11.1.1. Значення та завдання аналізу

У динаміці суспільного розвитку та ринкових перетворень виключно важливого значення набуває професійно-технічна освіта. У системі професійно-технічної освіти України налічується 1011 державних професійно-технічних навчальних заклади, в яких навчається понад 507,3 тис. осіб (рис. 11.1), із них майже 350 тис. осіб поряд із професією здобувають повну загальну середню освіту¹.

Система професійно-технічної освіти виконує важливі функції соціального захисту молоді. В навчальних закладах навчається 8,1 тис. сиріт, понад 50 тис. напівсиріт, 178 тис. дітей з малозабез- печених і неблагополучних сімей (усього 45 % від контингенту). За останні 5 років збільшилася кількість професійно-технічних нав- чальних закладів нових типів: функціонують 110 вищих професійних училищ і центрів професійно-технічної освіти, 14 художньо-професійних училищ, 4 училища-агрофірми.

Головними завданнями аналізу фінансово-господарської діяль- ності професійно-технічного училища є:

• контроль за діяльністю ПТУ;

• виявлення відхилень фактичних показників від планових;

• установлення причин відхилень і відпрацювання заходів щодо усунення негативних явищ.

Рис. 11.1. Кількісна характеристика професійно-навчальних закладів України

11.1.2. Аналіз мережі училищ

Передусім варто зауважити на такому: якщо в звітному періоді відбувалося переведення контингенту з одного закладу до іншого, одного чи кількох закладів з однієї підвідомчої належності до іншої, то ці зміни мають бути враховані в плані та звіті з початку року незалежно від часу переведення.

Дані зведеної звітності щодо мережі, штатів і контингентів дають можливість здійснити й аналіз стану розвитку мережі та навчальних закладів системи професійно-технічної освіти. Раціональне розташування мережі, своєчасне відкриття нових навчальних закладів, укомплектованість закладів контингентом і штатом мають важливі показники ефективного використання бюджетних коштів.

У разі недокомплектування закладу контингентом підвищується вартість навчання одного учня, що спричиняє перевитрати бюджетних коштів. Якщо аналіз показав неперспективність подальшого розвитку певного навчального закладу, то приймається рішення про неможливість підготовки в ньому кваліфікованих працівників, а отже, може йтися або про закриття закладу, або про об’єднання його з іншим закладом чи перетворення на філію.

Укомплектованість закладу визначається показником середньої наповненості навчального закладу, який розраховується діленням загальної чисельності учнів на кількість училищ. У процесі аналізу необхідно визначити причини зниження наповню- ваності навчальних закладів, порівняти її з аналогічним показником за попередній період і з наповнюваністю за планом. Для проведення аналізу використовують дані річного звіту. При цьому слід мати на увазі, що поряд із відділеннями на базі 9 класів училища можуть мати відділення з підготовки висококваліфікованих кадрів із числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Із річної звітності є можливість виявити факти невиконання плану щодо мережі, по штатах і контингентах. Для цього порівнюють планові та звітні дані за цими показникам і визначають їх відхилення за певний проміжок звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У процесі аналізу через зіставлення перевіряється правильність запису планових показників із розвитку мережі, щодо штатів і контингенту учнів ПТУ. Фактична чисельність учнів на початок року має відповідати чисельності учнів на кінець поперед- нього звітного року. Проводиться порівняння показників звіту з відповідними даними статистичної звітності. У разі виявлення розбіжностей встановлюють їх причини, а за потреби здійснюють відповідні коригування.

Аналізуючи обсяг роботи ПТУ, значну увагу приділяють показникам середньорічного виміру, які визначаються за розрахунком (табл. 11.1). При цьому нерідко припускаються помилок, що позначається на інших розрахункових показниках, які використовуються у плануванні витрат і фінансуванні навчальних закладів. До таких показників належать:

• чисельність учнів, що припадає на одного майстра виробничого навчання;

• середня кількість годин на групу теоретичного навчання;

• вартість однієї теоретичної години;

• середній розмір заробітної плати майстрів виробничого навчання та адміністративно-господарського персоналу;

• кількість днів харчування одного учня.

Для достовірного обчислення середніх показників з використанням поіменної книги, табелів обліку виходів на роботу та інших документів установи складають відомість, в якій подаються ці показники за кожний день місяця (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

ВІДОМІСТЬ ОБЛІКУ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНІХ ПОКАЗНИКІВ за грудень 2005 року

Число місяця	Спискова чисельність учнів	Чисельність учнів, які отримують стипендію	Чисельність учнів, які харчуються безоплатно	Кількість груп теоретичного навчання	Кількість груп виробничого навчання	Чисельність майстрів виробничого навчання	Чисельність штатних одиниць адміністра- тивного та господарчого персоналу
1.12	3892	1735	2157	145	222	180	245,5
2.12	3892	1735	2157	145	222	180	245,5
3.12	3892	1735	2157	145	222	180	245,5
							
29.12	3889	1734	2155	145	222	181	246
30.12	3889	1734	2155	145	222	181	246
31.12	3889	1734	2155	145	222	181	247
Усього за місяць: — людино-днів	120 559	53 754	66 836	—	—	5580	7626
— групо-днів	—	—	—	4495	6882	—	—
Середня кількість людино-днів за грудень	3890	1734	2156	145	222	180	246

Для визначення середньомісячного показника дані за кожний день місяця сумують, отриманий результат ділять на число кален- дарних днів. Для визначення середньоквартального, піврічного, дев’ятимісячного або середньорічного показника середньомісячні показники сумують та ділять відповідно на 3, 6, 9, 12.

Після обчислення середніх показників виконується аналіз руху контингенту учнів ПТУ з урахуванням даних плану щодо мережі, по штатах і контингенту.