- •1. Пояснювальна записка
- •2. Загальні методичні вказівки
- •3. Орієнтований тематичний план з тем, які винесені на самостійну роботу
- •4. Методичні вказівки до самостійної роботи
- •Тема 1.1. Літературний портрет персонажів твору «Кайдашева сім’я»
- •Тема 1.2. Діяльність «театру корифеїв».
- •Текст доповіді
- •Література:
- •Тема 1.3. «Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Психологічна переконливість і трагікомічне «звучання» образу Мартина Борулі».
- •Тема 1.4. : «Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості і.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові».
- •Тема 2.1. «Створення фанфіку за романом о. Кобилянської «Земля».
- •Тема 2.2. В. Винниченко, його активна громадська та політична діяльність. Значення художньої спадщини митця. Викриття фальшивого народолюбства в оповіданні в. Винниченка «Малорос-євпропеєць».
- •Тема 2.3. Втілення ідей символізму у творчості м. Вороного. Поезії «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта».
- •Тема 3.1. «Поетичний світ в. Сосюри. Його поезії «Білі акації будуть цвісти», «Васильки», «Любіть Україну»
- •Тема 3.2. Трагедія народу, розділеного барикадами громадянської війни, у новелі м. Хвильового «Мати»
- •Тема 3.3. Утвердження найвищих цінностей у новелі г. Косинки «Мати»
- •Роман «Місто» – світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального
- •Характеристика Степана Радченка
- •Тема 4.1. Література в Західній Україні до 1939 року. Б.-і. Антонич
- •Тема 4.2. В. Барка. Роман «Жовтий князь» – осмислення теми голодомору 1932-1933 рр. Символи у творі. Образна система та проблематика роману.
- •Передісторія роману «Жовтий князь»
- •Аналіз роману «Жовтий князь»
- •Тема 6.1. Ідейно-художній аналіз творів поетів-шістдесятників.
- •Алгоритм аналізу поезії
- •Тема 7.1. «о. Гончар – «літературне обличчя доби». «Собор у риштованні» – осмислення духовного стану нації (за романом «Собор»)».
- •«Собор у риштованні» (Євген Сверстюк) – літературна критика роману «Собор»
- •Що символізує собор? Прокоментуйте уривок з статті Євгена Сверстюка «Собор у риштованні».
- •Зв'язок між поколіннями (Зберегти і примножити, передати нащадкам).
- •Собор – це релігійність, високоморальність – «собор як естафета духу»
- •Собор – це символ політичної єдності людей, соборності українського народу
- •Тема 10.1. Літературні угрупування кінця хх – початку ххі ст.
- •Тема 11.1. Література рідного краю. Творчість сучасних письменників Криворіжжя
- •5. Перелік навчально-методичних джерел
Характеристика Степана Радченка
Біологічне |
Соціальне |
Духовне |
Приятельські стосунки, закоханість у Надійку, Зоську, потім брутальна поведінка; елементарне задоволення матеріальних потреб, потім прагнення до комфорту; здоровий спосіб життя як засіб самозбереження; інстинкт завойовника (жінок, міста) |
Висока громадянська активність у молодості;и ділові якості, що дозволили зробити кар’єру, вибір пріоритетів |
Мрія принести на село «нове життя»; чітко поставлена мета і прямування до неї; прагнення слави, визнання; наполегливість, працелюбність, прагнення до знань, емоційність, схильність до філософських роздумів, самоаналізу |
Як еволюціонували світогляд та психологія героя?
СВІТОГЛЯД
На початку твору. Він – «нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він, як йому здається, один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє», вважає, що «не ненавидіти треба місто, а здобути... таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах, хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточують його гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні. Тисячі Левків, Степанів і Василів облягають ці непманські оселі, стискують їх і завалять. В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він – один з цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти».
Далі. На молодіжній вечірці Степан спостерігає за «собі подібними» і в його душі піднімається хвиля протесту: «Невже і він такий? Невже вічна доля села бути тупим, обмеженим рабом, що продається за посади й харчі, втрачаючи не тільки мету, а й людську гідність?»
Разом із тим «він заздрив їм, і не ховав від себе цього, бо теж хотів висунутись і бути обраним. Сміх і оплески, що були нагородою тим щасливцям, мало його не ображали, і кожен новий з них, з'являючись коло кафедри, ставив йому боляче питання, чому це не він, бо він хотів бути кожним із них, однаково – прозаїком чи поетом».
Укінці. «Що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була»; «вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності гнітило його. І він терпів божевільний біль людини, що втратила особисте...»
ПСИХОЛОГІЯ
Тверда впевненість – переконання у власній правоті – сумніви – заздрість – неспокій – розгубленість – відчуття самотності – осяяння – відчуття переможця.
Степан не знає справжнього почуття любові, кожну з жінок використовує для свого сходження на вершину слави, достатку. Разом із тим, він хапається за кожну нову жінку, як за свій порятунок від самотності, дисгармонії, душевної роздвоєності.
Ідейне спрямування твору:
Людина може досягнути висот у суспільстві, але душевно деградувати, стати черствою та егоїстичною.
Людина не має права з будь-яких особистих причин нівечити чуже життя.
Людина має ставити перед собою таку мету, яка б принесла щастя їй і ближнім (або, принаймні, не зашкодила їм).
Завдання 3. Визначити, які риси переважають у характері Степана Радченка, героя роману «Місто» (позитивні чи негативні, перелічити їх).
Розділ № 4 «Українська література за межами України»