6.4 Розробка технологічно-конструктивних рішень для застосування визначеної підгрупи крана.

Конструктивні рішення є технологічні при вибраній схемі виконання робіт, якщо монтажні моменти елементів приведені у відповідність до монтажних моментів які забезпечує кран, при найменш можливій їх кількості.

Для забезпечення такої відповідності застосовують графічний метод. На графіку (рис.6.1) для призначеної підгрупи крана відкладають по осі ординат монтажні ваги елементів, які можуть бути застосовані на даному об'єкті і визначають допустимі вильоти стріли для монтажу елементів. За визначеними параметрами Q-L виконують збільшення (укрупнення) елементів за довжиною рис. 9.1.

Рис. 6.5 Укрупнення елементів.

Для кінцевого конструктивного рішення визначаються показники: К_рів^; К_ук; К_ван..

7. Визначення обсягів робіт для застосування комплекту стрілових кранів

Визначення обсягів робіт для комплекту стрілових кранів у курсовому проекті виконується графічно. На рисунок із нанесеними вантажними характеристиками прийнятих кранів різних розмірних груп, по осі ординат відкладаються значення загальних мас монтажних елементів і-го типу (одного типорозміру) Q_i рисунок 7.1. З точок, що відповідають значенням мас Q_i проводиться прямі паралельні осі абсцис. Точки перетину ліній Q_i- Q_i з кривими вантажопідйомність-виліт стріли (Т₁, …, Т_m) відповідають межам (L_min, L_s, s=1, …, m) в яких кран з вантажною характеристикою (к₁, .., к_m) може виконувати монтаж елементів масою Q_i.

Рис. 7.1 Визначення розподілу монтажних елементів по кранах; а, б, в – елементи масою Qi монтаж яких виконує відповідно кран з вантажною характеристикою k₁, k_s, k_m.

При визначенні обсягів робіт межами вильотів для монтажу елемента і-го типу кожним краном є:

• з права точка перетину прямої Q_i- Q_i з кривою вантажопідйомність-виліт стріли (k_s);

• з ліва точка перетину прямої Q_i- Q_i з кривою вантажопідйомність-виліт стріли крана попередньої розмірної групи по графіку.

За визначеними межами вильотів по кожному крану визначають елементи і-го типорозміру, монтаж яких він виконує. Результати заносяться в таблицю 7.1.

Обсяг монтажних робіт по кожному крану комплекту

Таблиця 7.1

№	Марка елемента	Монтажна маса, т	Необхідний виліт гака, м	Марка крана, який монтує елемент
1	2	3	4	5

На плані фундаментів показують елементи які монтує кран кожної групи.

8. Розробка організаційно-технологічні рішення влаштування стрічкових фундаментів з використанням універсальних машин

У курсовому проекті розробляється організаційно-технологічне рішення влаштування земляної споруди та фундаментів в комплексі. Забезпечити ритмічний потік виконання окремих процесів розробки траншеї (виїмки) під фундаменти і влаштування фундаментів у ній можна при умові, що терміни або інтенсивність розробки траншеї і влаштування фундаменту одинакові, тобто:

8.1

або

8.2

де, Т_р; I_р - тривалість і інтенсивність процесу розробки траншеї (виїмки) до проектної відмітки; Т_м; I_м - тривалість та інтенсивність процесу зведення фундаментів.

Якщо при виконанні комплексного процесу зведення стрічкових фундаментів у траншеї інтенсивність розробки екскаватором земляної споруди менша інтенсивності монтажу подушок краном.

8.3

час зміщення початку роботи для крана складе:

8.4

де І^п_м.кр, І_роз - інтенсивність відповідного монтажу подушок на 1м.п. траншеї краном, розробки екскаватором 1м.п. земляної подушки:

8.5

де L – довжина траншеї, м; T^п_м.кр – тривалість монтажу подушок краном; Т_роз – тривалість розробки земляної споруди; L^кр_роб.з; L^ео_роб.з – довжина робочої зони відповідно крана та екскаватора, м.

Довжина робочої зони для крана приймається як величина небезпечної зони. Небезпечна зона встановлюється лише для кранів при виконанні будівельно-монтажних робіт. Межа небезпечної зони визначається відстанню по горизонталі від місця можливого падіння вантажу до гаку крана.

Для стрілових самохідних кранів з дизель-електричним, дизель-гідравлічним приводом, а також кранів з механічним приводом, оснащеним додатковим пристроєм утримуючим від падіння стрілу крана, границя небезпечної зони при обертанні крана на 360⁰ визначається наступним чином: при висоті підйому вантажу h до 4м L_нб = 2,2м, до 6м L_нб = 2,8м, до 10м L_нб = 4,3 (L_нб = 0,3h+1), але не менше габариту підіймаємого вантажу (рис. 3.7)

Рис. 3.7 Схема визначення небезпечної зони

де L_max – максимальний виліт стріли, м; l – габарит вантажу, м; L_нб – довжина небезпечної зони, м; h – висота підйому вантажу, м; L_роб.з – довжина зони, м.

Обмеження зони обслуговування кранів (поворотом, переміщенням, зміною вильоту гака) виконується шляхом встановлення кінцевих вимикачів на відповідних механізмах (з врахуванням гальмівного шляху). При неможливості обмежити зону обслуговування кранів кінцевими обмежувачами встановлюються лише попереджувальні знаки.

При

8.6

час зміщення для крана:

8.7

При виконанні заданого обсягу робіт комплектом екскаватор (1 шт) плюс кран (крани) і при тривалості монтажних робіт, що є більшою за тривалість розробки траншей, розрахунок часу і обсягів робіт на яких використовується екскаватор на сумісних процесах, можна виконати у такій послідовності:

1. Тривалість використання екскаватора на сумісних процесах (монтажі) у комплекті екскаватор + кран рекомендується визначати за формулою:

8.8

при умові, що:

8.9

де: Т_м – тривалість монтажу всіх елементів на ділянці (об’єкті) одним краном; Т_м^ео – тривалість монтажних операцій на ділянці (об’єкті) для екскаватора; Т_роз – тривалість розробки ділянки траншеї (виїмки), об’кта; Т_зр – тривалість підготовчо-заключних операцій пов’язаних з додатковим переміщенням машин у межах об’єкту, для виконання сумісних процесів; Т_пз – час необхідний для заміни робочих органів.

Відсоток використання екскаватора на монтажі (Е_ком) можна визначити за формулою:

8.10

де ТР_роз – трудомісткість використання земляних робіт.

2. Трудомісткість робіт, яку повинен виконати екскаватор на суміжному процесі на ділянці (об’єкті):

8.11

де ТР_м^ео, ТР_м –трудомісткість монтажу відповідно екскаватора всіх елементів на ділянці (об’єкті).

3. Для заданої земляної споруди визначаються захватки виконання робіт. Послідовність захваток пропонується призначати на плані від середини до країв починаючи з несучої стіни. Така схема дозволить забезпечити фронт робіт екскаватору при вивільненні його на попередній захватці.

Варіанти розподілу обсягу монтажних робіт (Т_м) між екскаватором та краном:

8.12

де ТР_м - трудомісткість монтажних робіт на ділянці (об’єкті); ТР_м^бп - трудомісткість монтажу стінових блоків; ТР_м^п - трудомісткість монтажу подушок.

1.Варіант.

Екскаватор виконує наступні роботи:

• розробка земляної споруди Т_роз;

• монтаж подушок ^Тп_{м ео};

• монтаж блоків Т^бп_{м ео}

Кран виконує – монтаж блоків Т^бп_{м кр}

Тривалість використання на монтажі блоків:

• Екскаватора: Т^бп_{м ео} = Т^бп_м – Т_проз - Т^п_м

• Крана: Т^бп_{м кр} = Т^бп_м –Т^бп_{м ео}

Кількість рядків (длоків), які змонтують:

Екскаватор Х_ео = Х (Т^бп_{м ео}/Т^бп_м)

Кран Х_кр = Х(Т^бп_{м кр}Т^бп_м) де Х – загальна кількість рядів (блоків)

2.Варіант.

Екскаватор виконує:

• розробку земляної споруди Т_роз;

• монтаж блоків Т^бл_{м ео}

Кран виконує: - монтаж подушок Т^п_{м кр};

Монтаж блоків Т^бл_{м кр}.

Тривалість використання екскаватора на монтажі блоків:

8.13