МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту

Затверджено на засіданні кафедри будівельного виробництва Протокол № 9 від 16.03.2016р

Львів 2016

Розробка технології будівельних процесів, зведення будівель та споруд. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу «Розробка технології будівельних процесів, зведення будівель та споруд»./ Укл І.Б. Мудрий, І.Д.Іванейко,. Львів: НУЛП, 2016. - 25 с

Укладачі:	І.Б. Мудрий, к.т.н. ст.вик. І.Д. Іванейко, к.т.н., доц. .
Рецензенти:	Я.Й. Коцій, к.т.н., доц. А.І. Гавриляк к.т.н., доц.

Зміст

1.Проектування січень фундаментів
2. Проектування земляних споруд
3.Підрахунок обсягів виконання робіт
4. Калькуляція затрат праці та заробітної плати
5. Вибір стрілового крану
5.1 Визначення монтажних параметрів конструктивних елементів.
5.2 Визначення критичних елементів
6. Зміна конструктивних рішень з урахуванням показників монтажної технологічності
6.1 Визначення підгрупи вибраного крана для монтажу.
6.2 Визначення критичних елементів
Визначення граничної підгрупи крана, який може бути застосований на об’єкті
7. Визначення обсягів робіт для застосування комплекту стрілових кранів
8. Розробка організаційно-технологічні рішення влаштування стрічкових фундаментів з використанням універсальних машин
9. Техніка безпеки при виконанні робіт
10. Розрахунок техніко-економічних показників проекту
Додатки
Література

1.Проектування січень фундаментів

Глибина закладання фундаментів визначається виходячи з умов:

• глибини промерзання;

• глибини закладання підошви фундаменту від підлоги підземних приміщень;

• глибини закладання підошви фундаментів.

1) Глибина промерзання: розрахункова величина сезонного промерзання (d_f), визначається для суглинків за формулою:

df = Rn  dfn

(1.1)

де: d_f - нормативна глибина промерзання суглинків (додаток 1); R_h – коефіцієнт теплового режиму у споруді (додаток 2).

Для інших видів ґрунтів розрахункова глибина промерзання визначається як:

df = Rh  dfn  Kгр

(1.2)

де, d_fn, R_h – див. формулу 1.1; К_гр – коефіцієнт переходу від глибини промерзання суглинків до даного виду ґрунту, для:

• супісі, дрібних та пилуватих пісків К_гр = 1,22;

• пісків гравелистих, крупних і середньої крупнисті К_гр = 1,48.

Відмітка глибини промерзання:

(1.3)

де, H_f – відмітка глибини промерзання; H_пл. – відмітка поверхні планування;

2) Глибина закладання від підлоги підземних приміщень: відмітка підошви фундаментного блока рекомендується заглиблювати нижче підлоги технічного підпілля або підвалу не менше ніж на 40 см:

(1.4)

де, H_фб.- відмітка підошви фундаментного блока; H_п.п.- відмітка підлоги технічного підпілля або підвалу.

3) Глибина закладання підошви фундаменту: відмітка закладання підошви фундаменту повинна бути:

(1.5)

де H_роз.- відмітка закладання підошви фундаменту; H_н.г.- відмітка поверхні несучого ґрунту; H_min- мінімально допустима відмітка закладання підошви фундаменту.

Відмітка закладання підошви збірних фундаментів:

(1.6)

де H_опир.- відмітка з якої виконується розкладка блоків; h_блок – висота фундаментного блока; h_под – висота фундаментної подушки; k – кількість блоків, яка забезпечує відмітку закладання підошви фундаменту не більшу ніж H_min:

(1.7)

У збірних стрічкових фундаментах застосовуються:

- блоки за ГОСТ 13579-78 висотою 0,6 м;

- подушки за ГОСТ 1350-85 висотою:

- 0,3 м при подушках шириною від 0,6 до 1,6 м;

- 0,5 м при подушках шириною від 2,0 до 3,2 м.

2. Проектування земляних споруд

Об’ємно-планувальне рішення земляної споруди визначається обсягом і рівнем складності виконання робіт, виходячи з вимог:

• техніки безпеки;

• розміщення конструкцій;

• ширини ковша землерийної машини.

Дозволяється виконання вертикальних стінок земляної споруди без кріплень у незв'язних і у не промерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд на глибину:

1 м - насипних , піщаних і крупно уламкових ґрунтах;

1,25 м – у супісях;

1,5 м – у суглинках.

В інших випадках повинні бути запроектовані укоси, величина закладання яких визначається (рис. 2.1) за формулою:

bук = h  m

(2.1)

Рис.2.1 Схема закладання укосу

де: b_ук – величина закладання укосу, м; h - глибина земляної споруди, м; m – модуль скосу й залежить від глибини та виду ґрунту (додаток 2.1).

Розмір земляної споруди, який приймається в проекті, повинен забезпечувати розміщення конструкцій і механізоване виконання робіт із забивання паль, монтажу фундаментів, влаштування ізоляції, водонакопиченню і водовід відливу та інших робіт, а також можливості пересування людей у “пазусі”.

При необхідності пересування людей у пазусі відстань між поверхнею укосу і боковою поверхнею споруджуваної у виїмці конструкції (крім сипучих основ трубопроводів, колекторів і т.п.) повинна бути не менше 0,6 м (рис. 2.2).

Мінімальна ширина траншей повинна прийматися у процесі найбільше з числа величини, які задовольняють вимогам:

• під стрічкові фундаменти і інші підземні конструкції – повинна включати ширину конструкції з врахуванням опалубки, товщини ізоляцій і кріплень з додаванням 0,2 м з кожної сторони (рис.2.2);

Рис.2.2. Схема визначення мінімальної ширини траншеї.

- розроблюваних одноківшовими екскаваторами – не менше ширини ріжучої кромки ( b_k ) з додаванням 0,15 м у пісках і супісях, 0,1 у глинистих ґрунтах; 0,4 в розпушених скельних і мерзлих ґрунтах (додаток 4).