- •1. Пояснювальна записка
- •2. Загальні методичні вказівки
- •3. Орієнтований тематичний план з тем, які винесені на самостійну роботу
- •4. Методичні вказівки до самостійної роботи
- •Тема 1.1. Літературний портрет персонажів твору «Кайдашева сім’я»
- •Тема 1.2. Діяльність «театру корифеїв».
- •Текст доповіді
- •Література:
- •Тема 1.3. «Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Психологічна переконливість і трагікомічне «звучання» образу Мартина Борулі».
- •Тема 1.4. : «Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості і.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові».
- •Тема 2.1. «Створення фанфіку за романом о. Кобилянської «Земля».
- •Тема 2.2. В. Винниченко, його активна громадська та політична діяльність. Значення художньої спадщини митця. Викриття фальшивого народолюбства в оповіданні в. Винниченка «Малорос-євпропеєць».
- •Тема 2.3. Втілення ідей символізму у творчості м. Вороного. Поезії «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта».
- •Тема 3.1. «Поетичний світ в. Сосюри. Його поезії «Білі акації будуть цвісти», «Васильки», «Любіть Україну»
- •Тема 3.2. Трагедія народу, розділеного барикадами громадянської війни, у новелі м. Хвильового «Мати»
- •Тема 3.3. Утвердження найвищих цінностей у новелі г. Косинки «Мати»
- •Роман «Місто» – світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального
- •Характеристика Степана Радченка
- •Тема 4.1. Література в Західній Україні до 1939 року. Б.-і. Антонич
- •Тема 4.2. В. Барка. Роман «Жовтий князь» – осмислення теми голодомору 1932-1933 рр. Символи у творі. Образна система та проблематика роману.
- •Передісторія роману «Жовтий князь»
- •Аналіз роману «Жовтий князь»
- •Тема 6.1. Ідейно-художній аналіз творів поетів-шістдесятників.
- •Алгоритм аналізу поезії
- •Тема 7.1. «о. Гончар – «літературне обличчя доби». «Собор у риштованні» – осмислення духовного стану нації (за романом «Собор»)».
- •«Собор у риштованні» (Євген Сверстюк) – літературна критика роману «Собор»
- •Що символізує собор? Прокоментуйте уривок з статті Євгена Сверстюка «Собор у риштованні».
- •Зв'язок між поколіннями (Зберегти і примножити, передати нащадкам).
- •Собор – це релігійність, високоморальність – «собор як естафета духу»
- •Собор – це символ політичної єдності людей, соборності українського народу
- •Тема 10.1. Літературні угрупування кінця хх – початку ххі ст.
- •Тема 11.1. Література рідного краю. Творчість сучасних письменників Криворіжжя
- •5. Перелік навчально-методичних джерел
Текст доповіді
Зараховується робота обсягом від 5 до 7 сторінок набраних у редакторі WORD у роздрукованому вигляді. Шрифт Times New Roman 14. Міжрядковий інтервал 1,5. Поля з усіх сторін 20 мм. Доповідь має бути ілюстрованою.
Література:
Коцур В.П. Історія середніх віків: [у 2-х т.]. – Т.1. Раннє середньовіччя: курс лекцій. / В.П. Коцур, В.О. Балух. – Чернівці: Наші книги, 2009. – 496 с.
Пангелов Б.П. Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей: навч. посіб. / Б.П. Пангелов. – К.: Академвидав, 2010. – 248 с.
Тема 1.3. «Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Психологічна переконливість і трагікомічне «звучання» образу Мартина Борулі».
Питання для самоконтролю:
Завдання 1. Дайте визначення понять містерія, міракль, мораліте, інтермедія, шкільна драма.
Завдання 2. З’ясуйте композицію твору «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого.
Зав’язка – …
Розвиток дії – …
Кульмінація – …
Розв’язка – …
Завдання 3. Користуючись наведеним матеріалом, доведіть, що твір має гостре соціальне спрямування і віддзеркалює сучасну І. Карпенкові-Карому дійсність.
У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею. Дворяни, як видно з твору, у суспільстві залишаються привілейованим класом, хоча селяни типу Борулі не поступаються їм у статках. Отож із п’єси перед нами постала Україна середини 80-х років ХІХ століття. Зважаючи на те, що це був один із перших творів письменника на сучасному матеріалі, то, безперечно, «Мартина Борулю» з інтересом сприйняли перші його глядачі (прем’єра відбулася того ж 1886 року). У чому ж секрет більш ніж 100-річної сценічної популярності п’єси? Безперечно, в тому, що твір загальнолюдськими, так званими вічними проблемами.
Завдання 4. Визначте проблеми, порушені у п’єсі.
Завдання 5. Прочитайте наведений матеріал і доведіть, що драматург психологічно вмотивовано підготував розв’язку твору, переконавши читачів, що спроби Мартина підмінити особистісні етичні цінності становою належністю — велика помилка.
У фіналі бачимо, що Мартин зазнає невдачі в усьому: сусід-поміщик виграє позов у суді, Степан втрачає роботу, Націєвський тікає від Марисі. Отже, всього цього могло не бути, якби Боруля залишався собою.
П’єсу «Мартин Боруля» вважали новаторською не лише в жанровому і тематичному аспектах. Як драматург-новатор, І. Карпенко-Карий шукав ще не відомих стежок. Він звів до мінімуму роль комедійної інтриги, поставив на першому плані суспільно-психологічну характеристику провідних персонажів, увів епізодичні сцени, зовнішньо не пов’язані із сюжетом п’єси, проте важливі з погляду глибшого розкриття ідейного задуму — сатиричного зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові морально-етичні норми.
Завдання 6. Складіть цитатну характеристику до образу Мартина Борулі. Коротко охарактеризувати одного з другорядних героїв твору.
