2. Рольові позиції тренера

Аналіз літератури, присвяченій проблемі майстерності тренера по футболу, дає можливість окреслити основні рольові позиції, що визначають педагогічні закономірності у його діяльності.

>Tpенеp — теоретик і практик. А. З Макаренка говорив, що учні вибачать своїм вчителям та строгість, і сухість, і навіть прискіпливість, але з вибачать поганого знання у справі.

Структуру знань тренера становлять суспільно-політичні, психолого-педагогічні, медико-біологічні і спеціальні знання.

>Общественно політичні знання становлять теоретичну основу світогляду тренера, методологічну базу для професійних знань.Психолого-педагогические знання визначають сутність професіональною підготовкою тренера. Щоб управляти поведінкою юного спортсмена, тренеру необхідно мати мистецтвом проникнення у внутрішній світ дитини, що організувати неможливо не повідомляючи психології особистості (>Л.И.Божович,А.А.Бодалев,К.К.Платонов).

Знання предметів медико-біологічного циклу: анатомія, біомеханіка, фізіологія, гігієни, лікарським контролем і лікувальної фізкультури — становить специфічну особливість структури знань тренера. Знання у цій галузі дозволяють їй грамотно впливати фізичними вправами різні органи влади та системи організму учнів з урахуванням їхньої вікових і статевих диференціацій.

Тренер — психолог. До. Д. Ушинський писав: «Кожен педагог — психолог».Тренери-мастера у процесі виховання юних спортсменів виявляють комплекс їх психічних якостей і особливості, від яких залежить засвоєння моральними принципами і норми поведінки, які у суспільстві, індивідуальні прояви цих якостей і особливості; сприяють виробленні правильного психологічного ставлення до зовнішніх чинників, яке впливає формування особи і процес виховання (враховуючи індивідуальні і соціально-психологічні особливості). Вони розробляють моральну модель юного спортсмена, основними складовими якої є моральні якості й особливо, властиві радянському способу життя, радянському характеру.

Тренер - організатор. Організаторська діяльність тренера є реалізацією практично його проектів, методичних планів і умовою більш цілеспрямованого і реального проектування власне педагогічних і функціональних завдань. Рішення власне педагогічних завдань веде зміну особистості юних спортсменів, їхній спортивній умілості.Функциональние завдання пов'язані зі створенням інструментарію педагогічного впливу, цілісної системи спортивно-масовою роботи за місцем проживання.

Нерідко недосвідчені чи досвідчені, але з знають педагогічної теорії тренери перший тип завдань підміняють другим. Проте чи завжди ефектно організовані і проведені «заходи» дають позитивного результату і, навпаки, зовні нічим не привабливі заходи призводять до позитивних зрушень в особистості вихованців і згуртуванню дитячого колективу, формування в підлітків спортивних умінь.

3. Залежність ефекту впливу від авторитету тренера

Тренер по футболу може завоювати авторитет тільки тоді ми, що його поведінка природно, і випливає з світогляду й переконань, коли словом, і справа в нього не розходяться. Педагогічний авторитет тренера полягає в глибокому знанні їм у справі, безкомпромісної вимогливості себе, захопленості своєю низькооплачуваною роботою.

З іншого боку, особистісний авторитет залежить уміння тренера по футболу встановлювати правильні принципові відносини і звоспитиваемими, і із колегами, батьками.

Авторитет тренера значною мірою залежить від високого рівня сформованості його організаторських і комунікативних умінь. У цьому особливо важливий характер взаємодії тренера по футболу з вихованцями у процесі організації спортивної гри.

Шкала контролю над взаємодією тренера і підлітків у процесі організації та проведення спортивно-масовою роботи входять такі показника: 1) стратегія і тактика організації спортивної гри з місця проживання; 2) кількість елементів спортивної гри, показане юними спортсменами тренеру на початку, середині, кінці гри; 3) кількість і характеру (позитивний і негативний) самостійних дій юних спортсменів у процесі гри акторів-професіоналів у трьох частинах заняття; 4) зауваження всьому колективу; 5) зауваження окремим спортсменам; в) елементи рольових ігор заняттях; 7) узагальнення окремих елементів стратегій і тактики гри кращих юних спортсменів тренером; 8) узагальнення стратегії і тактики спортивної гри самими спортсменами; 9) кількість контактів тренера з сильними спортсменами; 10) те, зі слабкими; 11) кількість проявів злагоди і незгоди юних спортсменів між собою; 12) те, з тренером.

Характер відносин між тренером по футболу і юними спортсменами великою мірою залежить від суб'єктивної оцінки останніми особи і діяльності тренера, від згуртованості дитячого спортивного колективу та його роль формуванні впливу на дітей до спорту.

Авторитет тренера по футболу полягає в таких засадничих принципах поведінки:

любити дітей і розуміти вихованця;

захищати її інтересів;

бути турботливим, тримати зв'язку з батьками;

бути витриманим;

розвивати самовладання, здатність уважно і терпляче вислуховувати юного спортсмена у будь-якій ситуації;

виробляти у собі відчуття гумору, вміння розряджати напружену обстановку жартівливій реплікою, добродушним зауваженням;

прощати несуттєві помилки, які допущені несвідомо, без зловмисності;

будь-коли підвищувати голоси.

Це принесе подвійну користь: тренеру допоможе «зберегти» нерви, юному спортсмену — виробити звичку до коректному поведінці навіть у конфліктної ситуації; утриматися від різкій критики підлітка у присутності товаришів; вміти визнаватися в помилці, якщо вона допущена, і вибачатися, коли ви винні. Визнання помилки лише повагу юних спортсменів до тренеру і привчає до самокритики, чесності.

Авторитет тренера дитячого спортивного колективу має величезну педагогічне значення. Чим авторитетнішими тренер, тим більший вплив надає він і по своїх вихованців, і тих хлопців, що тільки придивляються до занять. Те, що говорить авторитетний тренер, оцінюється як важливе, тож і набагато краще сприймається. Багатьом хлопців, знайшли своє покликання в заняттях спортом, шановний, авторитетний тренер виступає як ідеал, якому намагаються потрапляти життя.

Отже, у відносинах тренерів з юними спортсменами провідна роль належить тренеру. Рівень розвитку позитивних особистісних, якостей тренера — найважливіша умова нормалізація відносин із юними спортсменами, отже, і підвищення ефективності навчально-тренувального і виховного процесу.

Юні спортсмени дуже цінують у тренера по футболу енергійність.Энергични ті тренери, які беруть активну участь в усьому комплексі справ спортивної команди, використовуючи у своїй особисте спортивне майстерність, винахідливість, організаторські здібності.

Поруч із юні спортсмени до найважливіших якостей, визначальних стосунки між ними тренерами, відносять твердість характеру, принциповість. Необхідними вважають якості, що визначають ставлення самого тренера до них: розуміння їх психології, тактовність, доброзичливість, пильність, терплячість.