2.Практична частина.

2.1. Підготовка майстра виробничого навчання з розділу „Ремонтні роботи” професії слюсаря з ремонту автомобілів.

Розділ виробничого навчання “Ремонтні роботи” – заключний етап підготовки слюсаря з ремонту автомобілів.

Основною метою виробничого навчання з ремонтних робіт єпоглиблення і закріплення знань, отриманих на теоретичних заняттях, а також набуття початкових умінь виконувати ремонтні роботи, правилкористування інструментами, знімачем, контрольно-вимірювальними

приладами, підйомно-транспортним і монтажно-демонтажним обладнанням,

проведення основних експлуатаційних регулювань, виховання виробничої дисципліни, акуратності і бережливого відношення до машин, обладнання та економне використання матеріалів.

Основними критеріями оцінки при ремонтних роботах повинні бути – використання правильних прийомів розбирання і складання вузлів,виконання при цьому технічних вимог, вимог правил охорони праці та акуратності в роботі.

Іншими критеріями оцінки є знання, які були розширені і закріплені в процесі ремонтних робіт.

Заняття з ремонтних робіт проводять самостійно в ремонтних майстернях ліцею, автопідприємствах та інших ремонтно-технічнихпідприємствах.

Виходячи з цього та вимог кваліфікаційної характеристики потрібно чітко показати рівень знань з усіх розділів програми, по яких необхідно сформувати тверді навички, закріпити і розширити знання, отримані на теоретичних заняттях.

При визначенні змісту завдання потрібно проаналізувати технологічні процеси в майстерні, де проводиться заняття.

Виконання останніх і повинно складати основний зміст завдання.Відповідно до діючій нормативно-технологічній документації на ремонт автомобілів до таких робіт відноситься очищення машин, розбирання більшості їх механізмів, а також деякі прості складальні операції.

Якщо рівень знань набутих у процесі навчання, вищий в порівнянні з вимогами кваліфікаційної характеристики, то в завдання включають нескладні роботи другого-третього розрядів (розбирання кривошипно-шатунного механізму, коробки передач, ведучих мостів, механізмів навіски).

Підбирають по рівню кваліфікаційні операції:

Наприклад, по темі “Ремонт автомобільних коліс” в завдання можна

включити лише монтаж коліс та ремонт шин, що практично і приходиться виконувати водію в процесі експлуатації автотранспорту.

Інші ж роботи (ремонт маточин, дисків) проводять станочник і зварювальник, а учень лише спостерігає за їх виконанням.

Не можна сформувати конкретні завдання по темі “Ремонт типовихз’єднань і деталей”. Наприклад, шліцьові вали ремонтують наплавкою з

послідуючою обточкою і шліфування вала та фрезеруванням шліців. І цей, і інші способи ремонту проводять тільки на спеціальних ремонтних підприємствах. В майстернях ліцею і авто підприємствах можна лишеспостерігати за ремонтом різьбових з’єднань, шийок, цапф та іншими типовими ремонтними роботами.

Планування розділу “Ремонтні роботи” залежить від ремонтної бази та ремонтного фонду.

В ліцеї найбільш поширена така організація навчання ремонтних робіт,коли одну частину програми виконують на своїй ремонтній базі, а іншу на авто підприємствах, де можуть бути використані центральні ремонтні майстерні. Виробниче навчання по “Ремонтних роботах” потрібно пов’язати з тематичним планом.

Час проведення заняття в своїй майстерні повинні бути зкоректовані з річним планом технічного обслуговування і ремонту автомобілів. На всі заняття, які проводяться в майстерні, розробляються інструкційні картки (додаток 1).

Перед початком занять майстру необхідно перевірити справність обладнання, виявити автомобілі, що підлягають ремонту і ознайомитись з технологічною документацією. На кожному робочому місці майстер повинен ознайомити учнів з правилами охорони праці. Особливу увагу потрібно буде звернути на правила роботи з підйомно-транспортними засобами, а також виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений лише на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо).

Ремонт, заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або заливка в нього масла, повинні проводитися після

встановлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падання або довільне опускання кузова. Аж потім учні допускаються до самостійної роботи.

Поточний інструктаж з охорони праці майстер проводить в процесі цільових обходів. В процесі роботи на автопідприємствах інструктують штатні працівники, слідуючи отриманим раніше від майстра рекомендаціям. При таких різноманітних ремонтних роботах розширюється універсальність підготовки .

Зупинимось на особливостях методики навчання в процесі роботи над завданнями.

Завдання 1 .

Мета – Сформулювати першочергові навички розбирання автомобіля, застосовуючи найбільш раціональні і продуктивні прийоми і устаткування.

Розбирання автомобілів може бути повне і часткове, з освоєнням прийомів

користування складальним інструментом, підйомно-транспортним устаткування. Наприклад для знімання підшипників маточин коліс можна використати пристосування.

В процесі навчання, вивчаючи конструкцію на лабораторно-практичних заняттях учні частіше розбирали і складали не повністю комплектні автомобілі, а їх агрегати. При цьому послідовність розбирання повинна бути чітко вкладена в технологічних картках при вступному інструктажі. У вступному інструктажі також показують весь набір складального інструменту і устаткування. Наприклад, для знімання і встановлення поршневих кілець застосовують спеціальний пристрій (рисунок додається). Післю того як визначений зміст розбирання та дані рекомендації по експлуатації устаткування і найбільш раціональних прийомах робіт, учні повинні самостійно підібрати із комплекту потрібні інструменти та устаткування.

До самостійної роботи з підйомно-транспортними засобами учні допускаються тоді, коли майстер переконається в безпомилковості управління і дотриманням правил підготовки. Ці роботи здійснюються під особистим контролем майстра.

Завдання 2

Якість виконання завдання характеризується умінням забезпечити чітке розміщення і надійне кріплення агрегатів. В процесі роботи бажано збирати ту ж модель автомобіля, яку перед цим розбирали в завданні 1. Учні добре запам’ятали особливості конструкції, характер посадок. Кваліфікація учнів повинна відповідати операціям збирання. Збирання механізмів та агрегатів автомобіля періодично контролює майстер виробничого навчання під час своїх цільових обходів.

Завдання 3

Ремонт коліс. Для знімання коліс з автомобіля необхідно спеціальним ключем послабити гайки кріплення коліс до маточин, виважити автомобіль домкратом, підставити спеціальні металеві зварні підставки (рисунки додаються), прибрати домкрат, відкрутити гайки та зняти колеса.

На відповідному робочому місці ремонтної майстерні кожен учень монтує колесо автомобіля, оглядає шину і оцінює її придатність до подальшої роботи, чистить краї диска, витирає іржу і наносить

швидковисихаючу фарбу.

Переходячи в цех вулканізації, учень визначає місце пошкодження шини і під керівництвом вулканізаторника ремонтує її, а також спостерігає затехнологією ремонту покришки. Повернувшись в цех учень змонтовує колесо, накачує від компресорної установки і віддає на робоче місце збирання автомобіля. Чіткий інструктаж по технології монтажу шин не потрібен, так як у процесі навчання його вивчали.

Керівництво по виконанню завдань ІІ циклу.

В результаті відпрацювання завдань ІІ циклу учні повинні знати

технологію ремонту автомобілів і практично вивчати слюсарно-монтажні роботи. При ремонті автомобілів на треба великої кількості спеціальних дільниць та цехів.

Для цього потрібно на першому занятті провести чіткий інструктаж.

Завдання ІІ циклу ділять на дві частини, а підгрупу відповідно на чотири ланки, які чергуються.

Аналізуючи зміст завдання, майстру необхідно у всіх марках і моделях ремонтуючи об’єктів знаходити спільні технологічні елементи і в процесі навчання реалізовувати ці знання і навички.

До позитивних якостей ремонтних робіт відносять те, що вони розвивають самостійність в учнів у вирішенні технологічних питань, які сприяють удосконаленню професійних умінь і навичок.