Харківська державна академія культури

Кафедра бібліографознавства та інформаційно-бібліотечної діяльності

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з курсу «бібліотечні інформаційно-пошукові системи»

на тему «електронні каталоги: сутність, організація, використання»

Студентки 2 курсу Данилової Ю.А.

Напрям підготовки: бакалавр

Керівник: Сєдих В. В., кандидат

педагогічних наук, доцент

Національна шкала_________________________

Кількість балів___________________

Оцінка ECTS___________________

Члени комісії_________________________________

_________________________________

_________________________________

Харків 2016

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ……..7

1.1 СТАНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ…………………………………………………………………7

1.2 ПОНЯТТЯ «ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ» ТА ЙОГО СИНОНІМІЧНИЙ РЯД………………………………………………….9

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ ЯК ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА………………………………………………13

2.1 ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ В АІБС, ЙОГО МІСЦЕ…………13

2.2 ФУНКЦІЇ ТА ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ..15

2.3 КОМУНІКАТИВНИЙ ФОРМАТ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ………………………………………………………………16

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ В БІБЛІОТЕКАХ…………………………………………………………..21

3.1 ПОЗИТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ………………………………………………………………21

3.2 ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЕК……22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...26

Список використаних джерел

Актуальність. Інформатизація суспільства впливає на всі сторони громадського життя. На сьогодні прогрес людства неможливий без максимального використання інформації в усіх її проявах. Ось і сучасна бібліотека, яка становиться ще більш складною системою, яка складається з традиційних та інноваційних інформаційних підсистем. Важливу роль серед них грає саме електронний каталог – найунікальніший серед інших сучасних бібліотечних інформаційно-пошукових систем. Лише ЕК відкриває швидкий та якісний доступ до інформації, відповідає майже всім вимогам ідеальної форми бібліотечних каталогів, тому і майбутнє бібліотечної каталогизації пов’язане з розвитком, поширенням та вдосконаленням ЕК. Це перший машиночитувальний каталог, який працює автоматично, у режимі реального непосереднього доступу до використання читачем. Без нього неможливо уявити сучасну комп’ютеризовану бібліотеку. Для України дуже важливо дослідити та удосконалити технологію організації та використання електронних каталогів, бо світ вступив в електронно-інформаційну еру та популярність використання ЕК зростає з кожним днем.

Мета полягає у дослідженні особливостях відображення документів в електронних каталогах.

Об’єктом курсової роботи є електронна каталогізація.

Предмет – сутність, технології організації та використання електронних каталогів.

Відповідно до просунутої мети є такі завдання:

• визначити поняття «електронний каталог»;

• виявити функції та вимоги, що ставляться до електронного каталогу;

• вивчити досвід розвитку електронного каталогу в Україні та закордоном;

• сформулювати процес введення бібліографічних записів та їхнього пошуку в електронному каталозі;

• виявити позитивні властивості та перспективи електронної бібліотечної каталогізації.

Методи дослідження:

• cоціокомунікативний метод;

• описовий метод;

• частково-пошуковий метод;

• аналіз та синтез інформації;

• критичний аналіз друкованих джерел за темою дослідження.

Огляд використаної літератури. Основними літературними джерелами у даній курсовій роботі постали наукові праці російского катологознавця Едуарда Рубеновича Сукіасяна [19-25]. Для першого розділу, частини роботи, яка була присвячена призначенню електронного каталогу, корисною була стаття І. Л. Мортоненко у журналі «Бібліограф» [12]. В цьому ресурсі докладно описувалась історія виникнення електронного каталогу та які терміни використовуються для визначення його значення. Стаття В. В. Мосягіна «Базы данных, электронный каталог и банк данных библиотеки» [11], що представлений у форматі електронного ресурсу, допомогла у написані відділу курсової роботи, де йшла мова про електронний каталог як ІПС. Про те, як використовується електронний каталог, описувалось у книзі Вершиніна [3], зокрема в відділі «Поиск в электронном каталоге».

Історична частина курсової роботи, підрозділ «Становлення електронного каталогу в світі та в Україні» першого розділу, була зроблена за допомогою наукової статті фахівця Скоробагатова [18] та лекцій Удалової [26]. Відповідно, стаття Скоробагатова допомогла у написанні про становлення ЕК у світі, а лекції Удалової – в Україні. Стаття Мініярова «Электронный каталог — особая поисковая среда» [13] допомогла визначити синонімічний ряд терміну «електронний каталог».

У написанні підрозділу про місце електронного каталогу в АІБС використовувався навчально-методичний посібник «Каталогизация. Современные технологии. Тенденции и перспективы развития» [5]. Також, корисною була наукова стаття В. В. Маршака «Базы данных, электронный каталог и банк данных библиотеки» [9] – там написано про те, які функції, завдання та вимоги потребує електронний каталог та як вони змінюються в залежності від потреб користувачів. Фундаментальною для визначення комунікативного формату електронного каталогу стала стаття Нохріної «Влияние онлайновой каталогизации на работу научных библиотек» в журналі «Мир библиографии» [14], де докладно описувались процеси взаємодії каталогу з користувачем.

Позитивні властивості електронної каталогізації описував Сукіасян в статтях «Компьютеризация библиотеки: (с чего начать и чем закончить?)» [20] та «Машиночитаемый, или электронный каталог» [21], що є електронним ресурсом, а про перспективи розвитку та проблеми ЕК було багато сказано у статті Цвєткової И. Б. «Машиночитаемая каталогизация в России: проблемы и перспективы развития» [27], і хоча фахівець розповідала про російські бібліотеки, але більша частина інформації була досить доцільною для курсової роботи.

Структура роботи. Дана робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Вступ курсової роботи містить обгрунтування актуальності теми, стан її розробленості, визначені об’єкт і предмет, головна мета та основні завдання курсової роботи та методи дослідження.

Перший розділ курсової роботи розкриває історію становлення електронних каталогів та термінологію, яка використовується його визначення в бібліотечній практиці.

Другий розділ теж присвячений електронному каталогу, але як інформаційно-пошуковій системі. В цьому розділі визначається його місце в АІБС, функції, вимоги до нього та комунікативний формат, який є важливою складової ЕК.

Третій розділ розглядує позитивні властивості електронного каталогу, його проблеми та перспективи розвитку в бібліотечній справі.

Висновки відбивають сучасний стан електронних каталогів, їх стрімкий розвиток та зміни.

Список використаною літератури включає 27 джерел з теми курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАТАЛОГУ

1. Становлення електронного каталогу в світі та в україні

Вперше електронні каталоги з’явились близько в 1960-ті роки в західноєвропейських країнах та США. Фахівці цих країн сподівались на покращення роботи бібліотек, зокрема бібліотечно-бібліографічного обслуговування та ЕК повністю їх виправдав. Більш того, електронні каталоги набули певної досконалості як інформаційно-пошукові системи унаслідок постійного розвитку інформаційних технологій.

Але країни минулого СРСР значно відстали від технологій електронного каталогізування західних країн. Тільки на початку 1980-их років були розроблені перші локальні електронні каталоги, а на початку ХХ сторіччя, доступ до мережі Інтернет отримала дуже обмежена кількість бібліотек, не було створено центрів корпоративної каталогізації, навіть дуже мала частка користувачів бібліотеки знала про можливості електронного каталогу тощо. [12] Таким чином, доступ до інших документів світу мала невелика кількість користувачів країн колишнього СРСР, а фонди вітчизняних бібліотек були майже недоступні для закордоння. Однак, першою, хто зазнав певних успіхів у електронному каталогізуванні, була Російська Федерація. [19] Такі бібліотеки як Російська Державна бібліотека, Російська Національна бібліотека, Російська Книжкова палата, ДПНТБ Росії та інші ввели до функціонування електронні каталоги. На початку 1997 р. у російських бібліотеках налічувалося близько 5 000 комп’ютерів. [20]

Україна перші кроки у напрямку комп’ютеризації зробила наприкінці 1980-их рр. На ініціативних засадах у деяких бібліотеках Міністерства культури і мистецтв і Національній бібліотеці ім. В. Вернадського АН України почалось створення автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем, завдяки чому було забезпечено доступ для користувачів до електронного каталогу. У 1992 р. Міністерство культури України започаткувало генеральний проект організації АІБС (автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи) підвладних йому бібліотек. Одним із завданням цього проекту було формування інтегрованого ЕК бібліотечного фонду Міністерства. Вже у 1996 р. у 13 наукових обласних бібліотеках функціонували локальні ЕК. [26]

Однак, за ці 50 років фахівці каталогізації засвідчили, що електронні каталоги є надзвичайно ефективною та зручною формою, але перші ЕК неможливо порівняти з сучасними каталогами, бо вони були реалізовані на дуже примітивних комп’ютерах. [19] Перші електронні бібліотечні каталоги представляли собою просто перелік записів про видання в одному файлі, що вже дозволяло прискорити пошук потрібного документа чи бібліографічного запису. [22] Використання електронних таблиць, а згодом і СУБД дозволило розділяти подібні записи на окремі поля, такі як, наприклад, назва, автор, видавництво, рік видання, мова, анотація тошо, що дозволило точніше задавати пошукові запити.

У ті ж роки почали створюватися і перші досвідчені системи з мережевого доступу до каталогу, але перші великі системи віддаленого доступу типу сучасного ЕК були запущені в США в 1975 р (в університеті штату Огайо) і в 1978 р (Публічна бібліотека у м. Даллас). З того часу ЕК продовжували розвиватися кількісно і якісно. [20] Розвиток технологій торгівлі, зокрема, впровадження використання неповторюваного штрих-коду для кожного товару, вплинуло і на роботу бібліотек. Адже саме штрих-код можна було використовувати не тільки для роздрібного продажу книги як товару, але і при кожній видачі та прийманні документа від читача, при міжбібліотечному обміні, переобліку бібліотечного фонду тощо, що дозволило помітно збільшити продуктивність праці робітників бібліотеки. [18] Старим виданням, яким ще не надавався штрих-код при друці, звичайно, доводиться постачати нові штрих-коди, для чого в типові системи створення ЕК були додані відповідні можливості. [19] Для завдань наукового пошуку, де часто доводиться мати справу з величезним об'ємом даних, розроблені більш вдосконалені (порівняно з ЕК для загальнодоступних бібліотек) системи пошуку і відбору джерел. [21] Помітний вплив на подальший розвиток систем пошуку в ЕК нині надають досягнення пошукових систем, розроблених для пошуку в Інтернет. В майбутньому, при більш доступних обчислювальних можливостях, будуть більш широко використовуватися підходи експертних систем. [12]