Аналіз роману «Жовтий князь»

За жанром “Жовтий князь” можна було б назвати сімейною хронікою: у творі розповідається про життя Мирона Катранника, його матері, дружини, трьох дітей від осені 1932 до жнив 1933 року. Одне слово, йдеться про звичайну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми і світлими християнськими заповідями в атмосфері теплоти і сімейної злагоди. Але через нелюдські обставини ця хроніка перетворюється в мартиролог (список визнаних мучеників). Не тільки Катранники, а й усі чесні роботящі селяни стали мучениками, жертвами переслідування і гоніння. І не можна відтворити список цих мучеників і святих, бо їх – мільйони.

Роман “Жовтий князь” – це книга пам’яті жертвам голодомору, мільйонам “безневинно убієнних” хліборобів і гнівний осуд тоталітарного режиму, твір – реквієм і твір – застереження.

Три ідейно-тематичні лінії роману:

1. Реалістичне зображення нещастя в сім'ї селянина Мирона Катранника.

2.Психологія людини, описи незвичних перемін в житті кожного в родині, яка вимирає.

3.Метафізичний вимір: боротьба темряви зі світлом, Бога з дияволом, людини з людиною.

   Цей роман показав нам історію однієї сім’ї, а за нею ми бачимо трагедію всієї України.

Центральний конфлікт зумовив розкол образної системи роману на два табори

СПАСИТЕЛЬ	АНТИХРИСТ
Українська церква Родина Катранників Секретар райкому Голова колгоспу Вартилиць Петруни Пічники Партійні діячі, які стали жертвами цього жаху	Жовтий князь Отроходін Шікрятов Комсомольці Піонери «Червоні» жандарі Міліція Червона партія Червоний – колір смерті
Ускладнюється – символічним змістом, розповідями жахливих трагічних історій

У центрі зображення внутрішній світ героїв:

1. Персонажі-жертви – здивування, відчуття несправедливості, розгубленість, опір, супротив, невпевненість, зневага, страх, турбота, доброта, співчуття, покора, знесиленість, спустошення, збайдужіння, любов, надія, віра.

Душа селянина розвалилася, свідомість зруйновано.

2. Агресори-нападники – жорстокість, бездумність, спокуса, злість, владність, сила, безглуздість.

Усі дійові особи роману – люди однієї епохи, одного часу, одного соціального класу та національності, однаково сильні вірою, але у кожного вона своя: у Мирона – християнська з її десятьма заповідями, у Григорія – партійно-більшовицька, віра в Сталіна, у “світле комуністичне життя”.

Різняться ці два персонажі й зовні.

Мирон: “середовий чоловік; і в прізвищі сільська звичайність”, “був світлий словом і серцем”, “ніколи не чули окрику недоброго”.

Григорій: “розпалився гнівом: дужим і диким; зіниці в найгострішому блискові звернені до селянина”; “хмурий” , “страшний, ох, страшний! Таки переступить”.)

Сюжетні лінії

1. Поїздка на Воронежчину Мирона Катранника.

2. Історія діда Гонтаря.

3. Поїздка на Кавказ.

4. Історія коло млина.

Модель тоталітарного суспільства – с. Кленоточі – передапокапсичний стан всього суспільства (скидання Мирона з потягу у прірву – неймовірне спасіння з прірви – смерть на порозі домівки) – крах міфу про суспільство як земний рай, ілюзорство його процвітання.

Образ зупиненого годинника у хаті Катранників – апокаліпсичне передбачення.

Кульмінацією цієї моделі є життя селянської родини Катранників, в якій поступово вимерли всі:

- бабуся Харитина Григорівна – берегиня матріархального українського роду;

- мати й батько;

- їхні діти Микола та Оленка;

- живим лишився лише Андрійко.

Символічним також є образ зруйнованої хати.

Національний характер – головне завдання радянської влади – понівечити вільнолюбну душу селянина-українця, в якій визначальне місце посідали віра в Бога, культ родини й матері, моральне єднання із землею, самовідданість у хліборобській праці.

Мотиви твору

1. Мотив гріха і його спокутування.

2. Мотив єднання людей.

3. Мотив можливості колективного опору (штурм млина).

4. Мотив божевілля.

5. Емоційний мотив материнства.

ТЕМА роману «Жовти князь» – зображення страшних картин голоду 1932-1933 рр., фізичне і духовне знищення людини, геноцид українського народу.

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ

1. Чому дітей навчали у школі 1932-33 рр.?

2. Якою була політика влади на селі і хто такі «обдиршики»?

3. У що обернено українські храми?

4. Яка роль у розбійництва комсомольців і піонерів?

5. Як змінилася філософія життя селян під час голодомору?

6. Чому голод призвів до відчуття абсурдності буття («пережиття кривди»)?

7. Які форми порятунку шукали люди під час голодомору?

8. Якими почуттями один до одного трималася родина Катранників?

9. Як трагедія народу відбилася у назві місяців? (Грудень-трупень, січень-могилень, вересень-розбоєнь, жовтень-худень, листопад-пухлень, лютий-людоїдень, березень-пустирень, квітень-чумень)

10. Які масові форми приборкання українського селянства застосовувала українська влада?

11. Як проходила посівна кампанія 33 року?

12. Яке релігійне тлумачення подій 32-33 рр.?

Історія родини Катранників втілює собою ІДЕЮ збереження вічного всеперемагаючого духу людини, невмирущості української нації. ІДЕЯ віри у торжество добра на землі.

СИМВОЛИ у творі

1. Жовтий колір – ненависть і спустошеність у часи голодомору.

2. Жовтий князь (непоборна соціальна сила) – персоніфікація голоду, смерті, руїна.

3. Церква, як хліб – святиня.

4. Чаша – символ порятунку, символ вічного життя.

5. Душа – як живий організм (приголомшена, скована, бідна).

6. Ворон – символ нещастя, смерті.

7. Змій – символ підступності, можновладця, зло, яке людина мусить подолати.

8. Місяць – символ розбрату.

9. Образ млина (годувальник, праця) – мукомельня (смерть).

10. Образ хліба – чистий, святий; моральний вибір (Катранник).

11. «Хлібороби» – збирання трупів.

12. Образ сонця (протиставлений «жовтому князеві») – символ добра, надії, рятівного тепла.

Розділ № 6 «Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.»