Тема 2.3. Втілення ідей символізму у творчості м. Вороного. Поезії «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта».

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Законспектувати критичний матеріал з підручника, спираючись на запропонований план.

ПЛАН

1. Життя і творчість, багатогранна діяльність поета.

2. М. Вороний – «ідеолог» модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

3. Зміст і художні особливості поезії М. Вороного. Мотив необхідності для поета бути «цілим чоловіком» («Іванові Франкові»).

4. Єдність краси природи і мистецтва («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша.

5. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).

Завдання 2. Вивчити напам’ять одну з поезій автора (за бажанням).

Розділ № 3 «Українська література 20-30 рр. ХХ ст.»

Тема 3.1. «Поетичний світ в. Сосюри. Його поезії «Білі акації будуть цвісти», «Васильки», «Любіть Україну»

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Коротко законспектуйте життєвий і творчий шлях В. Сосюри.

Завдання 2. Проаналізуйте поезію «Білі акації будуть цвісти».

Завдання 3. Проаналізуйте поезію «Васильки».

Завдання 4. а) виразно прочитайте поезію «Любіть Україну!»

Довідка

Купина - кущ; зойк- крик;

пурпуровий - темно-червоний;

канонада - гучний звук від пострілів; багнети - ножі на рушницях.

б) письмово дайте відповідь на питання:

• Чому В. Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов'їною?

• Підтвердіть рядками вірша, що він написаний під час війни з фашистами.

• Доведіть, що в рядках поезії є підтекст, в якому висловлено споконвічне прагнення українського народу до волі, до незалежності.

• До кого звертається В. Сосюра із закликом любити Україну? Чому?

• Поясніть, як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

• Чи нагадують вам ці рядки слова з Біблії? Які саме?

в) Продовжте речення «Я – частина майбутнього України, тому повинен...»

Завдання 5. Вивчити напам’ять одну з поезій автора(на вибір).

Тема 3.2. Трагедія народу, розділеного барикадами громадянської війни, у новелі м. Хвильового «Мати»

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Прочитайте новелу М. Хвильового «Мати».

Завдання 2. Письмово дайте відповідь на питання.

• Який жанр усної народної творчості вам нагадує оповідання «Мати»? (В оповіданні наявний міфологічний струмінь, навіть сам початок твору нагадує зачин народної казки. І сама характеристика образів теж іде від казки. Саме так у народній творчості подається опис героя: він звичайний, непоказний, але має щось і незвичне. Таким є батько двох синів. Не маючи коштів, хоч і продав він своє майно, віддав старшого до гімназії…)

• Пригадайте твір М. Гоголя «Тарас Бульба». Яка доля двох братів? Чи так само виховувались брати з оповідання М. Хвильового ?

• Хто з братів вам більше сподобався? Чому?

• Як ви ставитесь до того як виховувались брати?

• Порівняйте характери Остапа та Андрія

• Як ви вважаєте, чи був в матері інший вихід з цього положення?

• Що б ви зробили на її місці?

• До якого висновку приводить ця страшна, трагедійна казка? (Жорстокість і насильство нічим, навіть найвищою, найблагороднішою метою виправдати не можна. Жорстокість, як і пролита кров, вбиває все людське в людині, робить її звіром, бездуховною істотою)

• А чи зустрічали ви вже в літературі тему братовбивства?

Завдання 3. Законспектуйте критичний матеріал.

Сини матері Остап і Андрій стали по різні боки револю­ційних барикад – типова для тих часів ситуація. Її описува­ли багато митців, зокрема П. Тичина («Приїхали до матері три сини»), Ю. Яновський («Подвійне коло»). Брати дуже різні за характерами, що цілком закономірно. Автор чимало місця в новелі приділяє розповіді про шлях їхнього зростан­ня, світоглядного становлення. Єднає Андрія і Остапа єдине, чому їх мати ніколи не навчала, – жорстокість, засліпленість псевдоцінностями, відсутність родових, братер­ських почуттів заради «громадського обов'язку». Щоби брат не вбив брата (адже обоє вони її любі сини), під сокиру мати лягає сама. Цей трагічний кінець вносить «українське» уточнення в біблійну історію про двох братів Каїна та Авеля і в такий спосіб віддзеркалює всю фантасмагорію кровопролитних, братовбивчих революційних подій в Украї­ні. Водночас має і символічний підтекст. «Матері вже не було» – читаємо в новелі, а перед очима наче стоїть розі­п'ята на хресті Україна.