чи вводиться ззовні, проникає у гепатоцити через спеціальні рецептори, число яких у різних осіб коливається. Тому індивідуальна ефективність інтерферонотерапії також суттєво різниться.

Лаферонотерапію вірусних гепатитів найкраще проводити за такими схемами:

• при гострому гепатиті В: внутрішньом'язове введення 1 млн МО (у тяжких випадках 2 млн МО) два рази на добу протягом 10 днів. Подібний курс може бути пролонгований до 2-3 тижнів залежно від клінічного статусу хворого або проводитися по 1 млн МО 2-3 рази на тиждень протягом кількох тижнів;

• при хронічному гепатиті В: внутрішньом'язове введення 5 млн МО 3 рази на тиждень 4-6 тижнів і більше. При значній гіпертермічній реакції за 20-30 хв. до введення лаферону прийняти 0,5 г парацетамолу, за необхідності приймання антипіретиків повторити через 2-3 год. після ін'єкції лаферону.

4 Вариант 1. ВІЛ інфекція,клінічна стадія 1, персистуюча генералізована лімфаденопатія

2. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник з родини Retroviridae, підродини Lentiviridae.

1 Імунологічні дослідження:

а) зниження в крові загальної кількості Т-лімфоцитів, особливо Т-хелперів нижче за 200 в 1мкл, Т-кілерів;

б) зниження співвідношення CD4⁺/CD8⁺ (до 0,5 – 0,3);

в) значне підвищення Ig A, G, E, D;

г) знижений хемотаксис лімфоцитів;

д) помірна поліклональна гіпергамаглобулінемія з підвищеним вмістом Ig G.

2 Вірусологічні методи (виявлення вірусної ДНК у полеміразній ланцюговій реакції):

а) імунофлуоресцентний (виявлення активності зворотної транскриптази);

б) електронна мікроскопія.

3 Серологічні методи (інформативні з 6-го місяця після інфікування):

а) імуноферментний та радіоімунний аналізи;

б) імуноблотинг («western-blot») підтверджує діагноз при виявленні АТ проти вірусних антигенів р41 та р110;

в) реакція нейтралізації антитіл;

г) реакції радіоімунної преципітації;

д) реакції прямої та непрямої імунофлуоресценції

3. Rp.: Tab. Zidovudini 0,3 N. 100

D.S. По 1 таблетці 3 рази на добу тривалий час.

Rp.: Caps. Indinaviri 0,4 N. 180

D .S. По 2 капсули 3 рази на добу за 1 годину до їди тривалий час.

Rp.: Amphotericini B 50000 ОД

D.t.d. N. 20

S. Розчинити в 5% розчині глюкози до 500 мл, вводити внутрішньовенно краплинно протягом 5-6 годин 2-3 рази на тиждень.

Rp.: Tab. Combiviri N. 100

D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу під час прийому їжі або без неї, тривалий час.

Rp.: Tab. Veramuni 0,2 N. 100

D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу тривалий час, протягом перших 14 днів приймати по 1 таблетці на добу.

Rp.: Caps. Sostivae 0,6 N. 100

D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу з їжею або без неї тривалий час.

Rp.: Saquinaviri 0,2

D.t.d. N. 100 in caps.

S. По 2 капсули двічі на добу тривалий час, приймати через 2 години після їди.

Rp.: Tab. Nelfinaviri 0,25

D.t.d. N. 100

S. По 1 таблетці два рази на добу під час прийому їжі тривалий час.

Rp.: Caps. Caletrae N. 100

D.S. По 3 капсули двічі на добу під час прийому їжі тривалий час.

Rp.: Sol. Immunofani 0,005 % 1 ml

D.t.d. N. 5 in amp.

S. Внутрішньом’язово по 1 мл 1 раз на 3 дні тривалий час.

Rp.: Sol. Cycloferoni 12,5 % 2 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. По 2 мл внутрішньом’язово 1-, 2-, 4-, 6-, 8-, 11-, 14-, 17-, 20-, 23-й дні від початку лікування.

2. А. Опортуністичні інфекції

2. Бактеріальні інфекції у дітей віком, молодше 13 років: множинні чи рецидивуючі.

3. Кандидоз трахеї, бронхів або легенів.

4. Кандидоз стравоходу.

5. Кокцидіомікоз: поширений або позалегеневий.

6. Криптококоз: позалегеневий.

7. Криптоспоридіоз з діареєю тривалістю перебігу більше  місяця.

8. Цитомегаловірусна інфекція у хворих, термін перебігу якої понад один місяць, з ураженням внутрішніх органів, крім печінки, селезінки чи лімфатичних вузлів.

9. Цитомегаловірусний ретиніт із втратою зору.

10. Герпетична інфекція з хронічними виразками, що не виліковуються протягом одного місяця, або з ураженням бронхів, легень, стравоходу у пацієнтів віком більше місяця.

11. Гістоплазмоз поширений або позалегеневий.

12. Ізоспороз з діареєю, яка продовжується понад один місяць.

13. Інфекції, викликані M. kansasii: поширені або позалегеневі.

14. Легеневий туберкульоз у дорослих або дітей старше 13 років.

15. Позалегеневі форми туберкульозу.

16. Інші захворювання, спричинені мікобактерією (крім M. tuberculosis): поширені або позалегеневі.

17. Пневмонія, спричинена Pneumocysta carinii (пневмоцистна пневмонія).

18. Повторні пневмонії.

19. Прогресуюча множинна лейкоенцефалопатія.

20. Сальмонельозна септицемія, рецидивуюча (крім спричиненої S. thyphy murium).

21. Токсоплазмоз мозку у пацієнтів віком понад 1 місяць.

 Б. Інші хвороби