Мовлення, на відміну від мови, є індивідуальним – підбір мовних засобів здійснюється мовцем, на процес мовлення впливають умови спілкування, фізичний стан мовця, навіть його стать і настрій. Дослідивши мовний потрет мовця і уклавши його мовленнєвий паспорт, ми матимемо можливість визначати ключові стратегії у спілкуванні з конкретним мовцем, дізнатись особливості його характеру і темпераменту, навіть приблизно визначити рівень його чи її освіти. У свою чергу варто зазначити, що досліджувати можна не лише усне мовлення, а й його письмове відображення, роблячи окремий наголос на аналізі морфологічних і синтаксичних особливостей використовуваних мовленнєвих актів.

В даному досліджені ми зробили спробу сформулювати комунікативний паспорт персонажа літературного твору, послуговуючись наявним на даний момент інструментарієм комунікативної лінгвістики, який можна знайти в грунтовних працях таких мовознавців як Бацевич Ф., Тарасова І.П., Димитренко Л.В. та інші.

Матеріалом для дослідження слугує роман Д.Кіза «Квіти для Елджернона». На нашу думку, його текст є оптимальним для здійснення комплексного комунікативного аналізу, оскільки за жанром він є щоденником, і фактично є ланцюжком комунікативних актів, які ми і маємо на меті проаналізувати. Перед собою ми ставимо наступні завдання: 1) визначити місце комунікативного паспорту в ряді мовних практик; 2) скласти комунікативний паспорт персонажа; 3) зробити висновки про вербальне зображення динаміки розвитку персонажа. Основні положення даного дослідження можуть у майбутньому бути використані для проведення комунікативного аналізу інших літературних персонажів, відомих людей чи навіть оточуючих.

Уміння аналізувати комунікацію, давати оцінку її учасникам, бачити за словами істинні наміри людини, визначати («читати») характери особистостей, з якими спілкуєшся, — необхідна умова плідного, творчого співжиття будь-якої освіченої людини з іншими людьми.

Аналіз ситуацій міжособистісного спілкування — це насамперед аналіз комунікативної поведінки учасників спілкування.

Комунікативна поведінка — поведінка індивіда в процесах спілкування, яка регулюється комунікативними нормами і традиціями, яких він, як учасник спілкування, дотримується.

Виокремлюють комунікативну поведінку особистості, соціальної, професійної, тендерної, вікової груп, а також етнічну (національну). Без урахування комунікативної поведінки неможливо визначити комунікативний паспорт людини.

Комунікативний паспорт людини — комплексна інформація, яку особа підсвідомо, «автоматично» повідомляє про себе різними засобами: мовного коду, паралінгвістичними. використанням правил, законів, максим, конвенцій тощо — іншим учасникам спілкування і тим, хто за цим спілкуванням спостерігає [4, С.272-273].

Важливою складовою комунікативного паспорта людини є мовленнєвий паспорт.

Мовленнєвий паспорт людини — інформація, яку особа підсвідомо повідомляє про себе під час комунікації засобами мовного коду.

Вслухаючись у мовлення людини, можна визначити її стать, вік, звідки вона родом — із села чи міста, рівень її емоційності, фізичний стан, сферу її діяльності, що вона робить у даний момент, тощо. За мовленням людини можна визначити, з якої вона країни чи регіону. Мовленнєвий паспорт індивіда свідчить про рівень його освіти, загальної культури, виховання, формує враження про людину в комунікації тощо. Якщо співрозмовник бездоганно володіє всіма складовими комунікативного кодексу, дотримується правил мовленнєвого етикету, вміє впливати на учасників комунікації в стандартних і нестандартних ситуаціях, то він справляє позитивне враження, з ним хочуть спілкуватися, готові допомогти, виконати його прохання, звернутися до нього по допомогу тощо.

Отже, складовими комунікативного паспорта учасників спілкування є:

1. власне комунікативна поведінка учасників спіл-кування;

2. уживання засобів мовного коду; уживання паралінгвістичних, інтонаційних та інших засобів, які супроводжують елементи мовного коду; ситуативні чинники, у межах яких розгортається комунікація.

Спілкуючись з іншими людьми, особа автоматично, підсвідомо демонструє їм свій комунікативний паспорт. Ознайомлення з комунікативним паспортом співрозмовника — важлива умова кооперативного спілкування, нормального плину комунікації. [4, c.272].

2.2. Комплексний комунікативний аналіз і його складові

Комплексний аналіз комунікативних ситуацій можна здійснювати двома способами: аналіз відеофрагментів спілкування і аналіз текстових фрагментів. Безперечно, аналіз відеофрагментів дає змогу глибше вивчити конкретну ситуацію спілкування завдяки повторному перегляду комунікативної поведінки його учасників. Водночас потребують аналізу й прецедентні тексти певної культури.

Коли мова йде про аналіз текстових фрагментів, то комплексний аналіз комунікативної поведінки персонажів художніх творів певною мірою редукований, оскільки досліднику важко відтворити деталі ситуації спілкування, паралінгвістичні засоби, які використовують учасники комунікативного акту, постави їх тіла, інтонацію та інші складові комунікації, які несуть важливу інформацію про внутрішній світ людини, його психічні, ментальні, фізичні стани тощо. Водночас у ремарках або детальних описах можливо передати душевні порухи персонажів, найдрібніші деталі їхньої мовленнєвої поведінки. [4, с.273].

Аналіз комунікативних ситуацій слід робити в певній послідовності за певною схемою:

I. Контекст і ситуація спілкування:

- місце і час спілкування; їх вплив на перебіг інтеракції;

- характеристика каналів комунікації;

- комунікативний шум і його вплив на спілкування;

- зворотний зв’язок і засоби ного підтримування.

II. Комунікативна поведінка учасників спілкування (комунікативний паспорт персонажів):

1. Аналіз комунікативної ініціативи учасників спіл-кування;

2. Аналіз комунікативних стратегій персонажів. Міра гнучкості стратегій;

3. Оцінка учасниками стратегії один одного (якщо така оцінка наявна);

4. Виявлення тактик комунікативної поведінки учасників спілкування. Типи тактик. Зміна тактик (як що це спостерігається);

5. Характеристика соціальних і комунікативних ролей, які реалізуються персонажами у фрагменті, який аналізують. Чи змінюються комунікативні ролі учасників спілкування?

6. Виявлення прихованих ролей (комунікативних позицій) учасників спілкування (із застосуванням трансакційного аналізу Е. Берна);

7. Аналіз виявлених прийомів впливу на співбесідника. Чи беруться до уваги вік, освіта, стать, поточний стан свідомості тощо;

8. Характеристика типів спілкування персонажів фрагмента твору, який аналізують (відкрите/закрите, ініціативне/примусове, офіційне/неофі-ційне, етикетне/розкуте, конфліктне/кооперативне тошо). Чи змінюється тип спілкування у процесі інтеракції?

9. Аналіз складових комунікативного кодексу кожного учасника спілкування (орієнтація на певні правила, максими, конвенції спілкування). Засоби мовного етикету;

10. Виявлення дії загальних законів спілкування.

III. Аспекти мовного коду в комунікації (мовленнєвий паспорт персонажів):

1. Найчастотніші типи мовленнєвих актів;

2. Мовленнєві жанри, яким віддають перевагу учасники спілкування;

3. Дотримання норм культури мовлення учасниками спілкування;

4. Типи мовленнєвих помилок в ідіостилі учасників спілкування;

5. Чи наявні засоби непрямого спілкування? Інтерпретація учасниками комунікації непрямого смислу повідомлень;

6. Аналіз риторичних аспектів спілкування: вживання слів у прямих і переносних значеннях» образність, тропи і фігури мовлення тощо;

7. Засоби мовного етикету.

IV. Роль паралінгвістичних засобів спілкування:

1. Регістрові характеристики;

2. Тональність спілкування;

3. Атмосфера спілкування [4, С.283-290].

Отже, застосування методів комунікативного аналізу сприяє досягненню наступних цілей як: загальна характеристика спілкування, а також визначення комунікативних позицій персонажів: у кого вони сильніші, у кого слабші; як вони змінюються у процесі спілкування; хто повніше досягає предметних і комунікативних цілей; хто ефективніше використовує засоби комунікативного кодексу; хто завоював комунікативну ініціативу, а хто її втратив тощо [4, с.291]. Хоча і комплексний аналіз комунікативної поведінки персонажів художніх творів певною мірою редукований, у детальних описах можливо передати душевні порухи персонажів, найдрібніші деталі їхньої мовленнєвої поведінки.