4. Джерела господарського процесуального права.

Джерелом господарського процесуального права є нормативно-правові акти, які вміщують правові норми, що регулюють господарське судочинство. Первісним джерелом господарського процесуального права як і системи права, взагалі, є Конституція України. Конституційні норми, зокрема, визначають стан суду як органу, що здійснює правосуддя, правовий стан судді; закони України — про організацію та діяльність судової влади, зокрема “Про судоустрій України”, “Про статус суддів” та ін. Господарське процесуальне право має виокремлені джерела, які містять норми організації, що закріплюють систему судів, процесуальні норми, спеціальні процесуальні норми, які містяться в законах матеріально-правового характеру. В першу чергу, це Закони України “Про господарські суди”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Господарське процесуальне право — право кодифіковане, таким нормативним правовим актом є Господарський процесуальний кодекс України. Закон України “Про судоустрій України” і Господарський процесуальний кодекс України становлять основу господарського процесуального законодавства.

5. Господарське процесуальне права як наука, навчальна дисципліна та галузь права.

Наука господарського права досліджує історію становлення та розвитку сис­теми правового регулювання й охорони господарських відносин в Україні й за кордоном, виявляє основні тенденції та закономірності, прогалини і колізії у господар­ському законодавстві та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні на­укові методи: аналізу, синтезу, історичний, евристичний, синергетичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий, а також інші.

Об’єктом дослідженнягосподарського права як науки є правове забезпечення суспільних відносин у сферіорганізації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарське право як навчальна дисципліна - це сукупність знань і нави­чок правового регулювання господарської діяльності та використання відповід­них правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юри­дичної діяльності.

Навчальна дисципліна «Господарське право» ґрунтується на надбаннях господарсько-правової науки (щодо історії становлення, правових засобів функціонування господарського права, тенденцій його розвитку та вдоскона­лення тощо), передбачає аналіз і вивчення основних засад правового регулю­вання господарських відносин і практики застосування актів господарського законодавства.

Отже, предметомвивченнягосподарського права якнавчальної дисципліни, що викладається у вищих навчальних закладах, є система норм господарського права та законодавства, юридична практика й наукові надбання у цій сфері.

Обсяг і зміст господарського права як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки (для нотаріусів, суддів, слідчих - у загальному вигляді, для юрисконсультів, адвокатів-господарників, суддів господарських судів - макси­мально широко).

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис забезпечить майбутнім правникам глибинне підґрунтя для збагачення загальної юридичної культури та уможливить розуміння ними сучасної правової системи України.

Метою навчальної дисципліни „Господарське право” є оволодіння комплексними знаннями та формування стійких умінь і практичних навичок щодо використання та застосування норм права, які регулюють відносини у сфері господарювання задля впровадження відповідного належного суспільного господарського порядку в цій галузі.

Складовими мети є:

• освітня (навчальна)– сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста у галузі господарського права;

• розвиваюча– формувати та розвивати правові знання студентів у сфері господарського права, навички самостійного аналізу проблем у галузі господарського права, уміння використовувати отримані знання та застосовувати відповідні навички при оцінці конкретної ситуації та вирішенні завдань у цій галузі;

• виховна– формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість та правову культуру, професійні та особисті якості; сприяти затвердженню принципу верховенства права у господарських відносинах, гармонічному поєднанню приватно-правових та публічно-правових норм у системі правового регулювання господарської діяльності.

Господарське право має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Завдання вивчення навчальної дисципліни “Господарське право” передбачають досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, при якому він повинен знати:

1) на понятійному рівні: основні поняття та категорії господарського права й законодавства;

2) на фундаментальному рівні: основні наукові концепції, теорії тощо, які стосуються розуміння та змісту тих чи інших інститутів господарського права;

3) на практично-творчому рівні:основні методики тлумачення та застосування норм господарського права, а так само основи методології науково-дослідницької діяльності у сфері господарського права.

Успішна навчальна та науково-творча діяльність має характеризуватися наступними рисами: використання усього арсеналу навчальної методології, а також методології наукового пізнання державно-правової дійсності.

При визначенні методологічних засадпізнаннявихідними виступили фундаментальні ідеї та досягнення провідних науковців, а також об’єктивні умови та потреби дослідження.

З метою найбільш повного методологічного забезпечення пізнання слід спиратися на такі принципи: сцієнтизм, додатковість, однозначність тлумачення, багатофакторність, кореляція.

Крім того, автори дійшли висновку про необхідність використання ряду наукових підходів: ціннісно-орієнтаційного, науково-пізнавального, системно-структурного, структурно-функціонального, багатоаспектного, комплексного.

Методи пізнання поділяються на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові.

Серед філософських методів слід виділити діалектику та синергетику. Загальнонаукові методи репрезентують аналіз і синтез, індукція й дедукція та ін.

Серед методів спеціальних наук виокремлюються статистичні, соціологічні, математичні, кібернетичні тощо. Власне, спеціальні правові методи, як одні з найважливіших, об’єдналися довкола формально-юридичного та порівняльно-правового. Застосування першого з них надає можливість визначити певні правові поняття, охарактеризувати їхні ознаки, провести наукову класифікацію та систематизацію, тлумачити окремі положення тощо. Використання другого дозволяє зіставити різні елементи права - певні принципи та норми, закріплені державою, а також правовідносини, порівняти їх зміст та сутність і т. д.

Активне застосування такого методологічного комплексу навчально-наукового пізнання набуває неабиякого значення для усвідомлення співвідношення парадигми, принципів, інститутів та норм українського права і права зарубіжних країн; критичного ставлення до доктринальних й нормативних положень; творчого характеру засвоєння, а рівно і продукування нових знань з дисципліни. Формуванню таких рис сприятиме ознайомлення і дослідження актуальних та дискусійних питань господарського права, зокрема, проблем, пов’язаних із новелізацією вітчизняного законодавства, його інтеграції в загальнонаціональну правову систему, а також уніфікації у світлі європейської та всесвітньої інтеграції.

Структура навчальної дисципліни „Господарське право” складається іззагальноїтаособливоїчастин.

Загальначастина включає теми: „Господарське право та законодавство”, „Правове регулювання державного впливу на господарську діяльність”, „Юридичні засади обмеження монополізму й захисту від недобросовісної конкуренції”, „Загальна характеристика суб`єктів господарювання”, „Правовий статус окремих видів суб’єктів господарювання”, „Майнова основа господарювання”, „Господарські зобов’язання”, „Господарський договір”, „Відповідальність суб’єктів господарювання”, „Правове регулювання банкрутства”.

До особливоїчастини входять теми: „Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності”, „Правове регулювання фінансової діяльності”, „Особливості правового регулювання окремих видів господарських відносин”, „Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”, „Захист прав суб’єктів господарювання”.

У цілому, навчальна дисципліна „Господарське право” має міждисциплінарні зв’язки з такими навчальними дисциплінами як, „Цивільне право”, „Правові основи підприємницької діяльності”, „Господарський процес” тощо.