Лекція 1
Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
Предмет економічної теорії та еволюція у його визначенні різними школами.
Функції економічної теорії.
Методи економічної теорії.
Економічні закони та економічні категорії.
Завдання на СРС: етапи розвитку економічної думки; поняття економічних законів і економічних категорій; сутність і критерії економічного прогресу.
1. Предмет економічної теорії та еволюція у його визначенні різними школами.
Як кожна дитина, політична економія
почала формуватися задовго до її народження.
Пол Самуельсон
Глибоке розуміння суті сучасних економічних теорій потребує з’ясування джерел їхнього зародження й розвитку. А знання сучасних економічних теорій дає змогу розуміти й формувати економічну політику держав, в основу якої завжди беруться ті чи ті економічні теорії. Чому, наприклад, економічно розвинуті країни у своїй економічній політиці перейшли від кейнсіанських рецептів до неокласичних теорій? Як формувалась економічна політика в колишньому СРСР? Якуекономічну політику проводять зараз пострадянські країни, зокрема Україна? Які теорії лежать в її основі?
Економічні проблеми торкаються нас усіх. Ніхто не лишається байдужим до таких категорій, як заробітна плата, податки, безробіття, інфляція тощо. І якщо економічно неосвічені люди сприймають ці категорії інтуїтивно, то професіонали мають не тільки глибоко розуміти їхню суть, а й знати історію виникнення й розвитку з тим, щоб впливати на економічну політику сьогодення.
Отже, в рамках цього курсу ми поступово: вивчимо цілі та важливіші поняття загальної економічної теорії, а також загальні основи економічного розвитку суспільства, розглянемо основи теорії ринкової економіки у порівнянні з іншими економічними системами, з'ясуємо економічну поведінку виробників, обговоримо економічну політику держави та закінчимо розглядом економічних основ та тенденцій розвитку світогосподарських зв’язків.
Якою б розмаїтою не була людська діяльність, вона повинна мати власну основу. Такою основою є економічне життя суспільства, тісно пов'язане з потребами та інтересами людей.
Найдавніші відомі джерела економічної думки відносяться до літератури Стародавнього Єгипту ("Повчання гераклеопольського царя своєму синові" – 22 ст. до н.е., "Вислів Іпусера" – 18 ст. до н.е.). Перші спроби теоретично осмислити економічний устрій суспільства було зроблено у працях Ксенофонта (430-335 р. до н.е.), Платона (428-348 р. до н.е.) Аристотеля (384-322 р. до н.е.). У стародавні часи знання про економіку існували як опис організації господарства та маєтку рабовласника. У перекладі з грецької слово "економіка" означає "мистецтво ведення домашнього господарства" ("ойкос" – дім, домашнє господарство; "номос" – вчення, закон).
В економічній науці досить часто використовується народна мудрість. Наприклад, поради починаючому торговцю містяться у китайських прислів’ях:
• «Не бійся, що не знаєш товару: треба тільки порівняти його з іншим»; • «У лісі не торгують дровами, на березі озера -- рибою»; • «Продавець гарбуза не каже, що гарбуз гіркий, продавець вина не говорить, що вино розведене».
Подальший динамічний розвиток економіки, пов'язаний з капіталістичним перетворенням ринку, призвів до того, що на ринку все більшого значення набували кредит, комерція, підприємництво. Виробництво, що є джерелом товарів і благ узагалі, було або феодальним, або дрібнотоварним. Комерціалізація ставала провідною силою становлення капіталізму. Цьому сприяли в той період багато факторів середньовіччя:
первісне нагромадження капіталу;
великі географічні відкриття;
колонізація країн;
революція цін через розграбування золота колоній;
розширення міжнародної торгівлі;
протекціоністська політика.
Промисловцями ставали купці, що підкоряли раніше незалежних ремісників. Виникає розсіяна мануфактура, а на її основі пізніше створюється централізована мануфактура, фабричне виробництво. Поступово капіталістичні виробничі відносини виникають і в сфері виробництва. Стають промисловцями і деякі кустарі, ремісники. Усе це вимагало якісного стрибка економічної думки, знань, науки, або створювало соціальне замовлення на економічну науку. Буржуазія, що народжувалася, мала потребу в новій економічній ідеології, що повинна її захищати.
З'являються перші спеціальні економічні добутки, що поклали початок загальноекономічній науці. Але до 17 століття економічна теорія як самостійна наука так і не виникає. У 1615 році з'являється спеціальна назва загальноекономічної науки – політична економія. Цим терміном ми зобов'язані Монкрет’єну, трактат якого французькою називався «Економі політік»; цяназва зберігалася єдиною протягом трьох століть, і до сих пір йдуть дебати з приводу точного формулювання фундаментальної економічної науки саме таким чином - політична економія.
Таким чином, економіка як наука, як систематизоване знання про суть господарської діяльності виникає в період становлення капіталізму.
