11.2.3. Аналіз обсягу роботи школи

Від стану шкільної мережі залежать умови, в яких відбувається навчальний процес, зміст і організація навчально-ви- ховної роботи. Аналіз обсягу роботи школи здійснюється з використанням таких показників, як чисельність учнів (шкільний контингент), кількість навчальних класів, наповнення класів. Характеризуючи різні сторони педагогічної функції школи, ці показ- ники тісно пов’язані між собою і віддзеркалюються в узагальню- ючому показнику обсягу роботи — кількість годин навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження характеризує витрати праці вчителів з навчання школярів основам наук у визначений час. Навчальне навантаження (в годинах) з кожного навчального предмета і класу регулюється встановленими навчальними програмами та планами. На його обсяг в цілому по школі впливають:

• кількість і склад навчальних класів;

• кількість годин навчальної роботи відповідно до навчального плану і в розрахунку на клас.

Кількість класів залежить від контингенту учнів і наповненості класів. У процесі аналізу встановлюються зміни навчального навантаження порівняно з попередніми роками і з планом (навчальною програмою) поточного навчального року в цілому по школі, по групах класів і по навчальних предметах. Причинами невиконання плану навчального навантаження можуть бути зриви занять, хвороби вчителів, неукомплектованість школи вчителями. Крім того, слід враховувати, що витрати праці учителів школи на навчання та виховання школярів складаються із витрат на виконання як нормованої, так і ненормованої роботи різних видів (перевірка зошитів, керівництво класом і т. ін.).

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бюджету на освіту і стан мережі (табл. 11.7).

Таблиця 11.7

ПОКАЗНИКИ ОБСЯГУ РОБОТИ ШКОЛИ

Показник	За планом		Фактично		Відхилення (+; –)
	На початок навчального року	На кінець навчального року	На початок навчального року	На кінець навчального року	На початок навчального року	На кінець навчального року
Чисельність учнів (за групами та окремими класами):
у I—ІV класах і т. д.	396	369	400	390	+ 4	– 6
Кількість класів: І—ІV класів і т. д.	12	12	10	10	– 2	– 2
Наповненість класів: І—ІV класів і т. д.	33	33	40	39	+ 7	+ 6

Із даних таблиці видно, що в школі мають місце вади у комп- лектуванні контингенту учнів І—IV класів: фактично класів даної групи налічується 10, тоді як за планом має бути 12. Це спричинило недобір учнів на початок навчального року, оскільки не було де їх розмістити, а також перевищення планового наповнення кла- сів: на початок року — на 7 учнів (40 – 33), на кінець року — на 6 учнів (39 – 33) у середньому на клас. Причина перевантаження класів — брак класних кімнат у школі. Крім того, школа не забезпечила збереження контингенту учнів, фактична чисельність яких за навчальний рік зменшилася на 10 учнів (400 – 390).

Важливий напрям аналізу роботи школи — вивчення шкільного контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповідно до встановлених етапів набуття середньої освіти: І—ІV класи (початкове навчання), V—ІХ класи (неповна середня освіта) та Х—ХII класи (повна середня освіта), а також за окремими класами. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту — змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов’язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкільного віку та збереження наявного контингенту школярів.

У таблиці 11.8 наведено дані для аналізу руху учнів школи.

Таблиця 11.8

РУХ УЧНІВ ПРОТЯГОМ РОКУ

Показник	Усього, осіб	%
Чисельність учнів на початок навчального року	960	100
Поступило учнів протягом навчального року	99	5,7
Вибуло учнів протягом навчального року	59	9,7
Чисельність учнів на кінець навчального року	1000	100

За даними таблиці, чисельність контингенту школи збільшилася на 40 учнів (1000 – 960), або на 4,2 % (40 : 970 × 100). При цьому вибуло 59 учнів, або 6,1 % (59 : 960 × 100), а поступили на навчання 99 осіб. Оновлення контингенту школярів становить 10,3 % (99 : 960 × 100).

Головним завданням аналізу руху учнів школи є виявлення причин їх відсіву. До причин відсіву належать: переведення частини школярів в інші школи — спеціалізовані, вечірні; хвороба, виключення зі школи; працевлаштування.

Кінцеві результати роботи школи характеризуються повнотою випуску учнів із ІХ та ХІ (ХІІ) класів і переведення учнів з класу в клас. Вони залежать від рівня роботи педагогічного колективу школи, головними показниками якого є повнота виконання навчальних програм, належна якість уроків, високий рівень знань учнів, позакласна робота вчителів.

11.3. Аналіз діяльності дитячих дошкільних закладів

Функцію з всебічного та гармонічного виховання та розвитку дітей виконують дитячі дошкільні заклади, які є первісною ланкою в системі освіти.

На теперішній час в Україні функціонують 14,9 тис. дитячих дошкільних закладів, якими охоплено 1040 тис. дітей, або майже 39 % від загальної кількості дітей дошкільного віку (табл. 11.9). Для дітей з вадами у психофізичному розвитку, які мають хронічні захворювання внутрішніх органів, працюють заклади компенсуючого типу: 1,3 тис. — спеціальних, 507 — санаторних.

Таблиця 11.9

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ НА КІНЕЦЬ РОКУ

Показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість закладів, тис.	22,9	24,5	21,4	16,3	15,7	15,3*	15,0	14,9*
У них місць, тис.	2515	2277	2014	1117	1077	1060**	1053	1040**
Чисельність дітей у закладах, тис. осіб	2600	2428	1536	983	968	973	977	996
Чисельність дітей у закладах у розрахунку на 100 місць	103	107	76	88	90	92	93	96

* Із них 2,2 тис. закладів не працювали.

** Не враховані місця в дошкільних закладах, які не працювали протягом одного року або більше з будь-якої причини.

Активно організовуються профільні дитсадки з пріоритетним розвитком певного напряму діяльності, такі, що запроваджують авторські програми, досвід роботи видатних педагогів минулого та сучасності, надають додаткові освітні послуги. Таких закладів налічується вже понад 1,7 тисячі.

Виконання дитячими дошкільними закладами покладених на них функцій та повнота використання їх можливостей з надання послуг населенню у сфері виховання дітей є об’єктами економічного аналізу. До головних завдань аналізу фінансово-господар- ської діяльності відносять такі:

• оцінювання стану та розвитку мережі;

• характеристика рівня укомплектованості установи контингентом обслуговування та забезпеченості населення послугами;

• визначення повноти використання мережі та ефективності роботи закладу.

Аналізуючи ринок послуг, які надають дитячі заклади, передусім необхідно дати характеристику мережі. З цією метою заклади поділяються:

1) за характером обслуговування дітей — яслі (діти до 3-х років), дитячі садки (діти від 3 до 6 років), дитячі дошкільні комбінати (діти від 2 до 6 років);

2) за терміном обслуговування контингенту — такі, що працюють 9 год. на добу; 12 год. на добу; цілодобові.

Узагальнюючим показником стану мережі є рівень забезпеченості населення послугами дитячих дошкільних закладів. Він вимірюється питомою вагою дітей, яким надаються такі послуги, у загальній чисельності дитячого населення та кількістю дитячих місць у розрахунку на 100 працюючих жінок віком від 18 до 44 років.

Стан мережі дитячих дошкільних установ визначає обсяг їхньої роботи, для вимірювання якого використовується система взаємозалежних показників. Передусім це чисельність дітей, кількість дитячих груп і кількість днів відвідування дітьми дитячих дошкіль- них закладів (дитино-дні). Кожен із цих показників віддзеркалює певні сторони фінансово-господарської діяльності установи. Так, чисельність дітей характеризує обсяг послуг і повноту використан- ня потужності установи; дитино-дні — обсяг безпосередньої роботи з виховання дітей, база для визначення витрат на харчування. Кількість дитячих груп — показник, що визначає масштаб роботи і використовується для оцінювання укомплектованості установи, а також слугує одиницею виміру витрат на її утримання. Дані, необхідні для оцінювання зміни обсягу роботи дошкільного закладу, наведено в табл. 11.10.

Таблиця 11.10

АНАЛІЗ МЕРЕЖІ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

№ рядка	Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)
1	Середньорічна кількість дитячих місць	800	840	+ 40
2	Середньоспискова чисельність дітей, осіб	800	820	+ 20
3	Середньорічна кількість дитячих груп	31	34	+ 3
4	Кількість днів відвідування, дитино-дні	207 500	204 450	– 3050
5	Середня наповнюваність дитячих груп, осіб (рядок 1 : рядок 3)	25,8	24,1	– 1,7
6	Рівень укомплектованості дитячих місць, % (рядок 2 : рядок 1)	100	97,6	– 2,4
7	Середньорічна кількість днів відвідуван- ня однією дитиною, дитино-дні (рядок 4 : рядок 2)	259,4	249,3	– 10,1
8	Середня зайнятість дитячого місця протягом року, днів (рядок 4 : рядок 1)	259,4	243,3	– 16,1

Як видно з таблиці, потужність мережі дошкільних закладів району обслуговування зросла на 40 дитячих місць. Це зростання розширило можливості з виховання дітей, що підтверджується збільшенням порівняно з планом чисельності дітей на 20 осіб і збільшення кількості груп. Проте обсяг роботи з виховання дітей зменшився на 3050 дитино-днів. Необхідно виявити фактори його зменшення. Такими є зміна чисельності дитячого контингенту та зміна рівня відвідування дітьми дитячого дошкіль- ного закладу.

Так, збільшення контингенту дітей на 20 осіб об’єктивно могло спричинити збільшення обсягу виховної роботи на 5188 дитино-днів (+ 20  259,4). Проте в зв’язку із зменшенням відвідувань на 10,1 дня в розрахунку на одну дитину обсяг роботи скоротився на 8282 дитино-дня (10,1  820) і, як наслідок, план за цим показником не виконано. Необхідно визначити фактори зміни відвідування. До них слід віднести хворобу дітей, небажання батьків (з різних причин) регулярно користуватися послугами дитячого закладу.

Ефективне вирішення завдань з надання послуг населенню дошкільними дитячими закладами залежить від рівня організації їхньої роботи та використання потужності закладів. Він характеризується наповнюваністю дитячих груп і укомплектованістю дитячих місць. Перший показник визначається середньою чисель- ністю дітей в групі. За даними табл. 11.10, він становить: за планом — 25,8 особи (800 : 31), фактично — 24,1 особи (820 : 34). Оцінюючи рівень наповнюваності груп, необхідно враховувати встановлені нормативи: для груп ясельного типу — 25 осіб, для груп дитячих садків — 30 осіб, для груп санаторного типу — 20 осіб. Отже, можна зробити висновок, що укомплектованість груп є незадовільною. Це призводить до наявності зайвих груп, невиправданого збільшення витрат на утримання закладу.

Крім того, в установі не повною мірою використовується її потужність, яка характеризується рівнем укомплектованості дитячих місць. Цей показник розраховується діленням чисельності дітей на кількість дитячих місць. За планом він становить 100 % (800 : 800 100), фактично — 97,6 % (820 : 840  100). Далі необхідно встановити стабільність укомплектованості дитячих місць. Вона характеризується відхиленнями в рівнях зайнятості дитячих місць за місяцями року. Наявність таких відхилень вказує на сезонність роботи дитячого дошкільного закладу.

Аналізуючи роботу дитячих дошкільних закладів, необхідно оцінити інтенсивність їхньої роботи. Для цього визначається середня зайнятість дитячого місця протягом року (відношення кіль- кості днів перебування дітей у закладі до кількості дитячих мі- сць). За даними табл. 11.10, середня зайнятість дитячого місця планувалася на рівні 259,4 дня (207 500 : 800), а фактично становила 243,3 дня (204 450 : 840), тобто зменшилася на 16,1 дня. Це означає, що протягом року кожне дитяче місце простоювало в середньому 16 днів.

11.4. Аналіз діяльності масових бібліотек

Бібліотеки є найпоширенішими установами мережі закладів культури. Сутність їхньої діяльності — надання населенню друкованих творів у тимчасове користування, задоволення певних духовних потреб суспільства. У таблиці 11.11 наведено загальну характеристику бібліотечного фонду України.

Аналіз роботи бібліотечних закладів охоплює — характеристику стану мережі, повноту забезпечення населення друкованою продукцією, рівень обслуговування населення та читачів, повноту та якість виконання функцій з надання бібліотечних послуг.

Повнота задоволення потреб населення в послугах бібліотек залежить передусім від стану мережі. Вона характеризується потужністю, яка вимірюється середньоденною відвідуваністю читачів і профілем бібліотеки. За профілем розрізняють бібліотеки масові, що мають універсальні книжкові фонди, та спеціальні — наукові, технічні, бібліотеки підприємств, установ. Ураховується і рівень забезпеченості населення книжковим фондом (кількість екземплярів друкованої продукції в розрахунку на 100 осіб дорос- лого населення).

У процесі аналізу стану мережі зважають також на рівень територіальної доступності бібліотек, який характеризується кількістю бібліотек на визначеній території, кількістю селищ й інших населених пунктів, які мають (або не мають) бібліотеки. Узагальнюючими показниками територіального розміщення бібліотечної мережі є її щільність — кількість бібліотек на 10 000 осіб дорослого населення, та доступність — чисельність дорослого населення в розрахунку на одну бібліотеку. Рівень цих показників та їх зміна порівняно з попередніми роками характеризують стан бібліотечної мережі в районі обслуговування та роль окремих бібліотечних закладів у виконанні покладених на них функцій.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІБЛІОТЕЧНОГО

Показник	1990	1991	1992	1993	1994
Кількість масових універсаль- них бібліотек, тис.	25,6	25,3	25,3	24,4	24,2
Бібліотечний фонд, млн екз.	419	410	401	388	379

Оскільки діяльність бібліотечного закладу спрямована на надання послуг населенню, яке відвідує бібліотеку з метою користування її бібліотечним фондом, основними показниками обсягу роботи закладу є чисельність читачів, кількість книговидач і відвідувань. У процесі аналізу встановлюється зміна цих показників порівняно з попереднім роком. Крім того, вивчаються склад читачів і склад книговидач за різними ознаками (читачів — за віком, статтю, характером праці; книговидачі — за тематикою книжкової продукції: політична, економічна, художня тощо).

Одним із завдань бібліотеки є популяризація книжкової продукції серед населення. Показниками рівня проведення цієї роботи є питома вага читачів у загальній чисельності населення району обслуговування та середня кількість книговидач у розрахунку на одного жителя району обслуговування за рік. До уваги беруться також рівень роботи бібліотеки з розвитку інтересу читачів до книги, активність читачів у використанні книжкового фонду бібліотеки та стабільність читацького активу, який характеризується показниками читаності та відвідуваності. Читаність — це середня кількість книговидач на одного читача за рік. Показник читаності визначає, з одного боку, рівень обслуговування читачів бібліотекою, її можливості щодо задоволення духовних потреб населення, а з іншого — рівень культури читачів, їх інтерес до книги. Рівень відвідуваності, що визначається як середня кількість відвідувань одного читача за рік, характеризує активність читачів.

У таблиці 11.12 наведено дані, необхідні для аналізу рівня роботи бібліотеки, його зміни.

Як видно з таблиці, у звітному році бібліотека поліпшила свою роботу. Зокрема чисельність читачів збільшилася на 800 осіб, кіль- кість книговидач — на 31 000, кількість відвідувань бібліотеки — на 90 000. Цьому сприяло збільшення книжкового фонду на 30 тис. екземплярів, або на 6 %. Проте основним фактором збільшення обсягу роботи бібліотеки є ширше розповсюдження книжок серед населення, підвищення читацького інтересу. На це вказують зростання рівня охоплення населення — з 35,1 до 36,5 %, читаності — на 4 %, відвідуваності — на 3,3 %.

Таблиця 11.11

ФОНДУ УКРАЇНИ за період 1990—2004 рр.

1995	1996	1997	1998	1999	2000	2003	2004
23,8	23,3	21,5	21,1	20,9	20,7	20,3	20,0
370	364	356	350	347	343	336	333

Таблиця 11.12

АНАЛІЗ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ

№ рядка	Показник	Попередній рік	Звітний рік	Зміни (+; –)
				абсолютні	у %
1	Книжковий фонд бібліотеки, тис. екз.	500	530	+ 30	+ 6
2	Чисельність читачів, осіб	13 200	14 000	+ 800	+ 6,1
3	Кількість книговидач	294 000	325 000	+ 31 000	+ 10,5
4	Кількість відвідувань	198 000	217 000	+ 19 000	+ 9,6
5	Чисельність дорослого населення (контингент обслуговування), осіб	37 600	38 300	+ 700	– 1,9
6	Рівень охоплення насе- лення послугами бібліо- теки, % (рядок 2: рядок 5 × 100)	35,1	36,5	+ 1,4	+4,0
7	Середня кількість книго- видач на одного жителя району обслуговування (рядок 3 : рядок 5)	7,8	8,5	+ 0,7	+ 9
8	Читаність (рядок 3 : рядок 2)	22,3	23,2	+ 0,9	+ 4
9	Відвідуваність (рядок 4 : рядок 2)	15	15,5	+ 0,5	+ 3,3
10	Книгозабезпеченість населення (рядок 1 : рядок 6)	14,2	14,5	+ 0,3	+ 2,1

Якість роботи бібліотеки побічно (непрямо) характеризується рівнем відсіву читачів, котрий вимірюється питомою вагою осіб, які не відвідували бібліотеку протягом року, у чисельності читачів на початок року. Подібну роль виконує і термін користування послугами бібліотеки окремими читачами. З цією метою читачів бібліотеки необхідно згрупувати за термінами користування бібліотекою протягом року (табл. 11.13).

Таблиця 11.13

КОРИСТУВАННЯ ЧИТАЧАМИ БІБЛІОТЕЧНИМ ФОНДОМ

Показник	Попередній рік		Звітний рік		Зміна питомої ваги (+; –)
	Чисельність	Питома вага, %	Чисельність	Питома вага, %
Чисельність читачів, усього У тому числі користувачів бібліотекою: — до 1 року	13 200 2600	100,0 19,7	14 000 2700	100,0 19,3	 – 0,4
— від 1 до 5 років	4000	30,3	5000	35,7	+ 5,4
— від 5 до 10 років	4600	34,8	39 000	27,9	– 6,9
— понад 10 років	2000	15,2	2400	17,1	+ 1,9

Оцінюючи ці дані, необхідно враховувати склад читачів за віком.

Аналіз використання книжкових фондів за окремими категоріями бібліотек, відділами та розділами літератури, вивчення читацького попиту і розрахунок зростання мережі бібліотек дають можливість визначити додаткову потребу в придбанні видань для поповнення книжкових фондів.