2. Діагностика психолого-педагогічних особливостей особистості «успішного» тренера по футболу

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок у тому, деякі автори й дослідники вже робили спробу дати орієнтовні відповіді такі питання: може бути ефективний тип особистості тренера? Як особистісні особливості тренера його вихованці? Якими важливими рисами повинен мати тренер як педагог? З'ясувати, які особливості особистості тренера найбільш пов'язані з успішністю діяльності, які якісні ці характеристики якостей мають бути в працівника високого майстерності, які в якостей зі здібностями, з одного боку, і зі знаннями, вміннями і навички - з іншого.

Показник ефективності діяльності тренера по футболу - успішне досягнення мети при найбільш раціональне використання зусиль і коштів [5]. Інакше кажучи, ефективність передбачає відповідність структури та функціонування психіки тренера структуру і динаміку своєї діяльності.

Майстерність тренера по футболу багато чому визначається які є в нього особистісними якостями, які дають своєрідність його спілкуватися з вихованцями, визначають швидкість і рівень заволодіння ним різними вміннями. У такому стані спорту як футбол найважливіше знати, як сформувати позитивні міжособистісні стосунки у команді, як уникнути конфлікту вийти потім із нього, як створити такий соціально-психологічний клімат, який сприяв б успішному формуванню мотивації спортсмена, його готовності переносити граничні навантаження й прагнення до досягнення результатів. Професійно важливі якості особистості тренера по футболу та шляхи формування цих якостей видаються нам особливо цікавими, це й обумовило вибір цієї проблеми дослідження.

Дослідження проводилося з урахуванням Тульської обласної федерації по футболу (>г.Тула,ул.Тимирязева, 101). У дослідженні взяли участь 25 футболістів, у віці 18-23 року, та дванадцяти людина - тренерів по футболу.

Для вивчення особистісних властивостей, що їх притаманні ефективному тренеру, ми використовували 16 - факторний опитувальник Р.Кеттела (форма З) (додаток 1). За результатами опитування побудували особистісний профіль ефективного тренера.

З даних можна описати якості особистості ефективного тренера:

спрямованість характерологічних особливостей за чинником А позитивного полюса (А+) показує, що ефективний тренер по футболу може бути відкритим, товариським, готовий до співробітництву, уважним стосовно оточуючим;

за чинником У спрямованість до негативному полюса (У -). Це свідчить про конкретному характері мислення. При аналізі цього чинника ми зустрічаємося зі специфікою цього виду спорту, у якому на вирішення спортивних завдань необхідна така різновид мислення, як оперативне мислення, що дозволяє виконувати завдання «тут і він»;

спрямованість характерологічних особливостей не по чиннику З (сила «Я» - слабкість «Я») позитивного полюса (З+) передбачає, що ефективний тренер по футболу має не управляти своїми емоціями, настроєм, вміти знаходити їм адекватне пояснення і реалістичне вираз;

з чинників Є (5,67±1,63), F (5,32±1,42), G (5,05±1,37) отримані середні значення. Це засвідчує тому, що за цими чинникам, якості, притаманні тренером по футболу, залежить від цій ситуації. У одних випадках тренер то, можливо тактовним і дипломатичним. За інших може виявляти домінування, владність, напористість (чинник Є). У один час він має демонструвати стриманість, за іншими, навпаки, експресивність характеру (чинник F). З одного боку - повинен дотримуватися моральні стандарти правила, з другого, може і пожертвувати ними на благо спортсмена чи перемоги (чинник G);

високі показники за чинником М характеризують ефективного тренера по футболу як людина сміливого, емоційно активного, здатного витримувати великих навантажень під час роботи з людьми. Такі люди досить легко входять у контакти, мало відчувають складнощі у спілкуванні, не губляться у зіткненні з несподіваними обставинами.

з чинників I, L, M, N також отримані середні значення, що свідчить про їх ситуативній характері. Чи бути тренеру суворим чи м'яким (чинник I); довірливим чи демонструвати підозрілість (чинник L); чи бути практичним реалістом чи виявляти творчий потенціал (чинник М); демонструвати чи проникливість чи, навпаки, наївність і простоту (чинник N) - усе це повинно залежати від цій ситуації, від заповітної мети, яку переслідує тренер;

спрямованість чинника Про позитивного полюса (0+) показує, що з ефективного тренера сильно розвинуте почуття боргу;

аналіз результатів за чинникомQ1 показав, що з ефективного тренера мали бути зацікавленими характерні різноманітні інтелектуальні інтереси, розвинене прагнення отриманню нову інформацію різноманітні областям знань, схильність до експериментуванню.

спрямованість характерологічних особливостей не по чинникуQ2 до негативному полюса (>Q2-) свідчить, що ефективний тренер має бути зорієнтований на соціальне схвалення і за прийняття рішень враховуватиме позицію іншим людям, т. е. має бути зорієнтований на інтереси колективу;

високі показники не по чинникуQ3 характеризують виразність лідерських якостей тренера, і навіть його яскраво виражені вольові якості (самоконтроль, цілеспрямованість) й уміння доводити розпочату справу остаточно.

занижені показники не по чинникуQ4 надають характеру ефективного тренера такі риси як стриманість і незворушність;

Отже, для ефективного тренера по футболу характерні наступніиндивидуально-типологические особливості: відкритість, готовність до співробітництва, конкретність мислення, емоційна стійкість, спокій, самовпевненість, виражені лідерські і вольові якості.

Для дослідження особливостей міжособистісних відносин нами використовувалася методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

З даних, особистість ефективного тренера має такі особливості.

Ефективному тренеру притаманні яскраво виражені риси авторитетного лідера, енергійного, компетентного, успішного на ділі людини. Проаналізувавши показники за цим критерієм окремо у тренерів по футболу іспортсменов-футболистов, нами знайшли значимі відмінності. Це свідчить про тому, які самі тренери відзначають необхідність розвиненості лідерських якостей у ефективного тренера.

Егоїстичний тип представлений поміркованими показниками, що свідчить про тому, що з ефективного тренера повинні прагнути бути мінімально виражені егоїстичні риси. Тренер має бути зорієнтований не так на себе й не розв'язання своїх проблем, але в колектив спортсменів.

Агресивний тип відносини має низькі бали. Це свідчить, що ефективний тренер ні бути жорстким і ворожим стосовно оточуючим людям.

Підозрілий тип також має низькі бали, отже, у характері ефективного тренера повинні відсутні підозрілість, образливість, злопам'ятність, замкнутість, скритність, розчарування людях.

>Подчиняемий тип характеризується низькими балами, що свідчить про властивою ефективному тренеру емоційної стриманості, вміння відповідально і чесно ставитися до своїх професійним обов'язків.

Залежний тип також характеризується низькими балами, що свідчить про залежність у роботі тренера, передовсім від соціального схвалення.

Високі бали з типуДружелюбность характеризують ефективного тренера по футболу як людина схильного до співробітництва, кооперації, гнучкого і компромісного під час вирішення труднощів і в конфліктних ситуаціях, прагне допомагати, розв'язувати проблеми оточуючих людей, орієнтованого бути прийнятим і соціальний схвалення.

По восьмий шкалою (>альтруистичность) показники і високі торішні. Це дозволяє казати прогиперответственности, умінні приймати себе відповідальність за іншим людям. За цим показником було встановлено значимі різницю між уявленнями тренерів і спортсменів, т. е. тренери надають значно більше значення необхідності розвитку таких якостей у ефективного тренера.

>Стилевие особливості виявляється у тому, як людина планує і програмує досягнення життєвих цілей, враховує значимі зовнішні та внутрішні умови, оцінює результати і коригує свою активність задля досягнення результатів.

Індивідуальний стиль характеризується комплексом стильових особливостейрегуляторики, до яких належать планування, програмування, моделювання і оцінювання результатів, і навітьрегуляторно-личностними властивостями, такі як самостійність, надійність, гнучкість тощо. буд.

Шкала «Планування» характеризує індивідуальні особливості визначення мети й утримання цілей, і навіть рівень сформованості усвідомленого планування дійсності.

Досить високі показники у цій шкалою дозволяють стверджувати, що з ефективного тренера по футболу повинна бути сформована потреба у свідомому плануванні діяльності. Його плани - мусять бути реалістичні, деталізовані, дієві і стійкі.

За шкалою «Моделювання», що дозволяє діагностувати розвиненість поглядів на системі зовнішніх і управління внутрішніх значимих умов, отримані досить високі бали. Це дозволяє характеризувати ефективного тренера по футболу як людина, здатного виділяти значимі умови досягнення мети, як і поточну ситуацію, і у перспективному майбутньому, що виявляється у адекватності програм дій планам діяльності, відповідність отриманих результатів прийнятим цілям. Отримані результати як і дозволяють говорити, що ефективний тренер має бути

здатним за умов несподівано мінливих обставин, гнучко змінювати модель значимих умов і, програму дій.

За шкалою «Програмування», із якої можна діагностувати розвиненість усвідомленого планування людиною своїх дій, показники високі. Це дає змогу стверджувати, що ефективний тренер по футболу повинен мати сформувалася потреба продумувати способи своїх діянь П.Лазаренка та поведінки задля досягнення поставленої мети. Мушу вміти самостійно розробляти деталізовані і розгорнуті програми діянь П.Лазаренка та гнучко змінювати в нові обставини.

За шкалою «>0ценивание результатів», яка б показала розвиненість і адекватність оцінки себе і результатів своєї роботи і поведінки, отримані дані дозволяють зробити такі висновки. У ефективного тренера має бути розвинена адекватна самооцінка, сформовані, і стійкі суб'єктивні критерії оцінки успішності досягнення результатів.0н мусить уміти адекватно оцінювати як сам собою факт неузгодженості отриманих результатів з єдиною метою діяльності, і що призвели щодо нього причини, гнучко адаптуватися до умов.

Шкала «Гнучкість» дозволяє діагностувати здатність перебудовувати систему саморегуляції у зв'язку з зміною внутрішніх та зовнішніх умов. Отримані дані дозволяють говорити, що ефективний тренер повинен демонструвати пластичність всіх регуляторних процесів. У разі непередбачених обставин мусить уміти легко перебудовувати плани і програми виконавчих діянь П.Лазаренка та поведінки, бути здатний швидко оцінити зміна значимих умов і перебудувати програму дій. У разі неузгодженості отриманих результатів з прийнятою метою своєчасно оцінювати факт неузгодженості і вносити корекцію в регуляцію. Гнучкістьрегуляторики дозволяє адекватно реагувати на зміни подій й успішно вирішувати це завдання у кризовій ситуації ризику.

За шкалою «Самостійність», що характеризує розвиненість регуляторної автономії, результати середні. Це свідчить про тому, що ефективний тренер по футболу, з одного боку, може самостійно планувати діяльність й поведінка, організовувати роботу з досягненню висунутої мети, контролювати хід виконання, аналізувати й оцінювати як проміжні, і кінцеві результати діяльності. З іншого боку, для тренера характерна залежність від соціального схвалення, думок і оцінок оточуючих людей.

>0просник загалом працює як одна шкала «>0бщий рівень саморегуляції» і дозволяє охарактеризувати загальний рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції довільній активності людини. Отримані результати (70 %) дозволяють дійти невтішного висновку у тому, що з ефективного тренера мусить бути характерна усвідомленість індивідуальної регуляції поведінки й діяльності.0ни самостійні, гнучко і адекватно реагують зміну умов, висування і досягнення цілі в них же в більшою мірою усвідомлено. При високої мотивації досягнення вони можуть формувати такий стиль саморегуляції, який дозволить їм компенсувати вплив особистісних, характерологічних особливостей, що перешкоджають досягненню мети. Що загальний рівень усвідомленої саморегуляції, тим людина оволодіває новими видами активності, впевненіше почувається у незнайомій ситуації, тим стабільніше його в звичних напрямах.

Є кілька форм активності людини: спілкування, поведінка, діяльність й переживання. Досліджуючи психолого-педагогічні особливості особистості тренера по футболу, було проаналізовано якості особистості, що входять до ці чотири категорії.

По категорії «Міжособистісні стосунки, спілкування» отримані такі результати.

Найважливішими для ефективного тренера по футболу властивостями у цій категорії виявилися: колективізм (100 %); чуйність (100 %); тактовність (100 %); обов'язковість (100 %); відповідальність (100 %); справедливість (100 %). 95 % і від набрали такі властивості як - толерантність, товариськість і вимогливість. Менш 50 % - гостинність.

По категорії «Поведінка» отримані такі результати. 100 % опитаних відзначили такі якості: активність і твердість. 95 % і більше отримали - сміливість, впевненість, енергійність, сумлінність, наполегливість, рішучість, самостійність і цілеспрямованість.

Ці дані показують, що ефективний тренер по футболу маю виявляти зацікавлена ставлення до світу і собі, до справ колективу.0н повинен мати умінням наполягти своєму, не піддаватися тиску інших людей що виникли обставин, здатний ухвалювати й здійснювати свої рішення не боячись. Йому мусить бути властива прямота, щирість у стосунках і вчинках, віра у їх правильність.

Результати, отримані з категорії «Діяльність» свідчать, що 100 % опитаних відзначили такі риси як: старанність і працездатність. Це дозволяє охарактеризувати ефективного тренера по футболу як людина, котрі можуть багато і продуктивно працювати, причому, непросто працювати, вони мають працювати ретельно й добре.

Більше 95 % респондентів відзначили такі якості: майстерність, тямущість, зібраність, захопленість, пильність.

По категорії «Переживання, почуття» результати виглядають так: 100 % опитаних відзначили такі якості: бадьорість і оптимістичність. Це дозволяє говорити про ідеальне тренера як, що має життєрадісне світовідчуття, віру в успіх, яке перебуває в бадьорому, повному сил, роботи і енергії стані.

Отримані результати дослідження дозволяють скласти наступний психологічний портрет ефективного тренера:

знає структуру спортивної діяльності взагалі, і у своєму виді спорту зокрема (від нижчого до вищої ланки, а головне - все взаємозв'язку з-поміж них);

має відпрацьований і різноманітніший інструментарій психолого-педагогічного на вихованців, як у процесі спортивної тренування, і за її межами;

робить свою справа впевнено, вільно, якісно, швидко приймає рішення, приймає себе відповідальність право їх наслідки, вміє себе показати як справжній майстер у справі;

технологічний. Чітко знає, що коли треба робити, де і реалізовувати всі заходи, щоб забезпечити якісний тренувальний процес;

постійно удосконалює свій ділової інструментарій: знання, вміння, навички;

свої переваги удосконалює, а недоліки прагне виправити;

знаходить час бачити й освоювати досвід успішних колег П.Лазаренка та конкурентів;

вміє творчо управляти своєю часом, не розмінюється на дрібниці;

бачить головне, аналізує і інтуїтивно відчуває переможний шлях до мети, Демшевського не дозволяє нікому виманювати себе від цього шляху;

вміє жити із людьми. Розуміє, що результатом спілкування має бути отримання потрібної йому реакції;

насолоджується тільки від результатів своєї діяльності, а й від неї процесу, т. е. від самореалізації;

коли вимагає ситуація, працює багато, напружено, з повним віддачею сил, нерідко самовіддано;

виявляє необхідну успіху вимогливість, іноді жорстку, іноді навіть безжалісну, з надією отримати високий результат й надалі, позитивну оцінку за своє нестандартне поведінка;

вірить у себе, у учнів, в успіх.

Укладання

Сучасний футбол - це успіх, підвищену увагу, оплески, матеріальними благами, це що й виснажливий щоденну працю, пов'язані з ризиком здоров'ю, життям щодо одного колективі з його непростими особливостями. Це тривала життя поза нею, з постійними розставаннями і короткими зустрічами, це травми, лікарняні палати знову ігри та зовсім тренування. Тренер має відбутися через ці випробування разом із учнем, і тому його роль житті кожної окремої футболіста і команди у цілому - величезна. За словами У. Леві: «Роль вчителя - ясна, певна, однозначна, але… скільки вони містять у собі ролей прихованих, неявних, якого безлічі інших має спорідненість, тяжіння».

Футбольний тренер - одне з головних дійових осіб багатоликої п'єси під назвою "Футбол". Про його відповідальності за виконувану роботу сказано вже дуже багато, і народна мудрість, в якій мовиться, що виграє команда, а програє тренер, - права. Він - режисер-постановник, організатор, адміністратор, педагог, психолог, вихователь. Тому часто кажуть: «…в футболі, щойно трапляються невдачі, відразу починають шукати винних, і першими у тому числі виявляються тренери».

Великий тренер сучасності Карлос АльбертоПерейра своє нелегкій праці, що це каторжну працю. То взагалі не робота, а смерть.Удовольствия ніякого, успіхів хіба що виграти чемпіонат світу (він наводив збірну Бразилії на звання чемпіонів світу). Природно, наставник мав на оці організацію команди, і, звісно, основне в футболі - навчально-тренувальний процес.

Список використаної літератури

1.Бишаева А.А. Фізична культура. Вид-во:Academia, 2010.

2. Васильків А.А. Теорія й методику спорту. Вид-во: Фенікс, 2008.

3. ГорбуновГ.Д.,Гогунов Є. М. Психологія фізичної культури та спорту. Вид-во: Академія, 2009.

4. ІльїнЕ.П. Психологія спорту. Серія: Майстра психології. Вид-во: Пітер, 2008.

5.Кайнова Еге. Б. Загальна педагогіка фізичної культури та спорту. Вид -ва: Форум,Инфра-М, 2007.

6. Капустіна О.Н.Многофакторная особистісна методика Р.Кеттелла. СПб.: Йдеться, 2001.

7. Кузнєцов В.С.,ХолодовЖ.К. Теорія й методику фізичного виховання і спорту. Вид-во:Academia, 2009.

8. Максименко А. Теорія й методику фізичної культури: підручник. Вид-во: Фізична культура, 2006.

9. Матвєєв Л. Теорія й методику фізичної культури. Вид-во: Фізкультура і спорт , 2008.

10.Неверкович С.Д., АроноваТ.В.,Баймурзин Г.Р. Педагогіка фізичної культури та спорту. Вид-во:Academia, 2010.

11. Робоча книга практичного психолога. Посібник спеціалістів, які працюють із персоналом / Під ред. А.А.Бодалева, А.А. Деркача,Л.Г. Лаптєва. – М., 2002.

12. Решетников М. У.,Кислицин Ю. Л. І ін. Фізична культура. Вид-во:Academia, 2010.

13. Родіонов А.В.,Сопов В.Ф.,Непопалов В.М. Психологія фізичної культури та спорту. Вид-во:Academia, 2010.