Методичні рекомендації

до СПРС

з дисципліни"Техніка лабораторних робіт″

для спеціальності 5.12010201 "Лабораторна діагностика"

Тема: ″Буферні розчини.Фізіологічна роль буферних систем в організмі. ″

Кількість годин - 4

Викладач ТЛР та біохімії

вищої кваліфікаційної категорії,

викладач-методист Терентьєва О.А.

1. Актуальність теми

Організм можна визначити як фізико-хімічну систему, яка існує в навколишньому середовищі в стаціонарному стані. Саме ця здатність живих систем зберігати стаціонарний стан в умовах безупинно мінливого середовища й обумовлює їх виживання. Для забезпечення стаціонарного стану у всіх організмів - від морфологічно найпростіших до найбільш складних - виробилися різноманітні анатомічні, фізіологічні та поведінкові пристосування, що служать одній меті - збереження сталості внутрішнього середовища.

Ця динамічна постійність внутрішнього середовища (крові, лімфи, тканинної рідини) і стійкість основних фізіологічних функцій (кровообігу, дихання, терморегуляції, обміну речовин і т.д.) організму людини і тварин називають гомеостазом.

Цей процес здійснюється переважно діяльністю легень і нирок за рахунок дихальної та видільної функції. В основі лежить збереження гомеостазу кислотно-основного балансу.

В результаті метаболізму білків утворюються нелетучих кислоти, такі як сірчана і фосфорна. Щодня при нормальному харчуванні тільки за рахунок продукції нелетучих кислот виробляється близько одного ммоль/л іонів водню на кожен кілограм маси тіла. Для нормальної життєдіяльності більшості клітин необхідні досить вузькі межі рН (6.9 - 7.8), і організм змушений постійно здійснювати нейтралізацію утворених кислот. Цей процес виконують буферні системи, які зв'язують надлишок іонів водню і контролюють їх подальші переміщення в організмі. Регенерація буферних систем відбувається в нирках, де іони водню виводяться з сечею. Коли функція нирок не порушена, організму легко вдається підтримувати оптимальну для себе рН – 7,4.

1. Навчальна мета

Знати:

1. Фізико-хімічні характеристики розчинів, їх класифікацію.

2. Способи вираження складу розчинів.

3.Розчини точної та приблизної концентрацій. Розрахунки та приготування розчинів кислот, солей, лугів приблизної концентрації.

4. Використання таблиць для визначення складу розчинів за густиною.

5. Правила зберігання розчинів кислот, солей, лугів.

6.Розрахунки і приготування розчинів точної концентрації (молярної концентрації і молярної концентрації еквівалента).

7.Техніка приготування розчинів точної концентрації із фіксаналів (стандарт-титрів), за точною наважкою, за приблизно взятою наважкою; приготування розчинів точної концентрації кислот із концентрованих.

8. Визначення густини розчинів, робота з ареометром та циліндрами.

9. Буферні розчини, їх приготування (фосфатний, ацетатний, гідрокарбонатний буфери). Фізіологічна роль буферних систем в організмі.

10. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці під час роботи з концентрованими кислотами та лугами тощо.

Уміти

1. Визначати густину розчину.

2. Готувати розчини кислот, солей, основ приблизної концентрації.

3. Готувати розчини точної концентрації із фіксаналів, за приблизно взятою наважкою, з концентрованих кислот.

4. Робити розрахунки для приготування буферних розчинів.

5. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці під час роботи з концентрованими кислотами та лугами тощо.