Тема: Методичні основи поурочного планування. Методика підготовки майстра в/н до занять.

ЗМІСТ

Вступ

Теоретична частина.

1.1 Методичні основи поурочного планування.

1.2 Методика підготовки майстра виробничого навчання до занять.

1.3 Методика проведення занять.

Практична частина.

2.1 Підготовка майстра виробничого навчання з розділу „Ремонтні роботи” професії слюсаря з ремонту автомобілів.

2.2 Переліки навчально-виробничих робіт розділу „ Навчання в майстернях” з професії „Тракторист -машиніст с.г виробництва водій автотранспортних засобів.”

2.3 Плани виробничого навчання групи в навчальних майстернях.

2.4 План уроку виробничого навчання з теми „ Обпилювання металу”

Висновки

Література

Додатки

Вступ.

Серед багатьох педагогічних професій є одна особлива - майстер виробничого навчання. Її назва на перший погляд є звичайною і простою. Та подивимось глибше в її сутність. Тоді й виявиться, що мова йде про одну з найскладніших і найвідповідальніших професій.

Адже майстер у професійному закладі – це передусім педагог, основний організатор виробничої діяльності учнів, їх наставник, вихователь. Високий професіоналізм і компетентність, глибокі педагогічні та виробничі знання, й володіння найскладнішими навичками на основі останніх досягнень науково технічного прогресу, любов до вихованців та милосердя, доброта і чуйність та інші загальнолюдські якості мають бути притаманними йому.

Безумовно, цей педагог має бути справжнім майстром з пройесії, якої він навчає молодих людей. Без знань педагогіки та психології, зокрема з дидактики та сучасних методик неможливо здійснювати навчально виховний процес у сучасних професійнотехнічних навчальних закладах. Без цього й не сформулюється педагогічна майстерність, яка є запорукою творчого розв’язання нових освітньо виховних завдань.

Створення національної системи освіти, що повинна посісти провідне місце в технічному оновленні економіки, практичному запровадженні доягнень науки і техніки, істотно впливає на визначення основних напрямків роботи майстрів виробничого навчання. Їхню діяльність необхідно спрямовувати насамперед на забезпечення високого рівня підготовки майбутніх трудівників, їх конкурентноспроможності, мобільності, творчої активностів умовах ринкової економіки. Це можливо лише за умов постійного само досконалення, системного підходу до навчання, планування та кропіткої роботи по підготовці до занять, проведення їх на високому професійному рівні. Саме питанням планування роботи майстрів виробничого навчання, методикам підготовки їх до занять присвячена данна робота.

1.Теоретична частина.

1.1 Методичні основи поурочного планування.

Усі документи планування можна поділити на дві групи: державні документи і документи, що складаються майстром.

Державні документи планування:

- навчальний план, що зумовлює кількість годин, відведених на предмет "Виробниче навчання";

- навчальні програми (для занять в майстерні та на виробництві).

Сьогодні вже зрозуміло, що не можуть навчатися за єдиною програмою учні різних регіонів України і навіть різні райони однієї області. Корективи в програму мають право вносити за рішенням засідання своєї кафедри в кожному училищі. Програма повинна відповідати соціальним і побутовим умовам її реалізації. При цьому виняткова увага надається професійній спрямованості та вимогам ринку праці.

Програма повинна чітко визначати рівень засвоєння навчального матеріалу (уміння, навички, уміння вищого порядку) залежно від його значення для майбутньої професії.

Проектуючи конкретні кроки на цьому шляху, варто відштовхуватися від загальновизнаного сьогодні положення, що навчальний процес - це єдність двох нерозривно зв'язаних між собою основних видів діяльності: навчаючої діяльності майстра та усвідомленої активної навчальної діяльності учнів.

Навчальні програми постійно вдосконалюються, періодично змінюються.

Найсуттєвішими причинами їх удосконалення є:

– значне поліпшення матеріальної бази, впровадження в навчальний процес досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду;

– піднесення освітнього цензу майстра, рівня підготовленості учнів;

– постановка суспільством нових завдань щодо професійної підготовки, котрі потребують пошуку нових засобів і форм роботи.

Документи планування, що складаються майстром:

– річні навчальна робоча програма та навчальний план;

– робочий перелік робіт по семестрах;

– тематичний план по семестрах;

– план уроку та конспект на урок .

Робоча програма виробничого навчання та виробничої практики складається та затверджується комісією відповідної кафедри. В ній зазначаються теми занять в доцільній логічній послідовності виконання технологій. Кожна тема містить короткий зміст навчання учнів.

На основі робочої програми розробляється навчальний план роботи в майстерні та на виробничій практиці. Навпроти кожної теми вказується кількість годин необхідних для засвоєння знань, навиків, умінь учнями відповідної групи.

Кожен майстер виробничого навчання розробляє власний перелік робіт для навчання учнів в майстернях та виробничій практиці на основі робочої програми та плану. Перелік містить такі ж найменування робіт як і в програмі із вказанням кількості годин занять та розподіл їх по семестрах.

Навчальний план робіт майстра є додатком до переліку робіт. В ньому основні теми занять розбиваються на підтеми та конкретні теми уроків. Відповідно до теми чи підтеми зазначається кількість годин уроків. Навчальний план робіт майстра виробничого навчання і є поурочним плануванням.

Поурочний план уроків майстра для навчання учнів в майстерні відрізняється від поурочного плану для навчання на виробництві кількістю годин, які заплановані на урок та ступенем самостійності навчання учнів. В майстерні ПТНЗ уроки проводяться по шість годин, а на виробництві по сім. Поурочне планування для занять у виробничій майстерні призначене для навчання учнів відповідним технологічним процесам та наступним виконанням вправ ними для закріплення знань,умінь. Планування уроків для навчання на виробництві передбачає самостійне виконання вправ учням засвоєних технологій для відпрацювання навиків по обраній професії.

На основі поурочного планування розробляється план уроку виробничого навчання.

План уроку та конспект уроку - це найконкретніші плани роботи майстра. Вони належать до оперативного планування і завершують систему планування уроків та виконують в ній організаційну функцію. План уроку та конспект - це результат безпосередньої підготовки майстра до уроку. Він розробляється на основі робочого плану (поурочного планування) для відповідної групи.

План уроку та конспект до нього містять конкретні завдання, які повинен розв'язати майстер на уроці. При цьому враховується рівень підготовленості всіх учнів (для забезпечення оптимальних педагогічних дій). Завдання в плані уроку переважно записують по конкретних етапах уроку. Зміст конкретизує навчання з урахуванням досягнень учнів і прогалин у процесі навчання. У конспект послідовно записують вправи, що підлягають вивченню на уроці, теоретичні відомості та домашні завдання. Підкреслюються можливі між предметні зв'язки, за потреби - обґрунтовується доцільність цих вправ на уроці.

Конспект можна виконувати у вигляді рисунків і схем.

Проте конспект уроку не є обов'язковим документом для досвідчених майстрів. Його написання є не метою, а засобом її досягнення.

Вимоги до поурочних планів:

1. Чітко визначені тема, мета.

2. Поурочний план — логічна схема побудови уроку.

3. План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з групою, спрямовані на досягнення мети.

4. Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

5. Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку умінь та навичок.

6. Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

7. Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

8. Поурочні плани повинні бути охайно оформлені. Бажано щоб були поля, а після поурочного плану — вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.