2.1 Електронний каталог в аібс, його місце

Сьогодні ЕК перетворилися в потужні інформаційні системи щодо забезпечення роботи бібліотек (АБІС) і виконують широке коло завдань. Кожен користувач зазвичай бачить лише частину можливостей ЕК в залежності від того, які завдання вирішуються їм за допомогою цього каталогу. Користувач-читач зазвичай знайомий через web-сполучення з власне бібліотечним каталогом в електронному вигляді, що дозволяє в більш зручній обстановці швидко знайти і, можливо, замовити до видачі видання, які зацікавили читача. [11] Співробітники відділу комплектування застосовують програми ЕК для дослідження книговидачі (наприклад, навчального процесу), замовлення нових видань, продовження підписки, каталогізації та реєстрації нових надходжень, різних видів звітності. Співробітники відділу видачі ведуть за допомогою ЕК картотеку читачів, отримують і обробляють замовлення на літературу, свої завдання вирішує керівництво бібліотеки тощо. [24]

Перший крок у комплексному запровадженні спеціалізованих інноваційних інформаційних технологій у бібліотечній діяльності зробили в 1999 р. спеціалісти компанії “Kapito Communications”, які створили для бібліотечного союзу Хороунеуа (Нова Зеландія) автоматизовану бібліотечну інформаційну систему (АІБС) під назвою “Koha”. [5] У січні 2000 р. було проведено її першу інсталяцію. Історія АІБС бере початок від 1970-1980 рр., коли для обліку фондів слугували каталоги – саме для їхньої автоматизації і почали використовувати комп’ютерні технології. Наприкінці 1980-их рр., зі створенням нових операційних систем та веб-технологій розробники АБІС запропонували розширений функціонал, використовуючи мережу Інтернет.

Сьогодні до продукування нових АБІС активно долучаються вітчизняні виробники, зокрема фахівці науково-дослідного інформаційно-комп’ютерного центру Національного університету внутрішніх справ, які у 1999-2000 рр. розробили автоматизовану інформаційно-бібліотечну систему UniLib. Застосовуючи як новітні типові бібліотечні, так і сучасні комп’ютерні технології, UniLib ефективно функціонує в бібліотеках будь-якого типу. [11] Її вирізняють простота використання, повнота функціональних можливостей, орієнтація на безкоштовне програмне забезпечення, застосування сучасних методологічних та технічних досягнень. UniLib гарно опрацьовує літературу (створює бібліографічні описи найвищого рівня деталізації), обслуговує читачів (є функції заповнення електронних формулярів, замовлення та видавання літератури з використанням штрих-кодів на читацьких квитках і виданнях. ведення статистики, контроль сервісу), виконує довідково-інформаційне обслуговування (пошук в ЕК за скороченою кількістю полів, за всіма та спеціальних пошук, збереження результатів пошуку в документі, створення бібліографічних покажчиків) та адміністрування системи (управління видами та типами користувачів, ресурсів, налаштування системи тощо). [5]

Головним елементом традиційної АБІС звичайно стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет. Завдяки САБ (система автоматизації бібліотек. основна складова частина АБІС) забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також інформаційно-пошукова мова ЕК. Використовувані системи індексування при розробці електронної бібліотеки істотно відрізняються від застосовуваних у традиційних АБІС. Наприклад, індексування повних текстів дозволяє знаходити не тільки сам текст, але й шукані частини тексту. [20] АБІС звичайно складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, що взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувацьких інтерфейсів (один для читачів, другий для персоналу).

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

• придбання фондів (замовлення, виставлення рахунків та отримання);

• каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);

• обіг (видача/повернення примірників читачам);

• періодику (відстеження журналів та газет);

• OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів. [5]

Таким чином, ЕК розвивається від локальних до інтегрованих мереж. Створення онлайн електронних каталогів дозволяє українським користувачам мати доступ до будь-яких документних фондів країни та світу незалежно від місцезнаходження перших та других, й у свою чергу відкриває їх для іноземних споживачів.