11.2.1. Значення та завдання аналізу

Освіта в Україні має складну структуру європейського типу і включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. Крім того, встановлені такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта. Освітньо-кваліфікаційні рівні мають градацію: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Прийняття такої розгалуженої схеми має принципове значення, оскільки це гарантує людині вільність вибору і дає можливість отримати освіту відповідно до розумових і професійних здібностей.

Згідно із Законом України «Про освіту» громадяни України мають право на здобуття освіти за різними формами: очною, вечірньою, заочною або екстернату. З розвитком інформаційних технологій успішно розвивається та вдосконалюється дистанційна освіта.

11.2.2. Аналіз стану шкільної мережі

Національна система середньої освіти в Україні має у своєму складі 21,7 тис. загальноосвітніх навчальних закладів (рис. 11.2). Для обдарованих дітей створені та функціонують 273 гімназії, 232 ліцеї, 25 колегіумів, при цьому мережа таких закладів освіти щороку збільшується.

Досвід роботи шкіл-інтернатів довів їх необхідність як закладів для дітей, що потребують особливої державної допомоги у здобутті освіти та соціально-трудової реабілітації. За умов відповідно організованої соціально-педагогічної роботи діти з психофізичними вадами, діти-інваліди успішно розвиваються.

Відповідно до зміни демографічної ситуації, соціально-еко- номічних умов удосконалюється мережа інтернатних закладів. Функціонують спеціальні школи-інтернати для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку та загальноосвітні школи соціальної реабілітації (на початок 2004/05 навчального року — 401 школа), 221 — школа приватної форми власності.

Враховуючи міжнародний досвід, в Україні прийнята й за- проваджується концепція 12-річної загальної середньої освіти й 12-бальна шкала оцінювання знань. Перевідними (випускними) стають всі оцінки 12-бальної шкали оцінювання, які виставлятимуться у відповідний документ про освіту.

З переходом української школи на 12-річний термін навчання оновлюється зміст початкової освіти. Відповідно до можливостей дітей молодшого шкільного віку початкова школа покликана забезпечити виховання в дітей особистісних рис громадянина Украї- ни, їх інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток та подаль- ше становлення особистості.

Р ис. 11.2. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів в Україні

Зміст освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями та народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави України.

Важливим показником розвитку суспільства є стан системи народної освіти. В системі її закладів провідну роль відіграє середня загальноосвітня школа — навчально-виховний заклад, метою діяльності якого є надання дітям віком від 6 до 18 років систематизованих знань з основ наук, прищеплення навиків, необ- хідних для подальшої професійної підготовки та навчання.

Шкільна мережа певного району обслуговування покликана охопити навчанням і вихованням дітей віком від 6 до 18 років, створити їм необхідні умови для отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Стан шкільної мережі оцінюється передусім наявністю максимальних зручностей для навчання та виховання дітей. Вони залежать від: типу шкільних при- міщень, наявності виробничих майстерень і спортивних комплексів; укомплектованості класів необхідним обладнанням; організації груп чи класів подовженого дня та інтернатів; змінності занять; в сільській місцевості — від віддаленості школи від місця постійного проживання школярів, організації їх підвезення в необхідних випадках.

У процесі аналізу стану шкільної мережі встановлюється забезпеченість її переліченими умовами, визначаються їх зміни порівняно з минулим роком і планом розвитку (табл. 11.6).

Таблиця 11.6

АНАЛІЗ СТАНУ ШКІЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення (+; –)
		За планом	За звітом	від минулого року	від плану
Кількість класних кімнат	30	35	35	+ 5	0
Кількість навчальних кабінетів	4	6	5	+ 1	– 1
Кількість учнівських місць	950	1000	1000	+ 50	0
Кількість виробничих майсте- рень	1	1	1	—	0
Кількість груп подовженого дня	10	12	11	+ 3	– 1
Змінність роботи школи (коефіцієнт змінності)	1,2	1	1	– 0,2	—
Чисельність учнів, які займаються в другу зміну	190	—	—	– 190	—

За даними таблиці можна зробити висновок, що стан шкільної мережі в районі обслуговування поліпшився. Це досягнуто за рахунок реалізації планів соціального розвитку. Однак школа не повністю використала можливості для поліпшення умов роботи: не забезпечила виконання плану з укомплектування двох навчаль- них кабінетів і груп подовженого дня.

Важливим показником стану шкільної мережі є розмір школи, який характеризується кількістю класних кімнат і учнівських місць. Ці показники визначають рівень забезпеченості населення певного району послугами установ шкільної освіти (кількість шкільних місць на 1000 жителів району). Оцінюючи дані про розмір школи, необхідно враховувати орієнтацію на укрупнення шкільної мережі та розвиток кабінетної системи освіти. Реалізація цих заходів забезпечує ефект як в економічному, так і в педагогічному плані: підвищується ефективність використання ресурсів установи освіти та якість навчальної роботи.