Аналіз впливу факторів на зміну обсягу робіт нду

№рядка	Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)
1	Обсяг роботи, виконаний власними силами, тис. грн	1610	1596	– 14
2	Середньорічна чисельність працівників	740	726	– 14
3	Середньорічна продуктивні- сть одного працівника, грн (рядок 1 : рядок 2)	2175,7	2198,3	+ 22,6

Як бачимо, зміна рівня продуктивності та неукомплектованість наукової установи працівниками призвели до зміни обсягу роботи, відповідно зниження становило 30,4 тис. грн, збільшення — 16,4 тис. грн.

Використавши прийом абсолютних різниць, визначимо, що через неукомплектованість наукової установи працівниками обсяг робіт зменшився на 30,4 тис. грн (–14)  2175,7, а зростання рівня продуктивності праці спричинило збільшення обсягу виконаних робіт на 16,4 тис. грн (22,6726). Загальний вплив цих факторів становить –14 тис. грн (–30,4 + 16,4).

У науковій установі виконання тем закріплено за певними структурними підрозділами, а окремі етапи або види робіт можуть виконуватися сторонніми організаціями. За таких умов важливого значення набуває оцінювання виконання робіт за структурними підрозділами оскільки воно дає змогу виявити, хто з виконавців, якою мірою та з якого виду робіт не виконав своїх зобов’язань.

Аналіз роботи наукової установи за обсягом здійснюється за окремими класифікаційними ознаками. Так, за видами роботи розрізняють пошукові (теоретичні або фундаментальні) та прикладні дослідження, роботи зі створення технічної документації, виготовлення дослідних зразків виробів, роботи з надання допомоги виробництву. За джерелами фінансування вирізняють роботи, здійснювані за рахунок державного бюджету, та за господарськими угодами. Результати аналізу роботи за різними класифіка- ційними ознаками використовують для якісної характеристики роботи наукової установи. Наявність таких даних дає можливість виділити пріоритетні напрями досліджень з позицій перспективності розвитку науки і виробництва, повноти задоволення поточних потреб галузей народного господарства, суспільства в цілому. Крім того, ці дані важливі для організації роботи з форму- вання наукового заділу, плану впровадження наукових робіт, роз- поділу кадрів.

Далі у процесі аналізу окремо вивчаються обсяги робіт, виконаних у звітному періоді, закінчених і перехідних. При цьому враховується, що між ними існує тісний зв’язок, який можна визначити у такий спосіб:

Р = Р_з + (Р_м – Р_н) ,

або

Р = Р_з + (Р_нз – Р_кз) + (Р_нн + Р_нп) ,

де Р — річний обсяг роботи, виконаної науковою установою; Р_з — обсяг робіт, закінчених і зданих замовнику; Р_м — обсяг робіт, закінчених у минулому періоді; Р_н — обсяг робіт, не закінчених у звітному періоді; Р_нз, Р_кз — обсяг робіт, закінчених, але не зданих замовнику відповідно на початок року і на кінець звітного року; Р_нн, Р_нп — обсяг робіт, розпочатих відповідно в звітному році і в попередні роки, але не закінчених у ці періоди.

Вивчення обсягу виконаних робіт має за мету всебічний розгляд тематичного плану наукової установи. Воно починається з оцінювання виконання плану за номенклатурою (за кількістю тем і в грошовому виразі) в цілому. При цьому виходять з того, що план за номенклатурою вважається виконаним за умови закінчення робіт з усіх тем і в обсязі, передбаченому планом.

Сутність виконання плану за номенклатурою визначається окремо за кількістю позицій плану та за обсягом виконаної роботи в кошторисній вартості за такими формулами:

де — К_нт, К_нр — відсоток виконання тематичного плану за номен- клатурою відповідно за кількістю позицій плану та за кошторисною вартістю виконаної роботи; К_вт, К_пт — кількість позицій тематичного плану відповідно виконаних і за планом; Р_пл, Р_нв —відповідно кошторисна вартість робіт, передбачених планом, і за невиконаною планованою тематикою.

Аналіз виконання плану науково-дослідних робіт за номен- клатурою наведено в табл. 10.6.

Таблиця 10.6