5. Готовність до роботи і психічний стан тренера

Психічна готовність тренера — це значна передумова ефективність його роботи діяльності. Стан готовності допомагає тренеру успішно виконувати свої обов'язки, правильно використовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і перебудовуватися у разі виникнення непередбачених перешкод. Готовність — вирішальне умова швидкої адаптації до умов праці, професіонального вдосконалювання та підвищити рівень майстерності тренера. Готовність як психічний стан особистості — це внутрішня налаштованість тренера на певна поведінка під час вирішення спортивних і педагогічних завдань, розпорядження про активні і доцільні дії.

Стан готовності включає (поМ.И. Дяченка іЛ.А.Кандибович): а) пізнавальні компоненти (розуміння професійних завдань, оцінка їхньої значимості, значення способів вирішення, ставлення до ймовірних змінах трудовий обстановки); б) емоційні компоненти (почуття професійну честь та виховання відповідальності, упевненість у успіху, наснагу); в) мотиваційні компоненти (потреба успіш-но розв'язувати завдання, інтерес до процесу розв'язання, прагнення домогтися успіху і показати себе якнайкраще); р) вольові компоненти (мобілізація сил,преодолевав й т. буд.).

До найважливіших елементів, формують стан готовності, на думкутренеров-мастеров, ставляться: усвідомлення завдань навчально-виховних робіт з юними спортсменами; визначення змісту діяльність у відповідність до заданої метою.

Головні умови формування готовності тренера до творчого праці: а) самостійного критичне засвоєння накопиченої людством культури; б) активну участь у рішенні суспільно значимих завдань; до спеціального розвиток творчого арсеналу особистості — її психічних процесів.

6. Комплекс вимог до постаті тренера по футболу

Професія тренера як педагога пред'являє до нього такі групи вимог (поЛ.С.Шафрановой,Ф.Д.Забугину):

1. фізичних якостям: хороше, міцне здоров'я, особлива витривалістьнервно-психической сфери, досить звучний витривалий голос.

2. донервно-психической сфері:распределенность уваги (одночасна розпорядження про кілька як внутрішніх, і зовнішніх предметів), безперервністьвнимания(способность зберігати його довгий час, не знижуючи через втоми), стійкість (здатність не послабляти уваги під впливом зовнішніх вражень), спостережливість, пам'ять (точність, швидкість запам'ятовування, тривалість утримання, швидкість спогади на першу вимогу), мислення (поєднання синтетичного і аналітичного типів мислення, самостійність, точність і тонкість суджень, спритність і винахідливість, критичне ставлення зі своєю і чужої роботі), уяву (здатність швидко, яскраво і представляти той чи інший об'єкт, здатність відновлювати неповні враження і її уявлення, активна фантазія, конструктивна комбінаторна фантазія, художня чуйність, сприйнятливість до краси).

3. до вольовими якостями: цілеспрямованість, вміння наполегливо домагатися мети, терпіння, здатність володіти собою - і проводити інших, готовність відповідати.

Крім властивостей особистості результативність школи, отже творчу готовність тренера визначає розвиток спеціальних педагогічних, спортивних і спільних здібностей,

До структурним компонентами здібностей тренера до спортивної діяльності можна віднести: здогад (швидкий перебір можливих варіантів стратегії і тактики рішення спортивних і педагогічних завдань, згорнута система розмірковувань та дій); диференційна чутливість; ймовірнісна прогнозування; спроможність до узагальнення, виявлення педагогічних закономірностей в навчально-виховному процесі, творчий та різноманітний характер ведення тренування, оперативність у вирішенні різноманітних завдань під час тренування і поза нею; короткочасна пам'ять; широта і гнучкість конструктивних рішень на ході навчально-виховного процесу; використання різноманітних методичних прийомів навчання дітей і способів педагогічного впливу.

Аналіз характеристик спеціальних педагогічних і спортивних здібностей тренерів по футболу різного рівня майстерності засвідчив таке.

Тренерів високого рівня майстерності характеризує найвищий рівень розвитку всіх видів досліджуваних здібностей, причому провідними компонентами є відбивають більш спеціальні здібності. У тренерів яскраво виражена педагогічна спрямованість, відповідальність до справи й любов про дітей, намагаються опанувати психолого-педагогічними знаннями й досвідом своїх колег. Відрізняються належної самокритичністю і принциповістю у відносинах товаришами для роботи. Зазвичай, це вдумливітрудолюбци і актори гарні громадські працівники.

Тренерів середній рівень майстерності характеризує досить високий рівень розвитку всіх видів здібностей, але провідними компонентами є переважно що визначаютьаналитико-синтетические здібності мисленнєвої діяльності. Різні належної відповідальністю на роботу, любові до педагогічної професії та дітям, тренери ніяк не встановлюють ділові стосунки з підлітками людьми й колегами для роботи. Проте досвід майстрів вони помітно ігнорують, недооцінюють досягнення науки.Несамокритични, хочуть приховати недоліки у роботі.

Тренерів низького рівня майстерності характеризує неоднорідність розвитку спеціальних здібностей. Так, рівень проективних здібностей значимо нижчий за рівень двох інших груп, рівень рефлексивних і спортивних здібностей значимо нижчий рівня цих здібностей утренеров-мастеров не відрізняється від рівня цих здібностей у тренерів середньої групи.

Тренери низького рівня майстерності ніяк не переосмислюють передовий досвід колег П.Лазаренка та досягнення психолого-педагогічної науки. У цьому вони то, можливо яскраво виражена любов до діла, про дітей, але особливу схильність вони живлять тільки в спортивної діяльності. Постійно конфліктують з юними спортсменами, батьками та керівництвом школи,несамокритични, постійно чимось незадоволені, бурчать, посилаються на складнощі у свою роботу.